У столиці започаткували мистецький фестиваль БойчукFest. ФОТО
Київська Академія декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. Михайла Бойчука влаштувала для всіх охочих виставки, лекції та майстер-класи.
Учора в академії стартував дводенний мистецький фестиваль БойчукFest, який покликаний об’єднати сучасну та традиційну українську культуру. В приміщенні закладу експонуються як виставки сучасних митців, так і зразки ткацтва, вишивки, костюма, художньої кераміки тощо.
«У межах фестивалю у нас сформувалися два масштабних проєкти. Один з них — „Повернення українського монументалізму“, представником якого є Михайло Бойчук. Він апелював до основ української ідентичності, для нього важило віднайдення національного стилю. У цій частині ми представили виставку наших випускників, які розписали храм Преображення Господнєго в селі Солонка Львівської області. Тетяна Шептицька з заповідника „Биківнянські могили“ розкаже про репресованих бойчукістів, зокрема, про останні дні Михайла Бойчука, — поділилася з „Вечірнім Києвом“ ректорка академії Олена Осадча. — Другий проєкт „Повернення Криму“ включає в себе низку подій, серед яких — виставка кримськотатарського мистецтва. Її автор, Рустем Скибін, раніше проводив майстер-класи для наших студентів».
Біля актової зали розгорнулася експозиція «Повернення українського монументалізму». На стінах можна роздивитися творчу кухню команди, що працювала над розписами храму — від ескізів і робочих картонів до реалізації задуму. У процесі було багато пошуків, ідей і надскладних завдань — так, художники не використовували білил, щоб була оптика кольору. Лише в сцені Страшного Суду символічно привнесли в пекло штучне світло. Робота над розписами загальною площею близько 2 тисяч квадратних метрів тривала майже шість років.
«Як на мене український монументалізм має три принципи: структурність та геометризованість, наївний світогляд і національний пласт, — поділився один з учасників команди Володимир Михайлов. - З 2011 року ми їздили Балканами, Кавказом, Середньою Азією і досліджували архаїчне мистецтво. Співставляли його з українським, щоб зрозуміти суть національної пластики. Як на неї впливає побут та ландшафт країни. Коли працювали над храмом, на Львівщині досліджували розписи та інтер’єри місцевих храмів. Побували на більш як 40 об’єктах, а також у музеї, надихалися образами та композиційними рішеннями».
За актовим залом розмістилася експозиція проєкту «Zincir/ланцюг», що знайомить з кримськотатарським побутом. Вона поєднала предмети з колекції Рустема Скибіна та картини Дмитра Доценка.
«Враховуючи специфіку академії акцент експозиції на етнічну та історичну складову, — розповів «Вечірньому Києву художник Дмитро Доценко. — Більшість предметів — історичні, з колекції Рустема Скибіна, є автентичні, є відтворені реконструкції. Можна побачити весільний рушник, кисет для табака, посуд, гончарне коло, казан. Мої роботи є ілюстраціями, показують образ історичного побуту. Кожна присвячена окремому предмету».
В основі виставки лежить наукове дослідження Рустема Скибіна «Виникнення, становлення, трансформації кримськотатарської кераміки». Він вирішив реконструювати предмети побуту, створити колекцію та видати книжку з їх описом та ілюстраціями. Фінальна частина цього проєкту — виставка і сам артбук з ілюстраціями Дмитра Доценка — буде презентована в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на початку жовтня.
«Мені особисто було дуже цікаво. До цього проєкту мало знав про кримських татар, — зазначив Дмитро Доценко. — З побутової точки зору на кожен український предмет у кримських татар є відповідник що відображають їх погляд на життя. Зокрема, є куман для омовіння. Все дуже продумане — існує окремий посуд для засолки, води, молока, меду, олії, розливання кави».
БойчукFest «захопив» всі приміщення академії: для майстер-класів виділені майстерні, коридори стали місцями для експозиції разом із виставковими залами, затишний дворик пристосовано до проведення ярмарку художніх ремесел.
В одному з виставкових залів відбувається виставка до 90-ліття видатного українського майстра шрифтового мистецтва Василя Чебаника, а у Художньому салоні експонується мілітарне декоративно-ужиткове мистецтво Юрія Дідовця — виставка «Ультрамарин».
Фестиваль ще триває 13 вересня, і ви встигаєте його відвідати. Так, завершуватимуть програму поетичні читання, присвячені творчості митців Розстріляного Відродження на теми кохання та війни. Знані українські поети та поетки Михайло Жаржайло, Богуслав Поляк, Елла Євтушенко, Карина Тумаєва, Богдан-Олег Горобчук представлять актуальну нині творчість 100-річної давнини: вірші Майка Йогансена, Михайла Семенка, Валер’яна Поліщука та інших.
Адреса: вулиця М. Бойчука, 32
Вхід вільний
Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука була заснована у грудні 1999 року на базі Київського художньо-промислового технікуму. Це вищий мистецький навчальний заклад міста Києва, названий на честь засновника самобутньої школи українського мистецтва Михайла Бойчука. Має два факультети: декоративно-прикладного мистецтва та дизайну.
Як розповіла «Вечірньому Києву» ректорка Олена Осадча, цьогоріч до навчального закладу вступили 215 студентів. Найбільший конкурс був на спеціалізацію «Графічний дизайн», чотири людини на місце. Через підвищений попит заклад проситиме розширити держзамовлення на цю спеціальність.
Загальна кількість студентів — близько 700. Більшість з них відвідує заняття офлайн. Навчаються у закладі позмінно, через безпекові умови. Академія має два укриття, розраховані на 300 людей кожне.
Нагадаємо, вступну кампанію до закладів професійної освіти подовжили до 1 жовтня. Абітурієнтам не потрібно складати НМТ чи ЗНО, а другу професійну освіту можна здобути безоплатно.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»