Військова історія як засіб патріотичного виховання
15 жовтня в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії" у Національному музеї історії України відбулася презентація науково-популярного видання “Історія українського війська”.
Під час заходу автори книги зачепили такі питання, як патріотичне виховання армії шляхом вивчення історії та розвінчання різноманітних історичних міфів.
"Розруха не в клозетах, а в головах"
На початку презентації першим взяв слово шеф-редактор видання, співробітник історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Василь Павлов.
За словами зазначеного доповідача, в нашій армії досі панують чисельні стереотипи та історичні міфи щодо тих або інших історичних подій. А це в свою чергу свідчить про певну кризу історичної свідомості.
У якості підтвердження своєї тези Павлов згадав слова, буцімто сказані одним з представників Міністерства оборони стосовно проекту відзначення 100-річчя української революції: "Яке ще там сторіччя української армії? Ми тут лише 25 років існуємо!".
Звичайно, певні кроки у напрямку поглиблення історичної свідомості армії все ж таки були зроблені, однак навряд чи їх можна вважати достатніми. Для прикладу, Національна академія сухопутних військ видала підручників з військової історії України тиражем усього в 100 екземплярів.
Також у вищезгаданій академії планувалося ввести курс «Історія українського війська», однак наразі там викладають лише Історію України та Історію української культури — ті ж дисципліни, що і в звичайних вузах.
Проте і це ще не все. В українській історичній науці на даний момент продовжує існувати нестача популярної військової історичної літератури на вітчизняному ринку. Може українська книга і витісняє російську, однак це твердження точно не стосується сфери мілітаристики.
Діаметрально протилежна ситуація склалася на теренах Росії. Там історично-патріотичному вихованню приділяють набагато більше уваги. До того ж, чи варто згадувати чисельні видання російських книжок про “славу русского оружия”?
— Коли військові питали у росіян, скільки у них вистачить запалу для ведення війни проти нас, вони дали відповідь: щонайменше на два покоління. І ці два покоління як раз формуються за допомогою підручників військової історії, — зазначив Василь Павлов
Історичні війни: Україна завдає удару у відповідь
Єдиний спосіб боротися з радянськими штампами про наше минуле є просвітництво. Саме до таких висновків прийшли автори “Історії українського війська”.
І справі цього просвітництва і мала б послугувати вищезгадана праця.
— Ця книга, — заявив історик Василь Павлов, — є спробою розповісти нашим військовим, що є традиції у військовій формі, званнях, знаках розрізнення. Все дає можливість нашій армії закріпитись на позиціях, які є набагато старшими, ніж Радянська армія, і які є українськими.
Проте не варто вважати, що нова книга відображає історію з пропагандистських позицій. Об`єктивність — один з найважливіших принципів, яким керувалися автори книги. Простежуючи розвиток мілітарних традицій на теренах України, автори книги акцентували свою увагу не лише на безпосередніх предках українців, а і на інших народах.
— Мілітарна традиція базується на історичному досвіді, незалежновід етнічного походження, — зазначив кандидат історичних наук та співавтор видання Євген Синиця. — Історія України не є історією тільки українців. Історія України — це значно ширше поле, на якому треба працювати. З цим треба змиритися ультра-патріотам та вчитися з цим жити.
У кінці заходу автори книги пообіцяли і надалі розвивати галузь української мілітаристики. І не дивно, бо та є доволі перспективною історичною галуззю, про що власне свідчать як обсяги продаж нововиданої книги, так і велика кількість слухачів, присутніх на презентації.