Про бруківку на Богдана Хмельницького і ситуацію з МАФами: інтерв’ю з Геннадієм Кривошеєю

У листопаді 2023 року мав би завершитися термін повноважень першого складу Громадської ради при КМДА. Але, згідно з постановою Кабміну, діяльність громадських рад буде відтерміновуватися щонайменше до закінчення воєнного стану, і наступні вибори пройдуть через шість місяців після його скасування.

«Вечірній Київ» поспілкувався із головою Громадської ради при КМДА Геннадієм Кривошеєю про головні результати роботи органу за два роки та співпрацю з міською владою.

ПРО ФОРУМ ВОЛОНТЕРІВ І ДЕРЖАВНУ МОВУ

— Як повномасштабна війна вплинула на вашу діяльність?

— Фактично ми почали працювати з листопада 2021 року. Тоді ми більш-менш розуміли, яке буде наше завдання, та організаційно напрацювали для себе певну роботу у комітетах.

Але з 24 лютого 2022 року всі наші плани зупинилися. Хтось пішов воювати, хтось став активно допомагати фронту. Громадська робота перейшла у волонтерську діяльність.

Для мене зараз принципово важливо зрозуміти, наскільки ми готові працювати в умовах воєнного стану з цими викликами. Ми не є якимось державним органом, ми не приймаємо відповідних рішень, але ми можемо давати рекомендації, консультації в процесі спілкування з виконавчими органами київської міської ради, реагуємо на різні виклики громадськості та навіть можливі корупційні прояви окремих посадовців.

— Чому низька явка на засіданнях Громадської ради? Це пов’язано з тим, що частина членів — у ЗСУ?

— Так, на сьогодні 10 людей захищають країну. Хтось воює, а хтось займається підготовкою військовослужбовців. Але більшість на засідання приходить, кворум у нас є.

— Скільки осіб зазвичай беруть участь на засідання?

— У середньому 20 осіб. Не приховую, що є люди, які не відвідують засідання, бо у них немає можливості. Відповідно до розпорядження Кабміну, Громадська рада може виключити члена, якщо він без поважних причин поспіль пропустив декілька засідань.

Але ми вважаємо, що в період воєнного стану застосовувати цю норму — недоречно і нелюдяно. Бо хтось волонтерить, хтось займається якоюсь іншою діяльністю, а хтось намагається просто вижити у цей складний період.

— Які проєкти вам вдалося реалізувати за два роки роботи?

— Є кілька проєктів. Один з них — це Київський форум волонтерів. Ініціатива його проведення йшла не лише від нашої Громадської ради, але й від інших членів громадських рад при районних держадміністраціях — Артура Аракеляна (Деснянського району), Анатолія Павленко (Дніпровського), Олександра Лисенка (Дарницького) та Тараса Білінського (Подільського).

— Яка головна місія цього форуму?

— Ми ініціювали його для того, щоб мати можливість обговорювати основну проблематику волонтерського руху, щоб волонтери могли почути відповіді на питання, які їх турбують.

Частину проблем вдалося ефективно обговорити. Наприклад, говорили про реєстрацію в податковій, про виїзд волонтерів за кордон, презентували успішні волонтерські практики і так далі. Ці питання ми підіймали у спілкуванні з представниками Мінсоцполітики, КМДА військової адміністрації та інших органів державної влади.

Крім того, на кожному форумі ми намагалися відмічати подяками київського міського голови Віталія Кличка найбільш активних та успішних волонтерів, яких нам пропонували представники різних громадських організацій та благодійних фондів.

Загалом, я вважаю, що це не стільки успішний проєкт, а громадська ініціатива покликана часом.

— Які ще ініціативи вдалося втілити?

— Наприклад, звіти департаментів та інших структурних підрозділів КМДА перед громадськістю. Ми поставили умову, щоб звіт був за 2021-2022 роки, але акцентували саме на 2022 році. Таким чином хотіли зрозуміти, які є проблеми в період воєнного стану, щоб мати змогу реагувати на них.

