У художньому музеї в центрі Києва демонструють нові твори з колекції. ФОТО

Національний художній музей України розпочав проєкт, покликаний познайомити киян та гостей столиці із творами, які нещодавно надійшли до його фондів.

У виставковому залі відвідувачі мують змогу роздивитися вибрані твори Михайла Андрієнка та Анни Старицької. Це частина добірки, яку подарував закладу у 2021 році французький дослідник мистецтва Жан-Клод Маркаде. Тоді музейна колекція поповнилася 98 творами Михайла Андрієнка та 58 роботами Анни Старицької.

Жан-Клод Маркаде та його дружина, українка за походженням, Валентина Маркаде (Васютинська) вже багато років популяризують українське мистецтво у Франції. Валентина Маркаде у 1981 році захистила дисертацію з історії українського мистецтва, а Жан-Клод Маркаде досліджував український авангард та є автором монографії про Казимира Малевича.

«Валентина була старшою за Жан-Клода на 27 років, вона вже дружила з цими художниками. Для неї це був усвідомлений вибір — говорити про українське мистецтво, коли про нього не знають на заході, а Жан-Клод відразу в це включився, — розповіла „Вечірньому Києву“ заступниця гендиректора музею Оксана Баршинова. — Жан-Клод Маркаде дружив з Андрієнком, був його близьким другом. Допомагав відвозити твори на виставки в інші країни, а після його смерті організував похорон. Він забрав до власної колекції й частину його творів. А Анна Старицька сама заповіла Жану-Клоду частину своєї колекції. А 2021 року він передав ці твори до нашого музею».

Для співробітників закладу це не просто поповнення фондів, а й можливість нових досліджень та відкриттів, що стосуються біографії та робіт художників.

Так, Михайло Андрієнко був помітною постаттю в середовищі Паризької школи, він творив у багатьох новітніх напрямах — від фовізму до сюрреалізму. Народився він в Одесі, але асоціював себе з Херсоном. Вчився у Петербурзі в рисувальній школі, зокрема у Реріха. Далі поїхав до Одеси, де працював в театрі, далі перебрався до Румунії, Чехословаччини і зрештою, дістався Парижа. Працював в театрах як художник. Його творчість умовно поділяють на кілька періодів: у 1917-29 митцю притаманний авангард, кубізм, футуризм, у 1930-тих — сюрреалізм, зображення звичних речей в незвичних поєднаннях. У 1940-50х Андрієнко багато зображує Париж та його околиці, а також різні місця Франції, а в кінці 1950-х вдається до констуктивістської абстракції.

Творчість Анни Старицької цікава широким діапазоном технік: вона зверталася до колажу, монотипії та найрізноманітніших варіацій естампу. Художниця походить з Полтави, з дворянської родини. Сестра її батька була дружиною академіка Вернадського. У 1917 році поїхала в москву на навчання, у 1925 році продовжила освіту у болгарській Софії. Тут вона знайомиться з чоловіком, разом вони їдуть у Брюссель, Ніццу, Париж. Працювала у сфері дизайну та реклами, оформлювала книжки. В її творчості однією з цікавинок є тема потайбіччя та чаклунства.

У відвідувачів є можливість побачити кілька творів Анни Старицької й Михайла Андрієнка, поспілкуватися із фахівцями про особливості творчості української діаспори, а також побачити на відео й інші роботи, які подарував музею Жан-Клод Маркаде.

Програма подій

14 жовтня (субота) о 14:00 — майстер-клас для дітей від 8 років «Чарівні створіння» за мотивами творів Анни Старицької (змішана техніка із використанням трафаретів). Батьки у цей час матимуть змогу не лише оглянути експозицію, а й поспілкуватися про твори з медіатором.

14 жовтня (субота) о 16:00 — «Запитай медіатора»: усі охочі зможуть поставити свої питання медіатору, поспілкуватися про побачені твори, поділитися думками та враженнями.

Коли: 14 жовтня з 12:00 до 17:00.
Де: Національний художній музей України, вулиця Михайла Грушевського, 6. Потрапити до музею можна через службовий вхід, розташований з тильного боку будівлі.
Вартість відвідування лише виставки — 50 грн. Вартість відвідування подій — 100 грн, майстер-класу — 150 грн. Зареєструватися на подію.

З технічних причин у музеї тимчасово недоступна оплата картою. Наразі розрахунок можливий готівкою або ж переказом на картку.

Цикл «Незавершені історії: нові твори з колекції» планується продовжувати до кінця року, і щотижня в його межах у музеї представлятимуть інші роботи, що подаровані меценатами.

«Наступного тижня у нас будуть твори закарпатських художників-шестидесятників як Павло Бедзір, його дружина Єлизавета Бедзір-Кремницька. З Оленою Грозовською в четвер поговоримо про міфи закарпатської школи і андеграунд. А в суботу покажемо документальне відеодослідження про кіно, яке знімалося на Закарпатті», — анонсує Оксана Баршинова.

В планах — представити дві роботи Давида Бурлюка, які нещодавно прибули до музею з Америки, познайомити з представницями львівського модернізму, а також продемонструвати твори сучасних художниць Влади Ралко та Олени Придувалової.

Нагадаємо, у Національному художньому музеї України відновив роботу лекторій «Українське мистецтво: у пошуках себе». Він буде цікавий усім, хто прагне дізнатися більше з історії українського мистецтва та його визначних постатей, щоб краще орієнтуватися в основних художніх стилях та тенденціях.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»