Небезпечні рослини столиці: цього року буяють колючки

Про це говоримо з фахівцями КО «Київзеленбуд».

Столичні озеленювачі підтвердили, що травматичні для людини та тварин ценхрус та якірці сланкі справді поширені у Києві, як в принципі, й в інших регіонах України, де є піщані ґрунти.

«Найбільше від них страждають тварини, оскільки колючки чіпляються за шерсть і можуть травмувати їх. Тож щоб уберегти своїх домашніх улюбленців від поранень, краще вигулювати їх у перевіреній місцевості», — говорять у КО «Київзеленбуд».

Підкреслюється, що ценхрус зазвичай росте на безбалансових територіях, захаращених, біля залізничних колій, на узбіччях доріг. Швидко розповсюджуються там, де немає догляду. Разом з тим, також зустрічаються на територіях, де не ведеться господарська діяльність, як, наприклад в заповідній частині парку «Муромець».

«У центральній частині, за яку відповідає КП УЗН Деснянського району, при перевірці не виявлено цих рослин. У той час як в глибині парку, яка є природно-заповідною, заказником, можуть зустрічатися і ценхрус, і якірці, і амброзія. А також золотарник канадський, який наряду з амброзією є сильним алергеном й дуже агресивною рослиною, що швидко захоплює великі території. Відповідно до Закону „Про природно-заповідний фонд України“, там заборонено видаляти захаращеність, тобто не проводяться систематичне викошування газонів, не можна нічим обробляти рослини», — пояснили у Київзеленбуді.

Фахівці наголосили, що слідкувати за виявленням та ліквідацією вогнищ небезпечних рослин має балансоутримувач території. Підприємства, що входять до КО «Київзеленбуд» постійно обстежують території, щоб вчасно видалити карантинні, отруйні й небезпечні рослини.

«Я більше, ніж переконана, що карантинні рослини на наших територіях майже не зустрічаються. Проте, якщо відвідувачі парків чи скверів все ж побачать той же ценхрус чи амброзію, нехай звертаюся в КО „Київзеленбуд“ або напряму у відповідний КП УЗН. і ми обов’язково видалимо їх. Ліквідація алергенних, отруйних та небезпечних рослин — це обов’язкова частина догляду за зеленими зонами», — зазначає в. о. генерального директора КО «Київзеленбуд» Вікторія Середіна.

Фахівці розповіли, що найагресивнішою в плані розповсюдження вважається амброзія полинолиста. Щороку впродовж літньо-осіннього періоду балансоутримувачі мають проводити заходи щодо її ліквідації. Є два способи боротьби із цією рослиною-алергеном: механічний спосіб, тобто викошування та виривання з коренем; хімічний — обробка рослин препаратами на основі мінеральних компонентів, що не несуть шкоди для людей та тварин.

За словами керівника «Київзеленбуду», цього року, як і минулого, у зв’язку з воєнним станом та відповідно перерозподілом коштів, закупку препаратів типу «Амбростоп» не проводили, тож видаляли амброзію традиційним методом — викошуванням. З борщівником теж борються у такий спосіб.

Запитання «Вечірнього Києва» стосувалося також неконтрольоване розповсюдження у Києві агресивних дерев — прибульців з далеких країв.

Фахівці назвали агресивними такі дерева: сумах оленерогий, робінію (псевдоакацію), дуб червоний за те, як швидко вони відвойовують територію в інших рослин і з часом витісняють їх.

Всі вони входять до «Переліку інвазійних видів дерев зі значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів», згідно з наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 03.04.2023 № 184. Проте тут мова йде саме про ліси, де й справді не можна їх висаджувати. Інакше екосистема столичних лісів із монокультурами сосни звичайної та дуба буде втрачена.

«Інша справа — парки й сквери. Місто — це урбанізована екосистема, де виживає сильніший, пристосованіший вид. Сумах швидко росте, відповідно швидше дасть такі необхідні тінь, кисень, очищення повітря. Але йому потрібен постійний догляд: слід вчасно видаляти поросль, самосіви. Це ж стосується й айланта найвищого, акації білої», — розповіли у Київзеленбуді.

За словами столичних зеленбудівців, умови міста зараз добре витримують деякі види кленів (крім ясенелистого), деякі види катальп, платан, граб, декоративна яблуня, сакура, слива Пісарді, сумах, а також сортові дерева. При правильному утриманні, дерево буде радувати.

Щодо розповсюдження навколо столиці та на прибудинкових територіях алергена — золотарника канадського, який швидко захоплює території, то науковий співробітник Галицького Національного природного парку Олександра Бучко пояснює, що коріння золотарника виробляє інгібітори — речовини, які пригнічують ріст інших рослин.

Слідом за цим зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Таким чином, займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює його тваринний і рослинний світ.

Фахівчиня пояснює, як боротися з рослиною-агресором. Золотарник можна побороти хімічними й механічними методами. Хімічний метод найбільш ефективно застосовувати по молодим рослинам, чутливим до гербіцидів.

Ближче до кінця вегетаційного періоду ґрунтові гербіциди стають малоефективними. Скошувати небезпечний бур’ян рекомендується в міру відростання до 15-20 см, тобто 3-4 рази за сезон. Альтернативою може бути одноразове скошування у другій половині серпня до визрівання насіння. В цьому випадку скошені рослини потрібно обов’язково утилізувати — спалити або закомпостувати. Там, де золотарник займає значні площі, ефективним рішенням буде переорювання з підсіванням багаторічних злаків.

У Галицькому НПП підкреслили, що у боротьбі з золотарником канадським у нас поки ще є невелика перевага у 3-5 років. Важливо взяти золотарник під контроль. Для цього досить дотримуватися простого правила — підтримувати порядок на своїй землі. Інакше за рік золотарник канадський може збільшити свою площу до 15 відсотків.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»