У Києво-Печерській лаврі покажуть унікальні дари козацьких ктиторів XVII–XVIII століть

Національний заповідник Києво-Печерська лавра поглиблює свою просвітницьку місію, відкриваючи маловідомі широкому загалу українців сторінки історії.

Виставкова та екскурсійна діяльність, реабілітація військових, все це приваблює тисячі людей, які раніше з різних причин обходили українську святиню стороною.

12 жовтня тут покажуть не просто експонати з коштовних металів і тканин, ікони та старовинні фоліанти. Презентують дари ктиторів козацьких, які опікувались розвитком української духовності та культури протягом XVII–XVIII ст.

»…Бо ми браття козацького роду» — таку назву дали безпрецедентній демонстрації раритетів.

Нині спадщина нашого народу потерпає від дій російських загарбників, тому пам’ятки українського мистецтва козацької доби особливо потребують представлення широкому загалу, адже вони — зразки досконалого втілення національної культури та історичної пам’яті.

Козацтво замовляло для лаврських церков різьблені золочені іконостаси, коштовне богослужбове начиння: книги, літургійні посудини та вбрання священства.

Експозицію готують разом два великі Національні заповідники — Києво-Печерська лавра та «Хортиця» із Запоріжжя.

У Заповіднику розповіли, що небувалий розмах церковних жертводавців тісно пов’язано зі здобутками Національної революції 1648–1676 років.

«Рішуче відстоюючи права української Церкви на полі бою, козацтво піклувалося й про її розбудову, вбачаючи в цьому громадянський обов’язок, спрямований на досягнення нових ідеалів суспільства», — пояснюють дослідники.

Особливу увагу ктитори приділяли Києво-Печерській лаврі.

«Численні універсали Генеральної військової канцелярії засвідчують, що володіння монастиря були під охороною Козацької держави», — вказують на важливі ознаки тяглості української державності історики.

Завдяки старанням гетьманів насамперед Богдана Хмельницького, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, а також козацько-старшинської верхівки, архітектурний ансамбль монастиря збагатився новими храмами і кам’яними мурами з баштами.

Експозицію поділили за хронологічно-тематичним принципом. Візуальний ряд доповнять графічні зображення лаврських храмів, збудованих коштом козацьких ктиторів, та інформація про втрачені козацькі реліквії, пов’язані з Києво-Печерською лаврою.

Чільне місце відвели творам знаного українського художника Андрія Серебрякова із зображеннями батальних сцен та видатних діячів Козацької доби.

Співорганізатор виставки — Національний заповідник «Хортиця», який, з 1965 року, збирає, вивчає, зберігає та популяризує пам’ятки, пов’язані з історією запорозького козацтва.

«Завдяки цій дружній співпраці ви побачите одну із перлин хортицької колекції — унікальний портрет гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Скоропадського ХІХ ст., що є копією втраченого барокового настінного живопису XVIII ст. Успенського собору Києво-Печерської лаври, а також зразки козацької зброї», — привідкрили подробиці організатори виставки.

Починаючи з XVI ст., острів Хортиця постійно перебував в епіцентрі козацьких звитяг. Саме з Хортиці вирушали у походи козацькі загони Дмитра Вишневецького та Криштофа Косинського. У січні 1648 р. реєстрові козаки, що стояли залогою біля острова, підтримали повстання Богдана Хмельницького.

Характерне для всіх періодів Хмельниччини гасло війни «за віру», виразно проілюструвало визначення М. Грушевським релігійної ідеї як інтегративного чинника вітчизняної історії.

Історики підкреслюють постійний зв’язок козаччини та духовних шкіл.

В цьому контексті роль київської духовної еліти у формуванні принципів незалежної державної політики Богдана Хмельницького не можна переоцінити.

Пізніше, у XVIII ст., запорозькі козаки постійно підтримували тісні стосунки з Києво-Печерською Лаврою: замовляли ритуальне начиння для Січової Покровської церкви, робили пожертви.

Що важливо знати про виставку:

Локація: виставкова зала № 1 (ризниця) Успенського собору.

Відкриття виставки: 12 жовтня, 13:00.

Тривалість виставки: до кінця 2023 року.

Вартість відвідування входить у вхідний квиток.

Адреса — вулиця Лаврська, 9.

Читайте також:

«На території Нижньої Лаври замайоріли українські прапори».

«Ми маємо зрозуміти, що лавра — це бастіон людського духу», — керівник заповідника Максим Остапенко». В Національному Заповіднику Києво-Печерська лавра презентували видання «Успенському собору — Великій Печерській церкві 950 років», яке стверджує український дух в українській святині та історичній пам’ятці світового значення.

«У Києво-Печерській лаврі проводять унікальні екскурсії. ФОТО».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»