«Війна не спричиняє діабет»: лікар пояснив, як уникнути хвороби

Діабет називають «хворобою цивілізації», що прогресує і молодшає. Він буває декількох типів. Першого — це аутоімунне захворювання, яке може проявитися навіть у дитинстві. Діабет другого типу переважно виникає через нездоровий спосіб життя, такими як: неправильне харчування, ожиріння, відсутність фізичної активності.

При чому сучасна медицина успішно бореться з обома типами — головне вчасно звернутися і дотримуватися настанов. Про те, як часто необхідно тестувати рівень цукру у крові і чи може стрес «активізувати» хворобу «Вечірньому Києву» розповіла лікар-ендокринолог, експертка Онлайн школи діабету Альона Кузнєцова.

— У нас згадують про профілактику хвороб напередодні якихсь тематичних днів. Чому важливо обстежуватися не «під дату»?

— У світі зараз пандемія щодо захворювання на цукровий діабет. Кількість хворих зростає з кожним роком. Це небезпечне, і я б сказала підступне захворювання. Воно не виліковується, уражає різні органи: очі, нирки, серце. Може спричиняти ускладнення, що ведуть до інвалідизації.

Тож необхідно мінімум раз на рік проводити обстеження на вимірювання рівня цукру в крові. Але якщо є схильність до виникнення діабету (надлишкова маса тіла та ожиріння), сімейний анамнез (найближчі кровні родичі мали або мають цукровий діабет) або у жінок був гестаційний цукровий діабет під час вагітності, то визначати рівень цукру у крові необхідно мінімум двічі на рік.

Недостатня фізична активність, малорухливий спосіб життя і нездорове харчування може спричинити предіабет. Це стан, коли вже є порушення вуглеводного обміну, підвищення рівня цукру, але цукрового діабету ще нема. Для того, щоб його діагностувати, треба пройти обстеження на рівень глюкози крові. І саме на цьому етапі важливо звертатися до сімейного лікаря для подальшої діагностики.

— Заняття спортом, здоровий спосіб життя може бути гарантією, що не захворієш на цукровий діабет?

— Люди, які ведуть здоровий спосіб життя, займаються спортом, теж хворіють на цукровий діабет — бо він буває декількох типів. На діабет першого типу хворіють навіть діти. Але ми бачимо чітку залежність, що люди, які мають діабет другого типу, переважно мають надлишкову масу тіла і ведуть малорухливий спосіб життя. Це говорить само за себе.

— Діабет може виникнути у здорової людини через стрес?

— Цукровий діабет другого типу не виникає «нізвідки». Але у організмі під час стресу виробляються контрінсулярні гормони, тобто гормони, котрі протидіють інсуліну. Підвищення рівня цих стресових гормонів може спричинити до тимчасового підвищення рівня цукру. Це не означає, що вже є діабет, це просто компенсаторна реакція на стрес.

— З вашого досвіду, чи збільшилася кількість хворих через війну?

— Захворюваність значно виросла. Не знаю, чи можна це «списати» на війну. Але через війну чимало людей перестали дбати про здоров’я, стежити за харчуванням. Факти ж такі, що маємо збільшення захворювання на цукровий діабет першого типу серед військових. І також чималу кількість ускладнень у тих, в кого вже діагностовано діабет другого типу.

Багато людей тривалий час ходять з порушенням вуглеводного обміну і звертаються до лікарів запізно, коли уже уражені внутрішні органи.

Також пацієнти не звертаються до лікаря-ендокринолога через те, що бояться почути діагноз, бояться лікуватися, а також того, що необхідно буде змінити свій стиль життя. Але ж все одно доведеться прийти до медиків!

— Які внутрішні органи найбільше уражає це захворювання?

— Важко відповісти. Просто люди по-різному помічають прояви хвороби. Когось більше турбує, що зір погіршився, бо, наприклад, людина водій, а продавці, у першу чергу можуть звертати увагу, що у них печуть і болять ноги. Діабет б’є по всьому організму.

Водночас хочу наголосити, що діабет — це захворювання, яке можна компенсувати і контролювати, з яким можна нормально жити. Не треба боятися призначень, завжди можна підібрати оптимальний варіант терапії для того, щоб вона була для пацієнта і доступна, і ефективна.

І до того ж є багато препаратів, що входять в програму «Доступні ліки», тобто вони оплачуються державою частково або повністю. У нас багато людей, в тому числі через війну, мають фінансові труднощі і бояться йти до лікарів, думають що «не потягнуть» медикаменти, тож про допомогу держави важливо пам’ятати.

— Наскільки ефективними, на вашу думку, є інформаційні кампанії, що привертають увагу до хвороби?

— Достатньо ефективні. У рамках Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом лікарі проводять чимало різних лекцій та презентацій. І помічала, що після них до мене у соціальні мережі «приходять» пацієнти. Пишуть, що хоча їх нічого й не турбувало, але з цікавості зробили тест і виявили «граничний» рівень цукру у крові, тож тепер скорегували своє харчування.

Інформаційні кампанії важливі саме, тому що працюють на випередження хвороби. Краще про неї знати, бо чим раніше вона виявляється, тим краще все компенсується.

Головне, щоб люди слухали фахівців, а не займалися самолікуванням, споживаючи різні БАДи і тим самим відтерміновуючи важливий час справжнього лікування.

До слова, у МОЗ порахували, що цього року 531 200 людей в Україні отримали діагноз «цукровий діабет», минулого року — 489 934. У Києві зареєстровано 74 тисячі хворих.

Для пацієнтів з цукровим діабетом, що приймають таблетовану терапію, до програми реімбурсації Доступні ліки включено 53 торгові назви лікарських засобів для лікування діабету 2 типу, з них 23 — безоплатні, 30 — з доплатою.

Для пацієнтів з цукровим діабетом, які потребують інсулінотерапії, до Переліку лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, включено 45 торгових назв препаратів інсуліну. Враховуючи їх різні форми — це 72 препарати. З початку 2023 року НСЗУ виплатила аптекам понад 2,9 млрд грн за відпущені інсуліни.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»