Війна, паркани та шлагбауми в Києві: як краще захистити двір від чужинців
Останніми роками у Києві все частіше зʼявляються закриті прибудинкові простори — від шлагбаумів, що обмежують заїзд сторонніх машин у двори, до суцільних парканів, які перешкоджають навіть вільному проходу містян дворами.
Звісно, найпоширеніша ця проблема серед нової забудови, але і жителі старих будинків все частіше стали обмежувати доступ до своїх дворів.
Окрім звичайних проблем — різниці між якістю прибудинкової території у різних домах та проблеми із нестачею паркувальних місць у центрі, додався новий фактор — повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Підвищена тривожність та бажання захистити себе і своє майно спонукає містян зводити нові огорожі навколо своїх осель, але якщо розібратись уважніше, такі спроби самозахисту можуть скоріше нашкодити, адже як мінімум уповільнюють доступ екстрених служб.
Ми спробували розібратись в темі докладніше, щоб зрозуміти, чи законні паркани, чи дієві вони та як найкраще зробити місто комфортним середовищем, наскільки взагалі це можливо в умовах війни.
Чи правда, що паркани та шлагбауми захищають
На думку дослідника міської інфраструктури Юрія Тер-Арутюняна, яку він висловив виданню Крапка.медіа, закриті простори створюють лише ілюзію безпеки, адже зараз в українських містах не спостерігається якогось надзвичайного сплеску бандитизму.
«Єдина стіна, яка нам потрібна — це пʼятиметрова бетонна стіна на кордоні з московією, решта без сенсу», — жартує Юрій Тер-Арутюнян.
Але якщо без жартів, його думку поділяють і його численні колеги. Так, урбаністка Іванна Малій у своєму відеоблозі пояснює, що найбезпечнішим простір стає лише тоді, коли він заповнений людьми, адже більшість злочинів коїться у тихих місцях.
«Щоб убезпечити себе від поганих незнайомців, слід запросити до себе на вулицю якнайбільше будь-яких незнайомців», — зазначає вона.
Яка альтернатива огорожам доречна та ефективна в умовах міста
Як альтернативу парканам, які жодним чином не запобігають різноманітним злочинам, експертка навела приклад одного з київських житлових комплексів, де максимально посилили відеонагляд та охорону. Мешканці цього ЖК впевнені, що практично унеможливили безкарні крадіжки та інші злочини на їх території.
При цьому Іванна Малій наголошує, що найефективнішим методом пожвавлення місцевості є кафе та крамниці, розташовані на перших поверхах житлових будинків. Вони заохочують людей проводити там час і таким чином забезпечують ефект нагляду за територією, адже коїти злочини на очах у купи людей зазвичай не зовсім зручно.
Екстрені служби не повинні стикатись з перешкодами
Також важливим моментом є той факт, що зараз ми всі живемо в умовах повномасштабного військового вторгнення і екстрені ситуації в місті можуть виникнути значно частіше, ніж раніше.
Евакуація жителів, гасіння пожежі, надання невідкладної допомоги — все це стало не поодинокими випадками в житті міста, а буденними небезпеками.
Саме тому, урбаніст Юрій Тер-Арутюнян наголошує — відкриті простори рятують, адже у разі надзвичайної події дорога кожна хвилина задля негайного доступу рятувальних служб, а закриті простори можуть навпаки стати пасткою в екстрених ситуаціях.
Що можна зробити на законодавчому рівні
На думку міського дослідника, було би вкрай доречно, якби на загальнодержавному рівні затвердили законодавчо заборону на паркани та шлагбауми як мінімум під приводом швидкого доступу спецслужб та екстреної евакуації у разі потреби.
Ірина МЕЩЕРЯКОВА, «Вечірній Київ»