Пішов на фронт як воєнний кореспондент, а загинув як боєць: у столиці презентували фотовиставку Антона Кіреєва

Фотовиставка відомого фотографа, захисника Донецького аеропорту Антона Кіреєва. Фото: Сніжани Божок
Фотовиставка відомого фотографа, захисника Донецького аеропорту Антона Кіреєва. Фото: Сніжани Божок

До Дня пам’яті захисників України у Михайлівському сквері неподалік Стіни пам’яті, центр комплексної підтримки учасників бойових дій «Київ мілітарі хаб» відкрив фотовиставку відомого фотографа, захисника Донецького аеропорту Антона Кіреєва.

Антона добре знали кияни, бо він до війни був відеооператором. За часів Революції Гідності активно знімав усі події й виставляв у мережу відзнятий контент.

На сході України воював з кінця травня 2014-го року, входив до першої «десятки» бійців «Правого сектора». Загинув у жовтні цього ж року під час виконання бойового завдання у районі Донецького аеропорту.

Дмитро Бочаров знайомить з виставкою. Фото: Сніжани Божок

«У мирному житті він був професійним фотографом та дизайнером, з камерою не розлучався і коли став бійцем розвідувально-диверсійної групи Добровольчого українського корпусу „Правий сектор“, — розповідає фахівець з організаційних питань Київ мілітарі хабу Дмитро Бочаров. — Антон зробив на фронті велику кількість знімків, частина з яких демонструється на виставці. Це збірний образ прифронтового життя на Донеччині у 2014-му році. Більшість із цих хлопців, що зображені на світлинах — добровольці. Фотофакти ми надрукували на спеціальних стендах, яким не страшний ні час, ні дощ».

На фотографіях Антона Кіреєва тилові й прифронтові будні. На деяких із них усміхнені побратими, багато з яких (як і він) загинули за незалежність нашої держави. Але є й ті, які дуже добре пам’ятають Антона, бо разом виконували бойові завдання і пліч-о-пліч пройшли бойовими стежками.

Окрім прифронтових світлин Антона Кіреєва, стенд з інформацією про самого автора. Фото: Сніжани Божок
На стенді побратим Павло Долинський (праворуч). Фото: Сніжани Божок

«З Антоном ми знайомі з Майдану. Це людина, до якої можна було завжди звернутися і як до друга, і як до професіонала своєї справи, — розповідає заступник директора Київ мілітарі хабу Павло Долинський. — Він був талановитим фотографом. Йшов на війну як воєнний кореспондент. Це був початок 2014-го року. Треба було донести людям як змінюється Україна, як змінюються люди. Але врешті-решт Антон не зміг лишатися осторонь бойових завдань, лише фіксуючи війну, і взяв до рук зброю. Та коли людина справжній професіонал, йому ніщо не заважає виконувати свою роботу бездоганно. