У Києво-Печерській лаврі історик розкаже про Батуринські трагедію

Робота художника Миколи Данченка «Батуринські яблука» (1995 р.)
Робота художника Миколи Данченка «Батуринські яблука» (1995 р.)

315 років тому російські війська під керівництвом Олександра Меньшикова увірвались у Батурин, вбили його мешканців, а місто пограбували та спалили.

Уроки Батурина — погляд з сьогодення, такий лейтмотив лекції, яку 24 листопада проведе у Києво-Печерській лаврі Ольга Ковалевська, доктор історичних наук, відома дослідниця і популяризатор історії України.

»…москва вступила до нас не заради того, щоб нас захистити від шведів, а щоб вогнем, пограбуваннями й вбивством винищувати нас», — сказав Гетьман Іван Мазепа.

2 листопада 1708 року увійшло в історію України, як чорний день, коли московити не лише перебили гарнізон Батуринської фортеці, але й знищили все мирне населення міста, а потім спалили його дощенту.

Внаслідок падіння Батурина загинуло до 15 тисяч людей.

Так москва карала батуринців за те, що гетьман Івана Мазепа зі старшиною вирішив скористатися воєнною ситуацією й вирвати Гетьманщину з-під московського протекторату.

Петро І люто помстився Іванові Мазепі за його спробу убезпечити Гетьманщину від повного розорення під час війни на її території та обрати для неї інший шлях розвитку під захистом європейського монарха.

«Війська під командуванням князя Олександра Меншикова, увірвавшись до міста, ґвалтували жінок, прикладами своїх мушкетів трощили голівки немовлят, добивали старих і хворих. Вояків, які захищали фортецю, виконуючи наказ свого гетьмана, було віддано жорстоким тортурам. Їхні побиті тіла плотами сплавляли Сеймом, Десною та Дніпром, аби залякати мирне населення Гетьманщини і не дати йому підтримати свого очільника», — пишуть дослідники.

Три століття потому українці бачать, що методи солдатів ворожої армії не змінились.

Україна вшановує памʼять жертв Батуринської трагедії і молиться за загиблих насильницькою смертю.

Дізнатися більше про тогочасні події можна з лекції «»…і кров рікою стікала в Сейм…»: злочини московитів на теренах Гетьманщини 1708−1709 років».

Читайте також за темою:

«30 років ми намагаємось очистити ім’я Мазепи: інтерв’ю з істориком Ольгою Ковалевською». Дослідники спадщини гетьмана Івана Мазепи вважають його головним талантом — вміння бути політиком-державником, саме ця діяльність на користь України і призвела до намагання спотворити його постать в очах суспільства протягом імперського та радянського часів.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»