Працівники київської підземки оголосили війну течіям
Більшість киян подорожуючи метрополітеном звертали увагу на наявність мокрих плям на стелі чи на підлозі багатьох станцій. Що це, результати інтенсивного прибирання чи реальна проблема столичної підземки, що може мати за собою серйозні наслідки?
Наявність мокрих плям, або навіть течій – типова проблема будь-якої підземки, як в пострадянських, так і в найрозвиненіших країнах Заходу, заспокоїв журналістів «Вечірнього Києва» головний інженер київського метро Володимир Сидоренко. Причина виникнення даної проблеми досить прозаїчна – активність ґрунтових вод внаслідок осіннього збільшення опадів. Мало хто знає, що вода – зліший ворог будь-якої підземки. Проступаючи крізь шари ґрунту вона поступово руйнує конструкції метро. Задля відкачування ґрунтових вод в будь-якому метрополітені постійно працюють тисячі насосів.
– У процесі експлуатації, бажаємо ми цього чи ні, гідроізоляція старішає, з’являються тріщини, відбувається проникнення всередину приміщень метрополітену талих, дощових або ґрунтових вод, що призводить до виникнення течій на самих станціях, – вказав головний інженер. Такі ж течі є в тунелях, у вестибюлях та на платформах станцій. За зауваженням прес-секретаря київської підземки Наталки Макогон, найбільш проблематичними є ділянки довкола станцій «Лук’янівська», «Олімпійська» та «Героїв Дніпра». На їхніх платформах найчастіше можна помітити наявність плям або навіть цілих калюж.
Система метрополітену працює як годинник
– Немає приводу для занепокоєння, – вказує пан Сидоренко. З початку поточного року у столичній підземці було ліквідовано близько 2718 течій та більше тисячі мокрих плям. Головною технологічною проблемою, на думку інженера, є необхідність проводити ремонт зсередини приміщення, без змоги вплинути на зовнішній стан конструкції. Для забезпечення гідроізоляції технологи метрополітену використовують спеціальну суміш, що допомагає скріпити конструкцію та захистити систему підземки від течій.
Наймасштабніша повінь в київському метро мала місце на початку 70-х, згадує прес-секретар організації Наталка Макогон. Тоді були суттєво підтоплені переходи на станції «Гідропарк», що в той же час, ніяк не відобразилося на функціонуванні всієї системи в цілому: поїзди просто проїжджали станцію без зупинки. Взагалі, будь-які течі, чи навіть підтоплення окремих станцій аж ні як не може вплинути на загальну роботу метро. Налагоджена, як годинник, система працює бездоганно.
Крім того, працівники столичного метро продемонстрували журналістам «Вечірнього Києва» процес збору жетонів та поділилися планами на найближчий час. Серед перспективних напрямків розвитку системи метрополітену остаточний перехід на пластикові картки замість жетонів та будівництво гілки на «Виноградар».
Нагадаємо, що на прийом жетонів працюватиме менше турнікетів.