Яке майбутнє чекає музей архітектури у Пирогові

Яке майбутнє чекає музей архітектури у Пирогові

Усім  киянам, відомий клаптик цінної землі, історичного надбання та одну із візитівок Києва – "Національний музей народної архітектури та побуту України" у Пирогові. Запеклі скандали точилися навколо нього  ще за часів Януковича .

Навіть  за  найпесимістичнішими підрахунками вартість землі, яка знаходиться у користуванні музею –  майже  35 мільйонів, і звісно, не українських гривень. Ласих до такого скарбу досить багато, їх не зупиняли статус культурного надбання, невдоволення громади та явний незаконний підхід до можливої схеми розподілу. Першими  «ягодами» протистояння стали спалені хати-музеї з різних куточків України. До слова, у "Вікіпедії" "пожежі" у музеї "виведені" у окремий підрозділ. Та й сьогодні вранці там горіло - одна із дерев’яних експозицій господарчої споруди. Попередньо, рятувальники  повідомили, що будівля не була пам’яткою  архітектури.

Після довгих поневірянь, працівникам музею вдалося знайти інвесторів, котрі «оживили» Пирогово та дали змогу через ЗМІ шукати захисту від ненаситних прихвоснів. Так  почали залучати програми по реконструкції, відновленню, залученню інших івесторів для розвитку та збереження історичного надбання. Результати виявились досить вдалими. Здавалося б, створили ідеальний плацдарм для подальшого розвитку історичної перлини для позитивних результатів роботи нової влади. Інвестори охоче йдуть на пропозиції працівників музею для його розвитку. Пирогів стає привабливим для організаторів різноманітних фестивалів.

Проте, на сьогодні, музей став звичайним інструментом для відмивання коштів через організацію і проведення різних заходів. Дивно звідусіль отримувати підтвердження подібних підозр. Прикладом цьому є однин із останніх скандалів щодо проведення фестивалю «Країна Мірй», що мало б стати початком цілої низки вдалих заходів, а на практиці – ледь не зруйнувало і без того хиткі споруди.

- Музей недоотримав більше 70% суми обговорюваної з організаторами. Ці кошти мали цілком покрити витрати Пирогово на фестиваль, проте, вдалося лиш відновити деякі споруди, які постраждали під час даного заходу через недобросовісних туристів, котрим організатори категорично відмовились прописувати правила поведінки на території музею. Хоча ми не раз наголошовули на цьому і просили чітко відокремити межі проведення події, - вносить ясність у питання конфлікту заступник директора з питаня господарської діяльності  Вадим Логвінов.

31 січня 2015 року виконувачем обов'язків генерального директора призначили «духовну» людину, котра не повинна цікавитись жодними матеріальними цінностями, адже є представником церкви – Юрія Бойка. Після призначення  у коментарі «Музейному простору» директор повідомив, що найактуальнішим питанням насамперед  було  вирішення поточних проблем, як то погашення накопиченої заборгованості за телефонний зв'язок і Інтернет (через що вони наразі не працюють) та робота над оптимізацією штатного розпису та реструктуризація, в результаті якої штат музею може бути скорочено на 10 %.

- Досить дивним є те, що у музеї досі немає документації щодо цінностей, які знаходяться на цій території. Зовсім буде складно звернути увагу на поступове зникнення дорогоцінностей, витворів мистецтва та інших вартісних речей, яким немає ліку. Ще одним досить дивним фактом є збільшення фінансування юридичного департаменту, а отже, і фізичного збільшення кількості юристів на тлі всезагального скорочення працівників музею у цілях економії коштів, - нарікає один із співробітників музею.

Варто зауважити, що документів на землю, що належить «Пирогово» досі ніхто не бачив, дивним чином папери загубились, або ж «втратились» у одній із численних пожеж. Унікальна місцина ще досі живе завдячуючи інерції від попередніх фанатів своєї справи. Чи надовго вистачить такого заряду? Час покаже. Залишається сподіватися, що з черговим інформаційним викидом, ми «випадково» не дізнаємося що більшість музейної землі належить якійсь одній із маловідомих компаній. Земля завжди була і буде найціннішим українським матеріальним скарбом, і щоразу знаходитимуться ласі охочі чиновники.

Шкода, якщо з часом ми втратимо один за одним, на прикладі музею, перлини української культури через грубі схеми відверто далеких від духовного життя маріонеток влади.

Нагадаємо, добру справу зробили донецькі переселенці у столиці – вони відремонтували будинок, який представляв їхній регіон у Національному музеї народної архітектури та побуту.