В принципі, більшість департаментів та управлінь позитивно сприйняли цю ініціативу, але були й ті, хто з певним застереженням до цього ставилися.

— Процес звітування видався складним і тривалим. Ви кілька разів продовжували терміни проведення звітів. На сьогодні вже всі департаменти прозвітували чи ще на когось очікуєте?

— Так, звітування було справді тяжким. Процес тривав понад шість місяців. Одні структурні підрозділи прозвітували майже одразу, а на деякі звіти ми чекали досить довго. Але так чи інакше, у різних формах ми від кожного отримали звіт.

Частина прозвітувала у форматі повідомлення на своїх сайтах. Така процедура для нас також є позитивною, але хотілося, щоб з ними був певний контакт.

— Яка була мета цих звітів і чи вдалося її досягти?

— Коли ми започатковували ці звіти, головне для нас було показати, що департаменти прозорі перед киянами. До речі, на основі звітів ми хочемо зробити власний рейтинг серед департаментів та управлінь щодо того, хто з них найбільш відкритий та готовий до співпраці з громадськістю.

Наша активність в роботі того чи іншого департаменту дає їм певний поштовх не зупинятися. Ми намагаємося показати, наскільки їхня робота є важливою в період воєнного стану.

Ну і вони розуміють, що є певний громадський контроль за їхньою діяльністю.

Моя позиція така, що навіть у період воєнного стану місцева влада має бути максимально відкритою.

Ще один із важливих проєктів які були запропоновані саме Громадською радою — це була пропозиція щодо розробки програми (концепції) з питань опанування державної мови. Саме за нашої ініціативи Київський міський голова дав доручення щодо розробки цієї концепції.

За пропозицією заступниці міського голови Ганни Старостенко, була створена робоча група із залученням представників громадськості та відповідних департаментів міської влади. І як результат — Концепція затверджена.

Але це лише початок, наразі ми очікуємо від Київради що на 2024-й 25-й 26-й роки буде затверджена саме Програма щодо опанування державної мови в місті Києві. У цій програмі мають бути визначені чіткі заходи та відповідне фінансування щодо популяризації державної мови в столиці у всіх сферах.

Окремо хочу відзначити досить важливу участь та підтримку Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.

Завдячуючи його активній роботі, ми маємо такі результати. Але це тільки початок, тому ми маємо працювати далі.

ПРО ЕВАКУАЦІЮ АВТО ТА ЛІКВІДАЦІЮ МАФІВ

— Хочу поговорити про результати вашої роботи детальніше. На одному із засідань ви порушували тему масової евакуації автомобілів. Було багато скарг від жителів Києва, що авто евакуюють біля військових госпіталів, під час повітряної тривоги й так далі. До якого результату у підсумку ви дійшли?

— Так, це було одне з питань, яким ми займалися. Приблизно з червня 2022 року недобросовісні водії почали масово перекривати заїзди у двір, перешкоджати проїзду швидких, і загалом перешкоджати припаркованими авто пішоходам.

Звичайно, інспектори почали забирати автомобілі на штрафмайданчики. Але були випадки, коли евакуювали авто військового, який внаслідок російської агресії отримав інвалідність. Наприклад, військовий виходить з госпіталю на протезах, а автомобіля нема. Розумієте ситуацію?

Отримували багато зауважень з боку волонтерів, які привозять вантаж, розвантажують його, виходять з приміщення, а авто вже немає. Евакуювали транспорт у мами яка приїхала забирати дитину зі школи під час повітряної тривоги.

Саме такі випадки змусили нас відреагувати на роботу інспекторів.

Ми обговорювали це питання на засіданні Громадської ради з начальником інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Сергієм Дубенком. Розуміємо, що є норми закону, але має бути якийсь людяний підхід.

Для нас важливо, що Департамент нас почув і пішов на певні поступки.

