Чим киянам розплатитись за комунальні борги
«У листопаді очікуються платіжки за комунальні послуги зі значно більшими сумами, але ж треба платити за тепло. Борги у людей, вочевидь, зростатимуть. А комунальні монополісти погрожують, мовляв, в порядку розрахунків у боржників забиратимуть майно. Що ж це за махновщина така?» Василь Рогач, ветеран праці м. Київ
У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про мораторій на примусову реалізацію житла, нарахування і стягнення пені та інших штрафних санкцій за несплату за житлово-комунальні послуги», який парламентарі пропонують запровадити до 1 січня 2018-го.
На заяви народних депутатів відгукнулися таким же чином і в уряді.
– Чи був хоч один випадок, коли за несплату «комуналки» виселили якусь сім’ю? Припинімо лякати людей, – закликав профільний віце-прем’єр Геннадій Зубко.
– Якщо хтось простягне брудні руки до квартир українців, використовуючи борги з ЖКГ, ми по цих брудних руках дамо і захистимо кожну сім’ю, – заявив глава уряду Володимир Гройсман.
Мінюст, якому підпорядковується Державна виконавча служба, роз’яснив: «Діюче законодавство гарантує захист права людини на житло, яке закріплене в Конституції України. Закон «Про виконавче провадження» забороняє забирати єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване. Заборонено відчуження нерухомого майна, в якому зареєстровані неповнолітні. У таких випадках необхідний попередній дозвіл органів опіки.
Разом з тим, встановлений законом порядок стягнення майна передбачає, що в першу чергу борг має бути погашений за рахунок коштів боржника, а у разі відсутності коштів, іншого майна, і лише в крайньому випадку застосовується стягнення житла. Таким чином стягнення житлових приміщень при виконанні рішень про стягнення комунальних платежів нині фактично не застосовується».
Фактично… А юридично?
52-а стаття Закону про виконавче провадження чітко говорить: «У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника».
Тобто, виходить, і єдине житло можна конфіскувати, якщо сума боргу становитиме на сьогодні понад 14500, а з грудня 16000 гривень.
Фахівець з земельного і житлового права Віктор Кобилянський рекомендує боржникам не доводити справу до суду, а реструктуризувати заборгованість для поетапної виплати. Або ж після суду погасити борг добровільно, що позбавить бодай від сплати ще й виконавчого збору в 10-відсотковому розмірі від суми стягнення.
Стягнення накладається, передусім, на кошти, зокрема й банківські вклади, але лише в розмірі, що не перевищує загальної суми боргу, виконавчого збору, витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій. Якщо грошей не знайдуть, найперше звернуть увагу на майно, яке підлягає держреєстрації (квартира, авто, земля тощо). Боржник має право вказати судовим виконавцям, що саме з його арештованого майна можна продати за борги у першу чергу. Якщо боржник працює, то із зарплати (пенсії, стипендії тощо) виконавча служба стягуватиме двадцять відсотків на погашення заборгованості.
МІЖ ІНШИМ
За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, влада «максимально жорстко діятиме щодо тих, хто має змогу сплачувати, має декілька об’єктів нерухомості, зокрема й елітної, має автомобілі, але навмисно не сплачує комунальні борги, бо не хоче…».
Нагадаємо, що борги за житлово-комунальні послуги стягуватимуть по-новому.