У Володимирському соборі завтра попрощаються зі скульптором Анатолієм Гайдамакою
На 85-му році життя помер відомий український художник-монументаліст, народний художник України, лауреат Шевченківської премії, заслужений діяч мистецтв України Анатолій Гайдамака.
Анатолій Гайдамака створив проєкти, які попри ідеологічну складову часу, в який з’явились, мали таку художню та творчу вагу, що пережили історичні турбулентності й залишились знаковими у сучасній Україні.
Скульптор народився 9 червня 1939 року на Чернігівщині, в селі Волосківці Менського району на Чернігівщині. Маленьким хлопчиком пережив голод — у 1946—1947 роках.
У 1961 році закінчив Харківське художнє училище, у 1967-му — московське вище художньо-промислове училище.
Він почав працювати в інституті «Київпроект» художником-архітектором.
Якщо подивитись лише на перелік проєктів, який втілив Анатолій Гайдамака, то складається враження, що скульптор прожив не одне творче життя.
Він був головним художником Національного музею історії України у Другій світовій війні, що звели у 1974 році.
Саме музейники першими повідомили про те, що Анатолій Гайдамака пішов з життя:
«Неможливо описати словами той внесок у музейну справу України, який за десятиліття невтомної праці здійснив митець…
В пам’ять про Анатолія Васильовича Музей тимчасово відкриває для огляду унікальний зал його авторства — Зал пам’яті».
Анатолій Гайдамака пропагував творчість Тараса Шевченка: створив музейні експозиції Національного музею Тараса Шевченка у Києві, Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», Канівського музею Кобзаря. За кордоном Анатолій Гайдамака був автором музейних експозицій Меморіального музею-гауптвахти Т. Г. Шевченка в Оренбурзі, музею Кобзаря у місті Форт-Шевченко.
Він автор меморіалу пам’яті героїв Крут 2006 року. У роковини загибелі крутянців, разом з однодумцями та студентами, пан Анатолій часто виїжджав на місце трагедії. Він розповів, що побачив проєкт пам’ятника уві сні. Червона колона, як в Київському університеті, серед білого засніженого поля. Поруч незмінний шум потягів, що пролітають, як і століття тому.
Коли споруджували Меморіал Героям Крут Анатолій Гайдамака багато спілкувався з місцевими людьми, вони ділились переказами про те, що тут відбувалось, бо ці свідчення передавались з покоління у покоління, попри війни та Голодомор, який викосили цілі сім’ї в цих краях.
Скульптор поставив і пам’ятний хрест на місці Батуринської трагедії 2004 року.
У 2006 році Анатолій Гайдамака переміг у конкурсі на кращий проєкт майбутнього Музею Голодомору.
«Ідея увічнення пам’яті про Голодомор ятрила мені душу давно, і був задум, який визрівав роками. У 2006 році я переміг на Всеукраїнському відкритому конкурсі на найкращий проєкт Меморіального комплексу пам’яті жертв голодоморів i політичних репресій. Це був чесний конкурс, на якому було представлено багато цікавих проєктів», — наводять слова Анатолія Васильовича в Національному Музеї Голодомору сьогодні.
Тоді в жодному з проєктів не пропонувалося будувати комплекс там, де він стоїть зараз. Саме Гайдамака увесь час пропонував будувати тільки на цьому місці, де він зараз і розташований.
У 2009-му за наказом Кабміну меморіал утворив Національний Музей Голодомору.
А разом з інженером-будівельником Володимиром Баруленковим, архітектором Вадимом Гопкалом та іншими митцями Гайдамака став лауреатом Шевченківської премії за архітектурне рішення та оформлення колишнього музею леніна, а нині Українського дому.
Він оздоблював громадські простори музеї, його авторству належать і знамениті коричнево-червоні мозаїчні панно, які прикрашають будинки на бульварі Лесі Українки, створені у співдружності з дружиною, Ларисою Міщенко, 1969-1970-х роках, а також панно на стінах Інституту теоретичної фізики НАН
України.
Як повідомила донька художника Христина Гайдамака, прощання з Анатолієм Васильовичем відбудеться у Володимирському соборі у середу, першого листопада,
об 11.00 годині, вечір пам’яті відбудеться о 13.00 годині в Українському Домі.
Довідково:
Авторству Анатолія Гайдамаки належить і оформлення Державного історико-культурного заповідника на о. Хортиця (1977–1988), музеїв М. Островського у Шепетівці (1979), М. Коцюбинського в Чернігові (1982–1983), Т. Шевченка у Києві (1984–1987), літературного музею в Одесі (1984–1985), церкви Святої Трійці (1998–1999, Македонія), художнього оформлення Національного музею «Чорнобиль» у Києві (1994–1996). Анатолій гайдамака створив живописний цикл «Розп’яття» (1988–1990), він був учасником проєкту «Музей катастроф на водах» тощо.
Читайте також за темою:
«На бульварі Лесі Українки відновлять мозаїчне панно відомих художників». Пошкоджену внаслідок ремонту мозаїку на бульварі Лесі Українки, 28 буде відновлено. Про це повідомила на своїй сторінці у соцмережах Христина Гайдамака — донька відомих українських художників, авторів монументальних панно Анатолія Гайдамаки та Лариси Міщенко.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»