Наприклад, якщо автомобіль стоїть за 5-10 метрів від пішохідного переходу, але нікому не заважає і не перекриває видимість пішоходу, то його не будуть запершочергово евакуйовувати. Домовилися більш лояльно ставитися до автомобілів військовослужбовців, волонтерів, особливо, до авто біля госпіталів та інших медичних закладів. А евакуація авто під час повітряної тривоги та 20 хвилин після її закінчення взагалі заборонена.

І зараз евакуації почали проводити менше. Звісно, це не стосується грубих порушень, коли авто автомобіль перекриває в’їзд чи виїзд, перешкоджає іншому транспорту або становить загрозу для пішоходів.

— Як інспектори розпізнають автомобілі, які належать волонтерам чи військовим. На них мають бути спеціальні позначки?

— Хтось залишає мобільний телефон. Але загалом сьогодні усіх волонтерів дуже добре видно, автомобілі військовослужбовців теж.

До речі, дуже зручно організували рух на бульварі Лесі Українки, де була смуга лише для проїзду маршрутно-транспортних засобів, та це було великою проблемою для паркування авто, докрема для людей з інвалідністю. Тому зробило так: перша смуга на два метри, яка йде впритул до пішохідного проходу, призначена для паркування авто, а наступна смуга — для маршрутно-транспортних засобів.

У цьому випадку вирішили одразу дві проблеми: є смуга для руху тролейбусів і є смуга для паркування авто. Хороший приклад того, що продумана організація дорожнього руху є позитивною для всіх його учасників

— Ще одна тема, яка наробила галасу у суспільстві — демонтаж МАФів. Я пам’ятаю, ви також її порушували на своїх засіданнях. Чи вдалося знайти діалог між громадськістю та владою?

— Ще з минулого року ми отримували дуже багато скарг від підприємців. Розуміємо, наскільки важливо підтримувати малий бізнес, особливо, під час війни. На сьогодні у багатьох моментах влада намагається їх підтримувати. У когось це вдається, а в когось — ні. На різних гілках влади є свої «плюси» та «мінуси».

Якщо говорити про Київ, то малий бізнес — це в основному тимчасові споруди. Дуже багато представників тимчасових споруд приходи до нас на засідання, приблизно пів року тому проводили круглий стіл з підприємцями, ми обговорювали це питання і намагалися врахувати позицію малого бізнесу. Щось було враховано, щось ні. Це в свою чергу призвело до мітингів перед Київрадою.

Як бути далі і що потрібно зробити? Я розумію що потрібні зміни, які задовольняють і підприємців і владу. Тимчасових споруд в Києві багато. Переважна більшість цих споруд встановлена законно на підставі дозволів, які були видані ще до початку повномасштабного вторгнення.

Для таких власників тимчасових споруд, які дотримуються законів, Київрада повинна прийняти та затвердити нові правила розміщення споруд зокрема з урахуванням воєнного стану та рекомендацій Ради оборони Києва. При умові обов’язкового обговорення з громадськістю.

До речі, маю акцентувати увагу, що під час прийняття нового рішення Київради потрібно окремо приділити увагу підприємцям, для яких розміщення однієї (двох) тимчасових споруд є фактично єдиним джерелом доходу сім’ї. Ми повинні врахувати, що змінюючи правила маємо захистити таких підприємців, можливо надати більше їм шансів для ведення бізнесу, зокрема в період воєнного стану.

— Чи є вже певні напрацювання щодо цього рішення?

— Після круглого столу Департамент територіального контролю запропонував залучити нас, як представників громадської ради, до обговорення цієї проблеми. Наразі ми чекаємо ініціативи саме від депутатів, адже вони мають приймати відповідне рішення.

Якщо буде зареєстрований цей проєкт рішення, ми візьмемо активну участь. Я особисто готовий підтримати це рішення, але воно має бути обговорене разом з громадськістю з урахуванням відповідних пропозицій.

Місто має розробити такі правила, які б захистили малий бізнес та виділили б під нього місця, відповідно до нового порядку. Підприємці привели б зовнішній вигляд своїх кіосків відповідно до встановлених норм, щоб вони відповідали містобудівним умовам і нікому не заважали.

