Легендарний фотограф Стів МакКаррі відвідав Київ, Чорнобильську зону та Харківщину: що вразило митця

Стів МакКаррі у зоні відчуження. Фото: ДАЗВ
Стів МакКаррі у зоні відчуження. Фото: ДАЗВ

У зоні відчуження Стів МаккКаррі знімав самопоселенців, меморіали, місто Прип’ять, у Києві — цвинтарі та військову техніку, на Харківщині — мешканців зруйнованих сел.

Стів МакКаррі по праву вважається одним з найкращих фотомитців світу. Його роботи багато років були на перших шпальтах «National Geographic», а афганська дівчинка, яку митець сфотографував у 1984 році в таборі для біженців Насир-Баг, стала його візитівкою. В доробку МакКаррі фото з усього світу, тисячі облич й країн, але в зоні відчуження він вперше.

Світлина на National Geographic — візитівка фотомитця.

У Чорнобильській зоні художник спочатку шукав «свої» незвичайні, автентичні обличчя — серед самопоселенців, що є символом Чорнобильського Полісся. Про це розповіли у Державному агенстві України з управління зоною відчуження.

У Чорнобильській зоні фотограф поспілкувався з самопоселенцями. Фото: ДАЗВ
У Чорнобильській зоні фотограф поспілкувався з самопоселенцями. Фото: ДАЗВ
У Чорнобильській зоні фотограф поспілкувався з самопоселенцями. Фото: ДАЗВ

У Куповатому фотомитець завітав до Марії Загорної, Софії Безверхої. У Чорнобилі — до Михайла Шилана та родини Маркевичів. Його дивувало те, що всі вони поважного віку, гарно виглядають, сповнені життям, а при спілкуванні передається багато позитивної енергії попри те, що пережили російську окупацію.

«Маккарі — людина-емпат, здавалось, що він проживав історії разом із своїми героями, бо вони теж частина фото — живі емоції при спілкуванні те, що приваблює фотожурналіста», — зазначили у ДАЗВ.

В Чорнобилі іменитого митця неабияк зацікавив Меморіал «Тим, хто врятував світ» — він довго й детально фотографував обличчя ліквідаторів. Вразив пана МакКаррі й «Янгол-сурмач», якому він теж присвятив час, а також баржам на Чорнобильському затоні, Свято-Іллінському храму, школі по вулиці Червоноармійській, поруч з якою знаходяться огелі чорнобильських цадиків, звернув він свою увагу й на місцеві магазини.

Іменитий фотограф ознайомився з історією ліквідації аварії на ЧАЕС. Фото: ДАЗВ

Група побувала й на території Чорнобильської атомної станції, правда, недовго — пана МакКаррі привабила скульптура «Прометея».

Вау-ефект на митця справило місто Прип’ять. Історія цього колись надзвичайно красивого міста, що прикрашали тисячі троянд, вразила фотожурналіста. Він вдивлявся в альбом із старими фотографіями, порівнював, «прицілювався» фотокамерою в об’єкти. Фотографував колесо огляду, центр міста. В парку розваг Стів МакКаррі особливу увагу приділив графіті з оленями, що на міському тирі.

Стів МакКаррі у зоні відчуження. Фото: ДАЗВ
Стів МакКаррі у зоні відчуження. Фото: ДАЗВ

Річпорт та кафе «Прип’ять». Фотожурналіст був у захваті від кольорової гами та сюжету вітражів, що прикрашають колись популярний у містян заклад. Те, що звичайні люди бачать поверхнево, художник бачить глибинно. Він стояв й і певний час роздивлявся витвір мистецтва, потім ходив туди-сюди — і знову дивився. Хвилин п’ять фотографував з різних ракурсів, а наприкінці попросив пройтися повз вітражі супроводжуючу особу — вона ходила, а він знімав.

У фіналі важливої як для митця, так і для зони відчуження подорожі, Стів МакКаррі пожалкував про те, що вперше в зоні й обмежений у часі.

КИЇВ ТА ПОДОРОЖ НА ХАРКІВЩИНУ

Як розповіла фотографка Олена Ведмідь, яка запросила Стіва до України, підготовка до його візиту зайняла приблизно пів року.

І ось 21 серпня Стів МакКаррі приїхав у Київ. Три години на машині до аеропорту, переліт з Нью-Йорка до Франкфурта, з Франкфурта до Варшави, ввечері того ж дня поїзд до Хелма, а потім до Києва.

«Перше, що він каже, сміючись: тааак, щоб добратись в Україну, сюди дійсно дуже сильно потрібно хотіти, — згадує вона. — Ми йдемо обідати в Мусафір. Після чого була запланована невелика екскурсія Києвом, але ми застрягли на Майдані на весь вечір. Там якраз привезли російську техніку. Але Стіва насправді цікавила не техніка, а люди. Він знімав до темна. Додому ми повернулись близько 10 вечора».

Харків, північна Салтівка. Фото: фб-сторінка Олени Ведмідь
Клариса Михайлівна Городова на фоні свого зруйнованого дому і її діти Віктор та Людмила. Вірнопілля, Ізюмський р-н, Харківська обл. Фото: фб-сторінка Олени Ведмідь
юдмила Адамівна Логвиненко біля могили свого сина Юрія Логвиненка, який воював з 2014 року і загинув в 2022 троці біля Рубіжного. Лісове Кладовище. Київ. Фото: фб-сторінка Олени Ведмідь
Поховання Думи Дмитра Миколайовича. Лісове Кладовище. Київ. 31 серпня 2023 р. Фото: фб-сторінка Олени Ведмідь
Розмальована САУ, що брала участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції. Фото: фб-сторінка Олени Ведмідь

Наступного дня він поїхав до Харкова, де побував на Салтівці, біля зруйнованої школи, об’їхав села на півночі області, ну а ввечері ще й зустрівся з харківським фотографом. Кілька днів працював в районі Ізюма, ночував у Слов’янську, спілкувався з людьми, був у військових.

«Я розумію, що Стів бачив таке в Афганістані, Ірані та Іраку, в інших країнах світу. Але він настільки перейнявся Ізюмом, що хоче скоро повернутись, щоб допомогти одному з сіл на Харківщині, — поділилася Олена Ведмідь. — Назву цього села складно вимовити англійською, тому вони умовно назвали його Хеппі Вілладж, оскільки туди повертається багато мешканців.

Після цієї пригоди я зрозуміла, чому я — не Стів МакКаррі. Чому ніхто не Стів МакКаррі, а лише Стів МакКаррі — Стів МакКаррі. Він в 73 роки працює безкінечно, без втоми, без зупинки на їжу чи перепочинок. Він говорить: «я приїхав сюди знімати, а не відпочивати. Я хочу показати світу, чому нам потрібно далі допомагати Україні».

Саме тому він поїхав в найбільш зруйновані села. Саме тому він зосереджений на зйомці людей, які найбільше постраждали від російського вторгнення. Ні з ким з керівництва держави він не зустрівся і не зняв на цей раз. Так, ми намагались домовитись з офісом Президента про зйомку, але не вийшло. Стіва запросили на офіційні заходи святкування Дня незалежності, але у нього було всього 10 днів в Україні і він обрав Ізюм. Його основний пріоритет — це люди. Люди у своїх зруйнованих росіянами будинках. Люди зі своїми зруйнованими росіянами життями».

Після Харківщини Стів був у Чорнобилі, на Чернігівщині та на цвинтарях в Києві.

«Сподіваюсь, світ скоро побачить фото з України від Стіва МакКаррі», — підсумовує Олена Ведмідь.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»