Як гранати під парламентом зачеплять імідж столиці
Юрій ЗУЩИК
В Україні виправляють Конституцію втретє, проте досі не платили таку дорогу ціну. Троє загиблих молодих хлопців із Нацгвардії, 140 постраждалих - цього, мабуть, не хотіли навіть організатори мітингу біля парламенту. Однак це сталося. «Вечірка» проаналізувала, які наслідки для столиці можуть мати ці трагічні події.
На позачерговій сесії парламенту 31 серпня фракції коаліції «Самопоміч», Радикальної партії та «Батьківщини» відмовилися голосувати за проект закону зі змінами Конституції. А тим часом за стінами ВР кілька сотень активістів протестували проти внесення правок до Основного Закону.
На мітингу весь час лунало, що конституційна реформа нібито передбачає особливий статус Донбасу. Проте чи так це насправді?
У Перехідних положеннях законопроекту зі змінами до Конституції дійсно є згадка, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу визначаються окремим законом.
Очевидно, йдеться мова про Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей». Виконуючи Мінські домовленості, Рада прийняла цей документ у вересні 2014 року. Проте за півроку парламент вніс зміни до цього закону. Відтоді поступки сепаратистам можливі лише за умови виведення незаконних озброєних формувань за межі країни, проведення виборів згідно із законами України тощо.
Незважаючи на це, організатори провокації скористалися згаданою зачіпкою для підбурювання людей. «Реформа посилює президентську вертикаль, що виражається в праві президента розпускати громади і призначати уповноважених, – вважає політтехнолог Сергій Гайдай. – Але про це знають політики. Простим же громадянам кажуть, що законопроект передбачає особливий статус для ДНР–ЛНР. Звісно, в цьому вбачають зраду».
Конституційна реформа передбачає нагляд за діями громад та їхніх голів з боку префектів. Здійснення реформи поставить крапку на бізнесі деяких партій – продажу місць у виборчих списках. Справді, навіщо купувати заздалегідь знецінене місце, адже під пильним оком префектів «заробляти» гроші за рахунок громади буде проблематично.
Події біля стін парламенту, безумовно, вплинули на імідж України і столиці зокрема. Головний удар припадає на потік іноземних туристів до Києва.
Еексперти вважають, що погіршення репутації не варто переоцінювати. «Захід стоїть перед необхідністю протистояти Путіну, і цей фактор сильніший за теракт під Радою, – переконаний фінансовий експерт Ерік Найман. – Навіть убивства під Радою не зменшать допомогу Україні. Наші союзники розуміють, що влада затиснута між війною та внутрішньою опозицією».
Однак події біля парламенту можуть мати дуже серйозні наслідки.
«Після Євромайдану у громадян склалися очікування, що повалять режим, проведуть реформи і життя стане кращим, – каже експерт з Інституту політичної психології АПН України Вадим Васютинський. – Стару владу змінили, але реформи йдуть повільно, рівень життя падає. Звідси – зростання невдоволення населення».
Можливо, влада робить помилку – не діє психотерапевтично, заспокоюючи населення. Ніхто не сказав людям: обговорімо разом проблеми – і тоді все буде добре. Тим самим вона сприяє зростанню ймовірності заворушень.
Причини невдоволення не усунуті, тож воно буде зростати, чим скористається опозиція. Скоріш за все, такі випадки, як під парламентом, виникатимуть неодноразово, попереджають експерти.