Думаю, що поява нових правил зніме певну напругу серед представників малого бізнесу, тому що це дасть їм чітке розуміння, як працювати. Якщо є діалог та взаєморозуміння між владою та громадськістю, то і конфліктів не буде.

До речі, пам’ятаєте історію з бруківкою?

— Звичайно.

— В інтернеті з’явилася інформація, що бруківку перекладали за 300 мільйонів. Я досі не знаю, звідки взялася ця цифра. Бо на всю вулицю Богдана Хмельницького заклали менш як 20 мільйонів гривень. Але так сталося, що ця бруківка вже стала скандальною.

Ми перечекали цю інформаційну хвилю, після чого пішли в Департамент транспортної інфраструктури та обговорили цю проблему. Ми зрозуміли, де вони припустилися умовно помилки. Інформаційно недостатньо донесли людям те, навіщо перекладають цю бруківку, чому їі перекладали влітку, і яка була проблема.

Киянам потрібно було більш детально пояснити, що там було багато аварійних ситуацій. До речі, на вулиці Богдана Хмельницького знаходиться низка посольств, постійно проїжджають іноземні гості, знаходяться медичні заклади та є дуже багато аварійних ділянок.

Або площа Галицька (Перемоги). Там складний виїзд з вулиць Саксаганського та Дмитрівської, досить часто трапляються аварії. Наскільки я знаю, на наступний рік там запланували облаштувати відповідне світлофорне регулювання, десь треба зробити підвищення проїжджої частини, щоб могли ходити пішоходи, встановити новий дорожній знак.

Я не знаю, яка буде вартість проєкту. Але вважаю, що для безпеки дорожнього руху це потрібно робити, і думаю багато водіїв мене підтримають.

Отже, люди мають це розуміти, їм потрібно конструктивно донести таку інформацію, можливо провести громадське обговорення або електронне опитування. Тоді не буде соціальної напруги, зокрема в період воєнного стану, коли кожна зекономлена гривня може бути направлена на фронт.

— На одному з нещодавніх засідань ви обговорювали пропозиції громадськості щодо повноважень новостворених районних рад у Києві. На якому етапі зараз це питання?

— У лютому 2022 року у Києві створили районні ради, але сам процес напрацювання їхніх повноважень призупинився через повномасштабне вторгнення рф.

Зараз ми бачимо, що робота у Києві, завдяки Збройним силам України, активізувалася. При цьому є низка негативних моментів, які виникають у співпраці міської влади з районною. Маємо сказати правду що департаменти, управління чи комунальні підприємства не до кінця оперативно можуть впливати та реагувати на всі виклики міста. Я вважаю, що за ту чи іншу проблему на місцях мають відповідати районні адміністрації. А для більш ефективної роботи вони повинні мати районну раду та власний бюджет.

Ми запропонували райдержадміністраціям спільно з громадським радам при усіх РДА напрацювати ці повноваження на базі тих, які запропонували ми. На сьогодні ми отримали відповідні пропозиції, узагальнили їх, і направляємо на розгляд Київради, та будемо просити підтримати її на своєму засіданні.

Я думаю, це рішення буде ухвалено у 2024 році.

ПРО ФІНАНСУВАННЯ ТА СПІВПРАЦЯ З ВЛАДОЮ

— Які стосунки у вас з Департаментами та управліннями КМДА? Чи вдалося встановити контакт?

— Загалом, так. Нам приємно, що участь у засіданнях громадської ради ніхто не ігнорує. Наприклад, коли питання стосувалися антикорупційної політики, то до нас приходив виконувач обов’язків начальника Управління з питань антикорупційної діяльності. Коли питання стосується соціальної сфери приходить директор Департаменту соціальної політики Руслан Світлий. І так само щодо інших сфер. Відповідні представники доповідають, відповідають на питання і показують, наскільки вони готові співпрацювати з Громадською радою та дослухатися до наших пропозицій.

