Марш Нації у деталях [фото]
![Марш Нації у деталях [фото]](/data/news/full/5801c8780ceb9.jpg)
На свято Покрови у Києві відбувся цілий калейдоскоп яскравих подій. І однією із них був Марш Нації. Ще за годину до початку дійства, біля монумента Батьківщині- Матері зібрався багатотисячний натовп. Уся територія Музею Другої світової війни буквально рясніла від стягів найрізноманітніших правих партій та об’єднань.








Однак найбільше привертала увагу зовсім не кількість прапорів та учасників, а сама організація заходу. Ініціатори акції добре про все попіклувалися; видний чолов’яга, озброєний гучномовцем, постійно повторював усілякі команди, згуртовуючи людей.
Через деякий час сформовані колони вже були готові до маршу. Справа залишалася лише за малим – заходом сонця. Як тільки світило почало сідати за обрій, хода рушила у напрямку Лаврської вулиці . Покинувши територію Музею, учасники акції зробили першу зупинку. Настав час запалювати смолоскипи.
У світлі вогню, повільно та дисципліновано слідуючи за величезним чорним авто, колони рушили до центру. Протягом наступних двох годин учасники акції вигукували патріотичні гасла: «Разом і до кінця», «Слава Україні» та ін. Окрім того, народ іноді наспівував одну відому пісеньку про Путіна та кричалки в адресу «Новоросії» ...
Проте не лише гаслами підтримувався патріотичний тонус. З колонок згаданого вище авто періодично лунала музика: «Меч Арея» та «Їхали козаки» у виконанні гурту «Тінь Сонця», «Запорозький марш» та ін. композиції Проте мені, все ж таки, найбільше запам’яталася кантата Carmina Burana, німецького композитора Карла Орфа. Колони якраз підходили до споруди Верховної Ради України, коли пролунали перші нотки цієї мелодії. Можете собі лише уявити, яку атмосферу створила ця композиція при світлі смолоскипів.
Приблизно о восьмій годині вечора хода зупинилася навпроти стадіону імені Лобановського. Весь натовп принишк. До пам’ятника героям Небесної Сотні підійшли Андрій Білецький («Азов»), Євгеній Карась («Січ»), Андрій Стемпицький ( «Правий Сектор»). Андрій Білецький, виголосивши невеличку промову, разом з іншими вшанував пам'ять загиблих.
Хода продовжила рух у напрямку Софійської площі. Там, біля монумента Хмельницькому, лідери правих сил по черзі виголосили промови.
Найбільш емоційним був виступ Євгенія Карася.
- Так, зараз важко. Ми втрачаємо наших синів . Але хіба може бути інакше ? Не може, бо це наша земля ! Наш шлях є важким і на ньому виживе лише той, хто кращий і сильніший. Пам’ятайте, що наші брати гинули на Майдані, гинули на фронті. Уже ніхто не скаже, що українські націоналісти, то є рука Москви , чи ми щось не вміємо. Ми не маємо вводити себе в оману того, що ми лише повоюєм, виконаємо свою бійцівську місію, а далі знову, ті самі фарбовані лиси будуть «дери банити» вже у вишиванках. Пам’ятайте, що ми маємо навести порядок в цій державі!, - виголосив Євгеній Карась.
Більш стриманою, але схожою за змістом була промова Андрія Білецького:
- Ми реальна сила, ми реально можемо, як довели за ці роки революції і війни, відстоювати та змінювати Україну. Прийшов час стати рушійною і основною силою української нації і змін України. Я прошу вас, щоб сьогоднішній день запам’ятався вам в першу чергу одним: ми вийшли разом, ми вийшли єдині. В єдності сила українського націоналізму! В єдності сила української держави! Сьогодні це перший день нашої сили і нашої єдності ! Слава Україні!
Після виступів лідерів українського націоналістичного руху, Марш завершився.