Працювала у поліції в Маріуполі, дістала важкі поранення у Покровську: історія захисниці Анастасії Куликової

Про незламну колегу, яка пережила початок війни у Маріуполі, а потім допомагала мешканцям Донеччини після жорстких обстрілів, розповіли поліцейські Київської області.

На світлинах, які правоохоронці розмістили у соцмережах — зовсім молода українка, яка обрала професію поліцейського.

Перед самим початком війни Анастасія з майбутнім чоловіком побралися. А коли коханий пішов захищати Батьківщину, дівчина стала активним волонтером. Службу не полишала, щоб мати додаткові важливі у воєнний час знання, пройшла курси парамедиків.

Анастасія Куликова згадує дні оборони Маріуполя і тих, кому надавала допомогу. Їй тяжко говорити про перший місяць війни. На її очах гинули побратими

«Були вуличні бої. Хлопець був тяжко поранений, стікав кров’ю. Ніхто не міг до нього підібратись. А його мати знаходилась у підвалі будинку поруч, зачинена орками. Він кричав від болю. Прощався з нами й мамою. І той крик матері, що перебивав звуки зброї, я запам’ятаю надовго…», — розповіла Анастасія.

Згодом вона почала працювати у Покровську, на Донеччині.

7 серпня російські окупанти двічі вдарили ракетами по цьому місту. Перша з них прилетіла у житловий будинок, інша — через невеликий інтервал, поцілила у місцевість поруч. Фото з місця обстрілів, на яких видно кров на асфальті, завали, з-під яких витягали поранених та загиблих — обійшли шпальти провідних агенцій світу.

Тоді одразу загинуло семеро людей, понад сорок отримали поранення. Анастасія, як співробітник поліції охорони одразу виїхала на виклик.

Колеги з поліції розповіли, що сержантка Куликова, разом з медиками та рятувальниками, швидко намагалась надати першу невідкладну допомогу потерпілим. Допомагали вибратись з-під завалів.

Сама поліцейська згадуючи той день, каже, що всі діяли у засвоєному алгоритмі — швидко, щоб надати вчасну допомогу і передати людей медикам. Як тільки карети швидкої покинули місце з потерпілими, пролунав черговий вибух.

«У це ж саме місце. І тут все як в тумані. Памʼятаю, що дістала турнікет. Бачу, що права рука у крові темного кольору. Розумію, що венозна. Лівою було важко ворушити, але з криком змогла надіти турнікет. Понад усе боялась втратити з поля зору свою зброю. Важко було рухатись, навіть повзти, та звати на допомогу», — поділилась спогадами Анастасія.

Лише за дві години вона сама потрапила до лікарні.

Їй діагностували осколкові поранення обох рук, пневмоторакс. Тендітна дівчина втратила майже два літри крові.

Її мама з Дніпра та чоловік, який в цей момент перебував на передовій, відчули що щось сталось. Вже наступного дня, 8 серпня, дівчина змогла побачити близьких:

Потім вона пережила кілька операцій, місяць лікування. Нині Анастасія проходить реабілітацію на Київщині.

«У лівій руці залишились осколки. Лікарі поки не беруться їх виймати. Правою рукою важко ворушити. Пальці не слухаються мене. Кажуть, що все це можна виправити. Але реабілітація буде тривати десь два роки», — розповіла колегам, які прийшли провідати її під час реабілітації, Анастасія.

Зараз Анастасія з особливою вдячністю говорить про лікарів та з особливою ніжністю про чоловіка, який для неї справжній герой. Дівчина чекає зустрічі з коханим та мріє знову повернутись до роботи.

Мати називає її «воїном світла», адже попри поранення, Анастасія хоче бути корисною людям і повернутись у стрій, наближати Перемогу.

У реабілітаційному центрі вона опікується тими, кому потрібна підтримка. Вона щедро роздає подаровані смаколики по палатах, де проходять лікування військові та правоохоронці.

Читайте також за темою:

«У День захисників оголосять загальноукраїнську хвилину мовчання». Цієї неділі, 1 жовтня, Україна вперше відзначить у нову дату День своїх захисників і захисниць. Про це нагадав Президент України Володимир Зеленський. 0 9:00 вся Україна зупиниться, щоб пом’янути Героїв.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»