— З ким у КМДА у вас найпродуктивніша співпраця?

— Найпродуктивніша звичайно із заступницею міського голови — Мариною Хондою та профільним департаментом суспільних комунікацій. Марина Петрівна бере активну участь у наших заходах, зокрема волонтерських форумах. Департамент — проводить дуже багато заходів спрямованих на підтримку волонтерів, благодійних фондів, громадських організацій і тому подібне. Представники департаменту беруть участь у всіх наших форумах та присутні на кожному засіданні Громадської ради.

Також досить активно співпрацюємо з Департаментом соціальної політики, Департаментом молоді та спорту, Департаментом територіального контролю міста Києва.

Наприклад з Департаментом молоді та спорту досить активно добивались за передачу учбово-спортивну базу «Спартак». За ініціативи нашого члена Тараса Білінського створили робочу групу, залучили народних депутатів, районну адміністрацію, активно відстоювали це питання на комісії Київрад. І досягли відповідного результату.

Загалом у нас з усіма є співпраця. Якщо хтось на контакт не йде, тоді ми пишемо звернення на київського міського голову Віталія Кличка або на начальника КМВА Сергія Попка. Зазвичай, протягом п’яти днів ми отримаємо відповіді від тих структур, які спочатку наші звернення ігнорували.

— Можете навести приклад?

— Кілька місяців тому у мене була зустріч з київським міським головою, бо від деяких департаментів не було звіту. Після нашої зустрічі департаменти дуже оперативно відреагували. Наприклад, Департамент транспортної інфраструктури у певних моментах прозвітував навіть краще за інших.

— Чому тоді затягували зі звітом?

— Мені здається, що деякі представники департаментів з обережністю ставляться до роботи Громадської ради. Хтось вирішив, що ми просимо провести ці звіти для того, щоб потім їх розкритикувати. Якщо я хочу когось покритикувати, то я одразу пишу про це у фейсбуці і тегаю тих, кого це стосується.

— А які у вас стосунки з військовою адміністрацією?

— Стосовно військової адміністрації, то у нас є співпраця. Ми спілкуємося і з начальником, і з першим заступником. В основному, звертаємося до них, коли питання стосуються саме їхнього профілю. До-речі перший генерал-майор Володимир Іванови Кидонь активно приймає участь у наших волонтерських форумах.

Для мене головне, щоб всі структурні підрозділи працювали та оперативно реагували на найбільш важливі питання у період воєнного стану. А так ми, зазвичай, намагаємося їх не турбувати, тому що їм і так вистачає своєї роботи.

— Яке фінансування отримає Громадська рада при КМДА і куди йдуть ці кошти?

— Київрадою на 2022-2023 роки передбачено виділення коштів шляхом проведення відповідних торгів через Прозоро. Якщо не помиляюся, минулого року виділяли приблизно 200 тисяч гривень, а на цей рік — 300 тисяч.

Але ми за два роки не використали жодної копійки з цієї суми. Ми вирішили, що виділяти кошти з бюджету для громадськості не зовсім совісно.

Так, нам потрібен спеціаліст, який би допомагав нам, готував звернення і так далі. Але ми це все робимо самі. Ми йшли сюди не для того, щоб нам хтось сплачував кошти, а тим більше в період воєнного стану.

— Кошти, які вам виділяють, ви повертаєте назад?

— Вони нам взагалі не приходять. Вони залишаються в бюджеті, як просто кошти, по яких навіть не проводяться проєкти.

— Їх кудись переправляють чи вони просто там лежать?

— Київрада може сама вирішити, куди їх перерозподілити, але вони точно не пропадають.

Якби ми могли їх витратити на допомогу армії, ми б це зробили. Але це довга процедура, яку фактично нереально впровадити.

Ми періодично проводимо збори коштів для наших членів громадської ради, які нині захищають нашу Україну.

Юлія СЕРГЕЄВА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»