Для мене співати — значить дихати: легендарній Раїсі Кириченко виповнилося б 80 років
За життя цю видатну співачку називали Берегинею української народної пісні.
14 жовтня виповнюється 80 років від дня народження видатної української співачки, педагогині, народної артистки України, лауреатки Шевченківської премії, Героя України Раїси Кириченко (1943-2005), чий спів обожнювали мільйони шанувальників з усього світу.
Раїса Кириченко — жінка-легенда, без якої неможливо уявити історію української естради другої половини XX століття. Гастролюючи в різних куточках світу, вона так і лишилася простою та земною жінкою, яка понад усе любила свою Батьківщину, свою рідне село на Полтавщині та затишну батьківську хату.
В день пам’яті незабутньої артистки, чий унікальний голос вважається пісенним символом нашого народу, «Вечірній Київ» згадує її життєвий та творчий шлях.
Раїса Опанасівна Кириченко (дівоче прізвище Корж) народилася у селі Корещина, Глобинського району на Полтавщині. З дитинства дівчинка була змушена важко працювати на колгоспному полі, зумівши закінчити лише 8 класів шкільної освіти. Єдиною втіхою у житті маленької Раїси була народна пісня, що віками об’єднувала українців, допомагаючи їм долати усі складнощі та випробування життя.
На унікальний голос талановитої співачки-аматорки звернув увагу Павло Оченаш — районний керівник хору при будинку культури Кременчуцького автозаводу. Саме він допоміг юній селянці отримати необхідну згоду керівників колгоспу, щоб переїхати до міста та співати у хорі.
За декілька років співочий талант дівчини проявився настільки яскраво, що Раїсу запрошують до ансамблю «Веселка» при Полтавській обласній філармонії.
Саме в Полтаві молода артистка зустріла свого майбутнього чоловіка — талановитого баяніста, композитора й аранжувальника Миколу Кириченка. Подружжя прожило щасливо у шлюбі 43 роки, а чоловік пережив артистку на 8 років.
Згодом Раїса Кириченко працювала у Житомирському ансамблі «Льонок», у Черкаському народному хорі, а в 1987 році Раїса Кириченко повертається до Полтави.
У співачки були мільйони шанувальників в Україні й за її межами. Їі часто називали Берегинею української народної пісні. Сама ж артистка стверджувала, що у її репертуарі не було другорядних пісень. Всі вони миттєво ставали популярними, входячи мало не до кожної домівки.
«Коли звучить українська пісня — є й Україна», — вважала Раїса Кириченко.
У репертуарі артистки було багато пісень про село і маму, про буденне життя людей, їхні радощі та болі. За спогадами друзів та рідних, навіть із сучасних пісень вона обирала ті, що ближче до людської душі, живучи турботами та проблемами простих людей.
Не забувала вона мудру пораду від мами, яку та сказала на початку творчого шляху Раїси Кириченко:
«Ніколи не співай пісень, які ні про що. Вибирай ті, що западуть у людську душу. Інакше співатимеш задарма».
Відповідаючи на запитання журналістів, про секрети свого феноменального сценічного успіху, артистка відповідала:
«Моїм учителем змалечку був мій український народ — найвидатніший співець в усьому світі…».
За своє унікальне вокальне мистецтво, Раїса Кириченко була відзначена найвищими державними нагородами, маючи звання Героя України, народної артистки України, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка, повний кавалер орденів Княгині Ольги. Але пере за все, для мільйонів українців вона залишилася назавжди Берегинею української пісні.
З 1994 року видатна артистка працювала викладачем відділу співу Полтавського музичного училища, у 2000 році переїхала до Києва.
На жаль, в останні роки життя співачка важко захворіла на нирки. Щоб врятувати улюблену співачку, кошти на її лікування збирали усією країною. Після цього Раїса Кириченко, дякуючи всім, співала: «Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога». Операція додала відомій артистці декілька років життя.
Серце Раїси Кириченко зупинилося 9 лютого 2005 року у віці 61 року. Поховали видатну артистку в рідному селі Корещина, що на Полтавщині.
Наразі пам’ять про Раїсу Кириченко у Полтаві тримає її музей на базі педагогічного університету. В експозиції музею є різні записи з альбомами співачки, її концертні вбрання та архівні світлини.
Також у Полтаві є вулиця названа на честь Раїси Кириченко, де встановлений монумент на її честь. Також в пам’ять про видатну співачку встановлено пам’ятну дошку на фасаді обласної Філармонії у Черкасах.
У Києві, на фасаді будинку, де у 1997–2005 роках мешкала Раїса Кириченко, також була встановлена меморіальна табличка.
Світлини Раїси Опанасівни Кириченко для цієї публікації надані Центральним державним аудіовізуальним та електронним архівом.
До теми: Наталії Ужвій — 125: найцікавіші факти з життя легендарної української акторки.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»