У Києві попрощались з «патріархом українського Донецька» релігієзнавцем Ігорем Козловським

Про Ігоря Козловського говорили, що він є найяскравішим представником українського Донецька.
«Людина, яка казала те, що думала й діяла так, як казала», — саме ці слова, що підкреслюють єдність слова і діла, найчастіше говорили учні та ті, хто знав і спілкувався з Ігорем Козловським.
До Михайлівського Золотоверхого прийшло чимало вихідців з Донбасу. Адже Ігор Козловський народився у Макіївці, потім навчався у Донецькому університеті й довго працював, викладав та був «чесним чиновником, яких мало» саме у Донецьку.
27 січня 2016 року бойовики так званої «днр» взяли його в полон за проукраїнську позицію. Козловський перебував у полоні 700 днів. Обмін полоненими, коли звільнили Ігоря Козловського відбувся 27 грудня 2017 року.
Під час прощання сьогодні згадали, як на допитах бойовики дорікали Козловському, що його учні воюють проти «днр» на всіх фронтах, на що він спокійно відповідав, що пишається своїми учнями.

Біля труни з тілом Ігоря Анатолійовича Козловського сьогодні ставали навколішки й плачучи прощались чоловіки та жінки різного віку. Крім того, що він був вчителем у науковій сфері, пан Ігор надавав дуже мудрі життєві поради тим, хто до нього звертався.
Нардеп Ірина Геращенко згадала розповідь жінки, що мала народити «сонячну дитину». Лікарі їй натякали, мовляв, «у вас будуть ще інші діти…». Саме Ігор Козловський сказав майбутній мамі, що ця дитина зробить її щасливою, стане другом та підтримкою.
«Він врятував немало душ», — резюмувала, згадуючи вченого і вчителя, Ірина Геращенко.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, визнав, що в Ігоря Козловського був державницький розум. Він був одним із тих, хто знав, як вивести Україну зі стану війни.
«Він говорив тихим, але сильним словом. Уже будучи у великій небезпеці в умовах, коли навколо були бандити та терористи й на нього полювали, він виходив з державним і кримськотатарським прапорами у Донецьку. Я висловлюю від імені кримськотатарського народу велике співчуття родині, близьким, друзям і всім нам, українцям», — сказав голова Меджлісу.


Петро Порошенко, Президент України (2014-2019 рр) зізнався під час прощання, що означав для всього суспільства вчений: «Якщо ви хочете знати, що таке український Донецьк — то це Ігор Козловський».
Політик сказав, прощаючись, ким був той, кого сьогодні проводжали у останню путь:
«Коли важко — він поруч і знаходить правильні слова, коли добре — теж поруч, коли треба створювати Православну церкву України — він допомагає. Його звершення безцінні для України!»

Учень Козловського Єгор Фірсов, розповів, що Козловський був не просто вчителем чи викладачем. Він був наставником по життю. Він сам пройшов полон й допоміг повернутися до життя бранцю Кремля Стасу Асєєву.
Саме до Козловського пішли учні у перші дні повномасштабної війни.
«Було важко, і треба було брати в руки зброю, одягати камуфляжну форму і битись, ми прийшли до Ігоря Анатолійовича. Прийшли просто — просто доторкнутися до глиби, просто послухати, просто відчути — і саме та розмова насправді для нас була визначальною. Тому що Ігор Анатолійович, знову ж таки, дуже правильно підібрав ті слова, які на той час дуже нелегкі нас надихнули», — розповів Фірсов.
За його словами, країна втратила людину, що знала, що треба робити, і щодня працювала над тим, щоб «Україна перемогла у війні, прорвалася у 21 століття, а українське суспільство відбулося як потужна нація».
Військовий капелан, отець Андрій Залінський назвав Ігоря Козловського «людиною Сонця».
«Бо у його присутності ми всі бачили стільки світла, яке дозволяло нам відшукати себе в мороці постійного невпинного нашого з вами життя».


Під час прощання Ігоря Козловського називали «патріархом українського Донецька», який зумів виховати патріотичну освічену молоду плеяду вчених.

Громадська панахида за вченим відбулась біля ротонди у саду Михайлівського Золотоверхого. Він любив прогулюватись подвір’ям монастиря, часто тут спілкувався з учнями.


Станіслав Асєєв, український письменник, журналіст, засновник Justice Initiative Fund, який працював у окупованому Донецьку на «Радіо Свобода», був захоплений так званим «мгб днр» 11 травня 2017 року, а обміняний у рамках обміну 29 грудня 2019.
Розповів журналістці «Вечірнього Києва» про те, що першим, хто зайшов до нього у палату в лікарні «Феофанія» після прибуття з полону був саме Ігор Козловський. І вже сама його поява вже була дуже великою підтримкою.

Як вдалося Ігореві Козловському стати особистістю, про яку сьогодні говорять дуже різні люди з повагою та називають Вчителем?
Станіслав Асєєв нагадав, що Ігор Анатолійович подорожував по всьому світу, вивчаючи духовні практики та досвід. Він був людиною любові й вдячності.

Ігор Анатолійович останні п’ять років працював старшим науковим співробітником Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди НАН України. Він — член PEN Україна та ініціативної групи «Перше грудня».
Також автор 50 наукових праць і понад 200 статей. Одним з напрямів його роботи була релігійна ситуація на окупованих територіях Донбасу.
Ігор Козловський помер уночі 6 вересня від серцевого нападу. Його поховали на Байковому кладовищі у Києві.
Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»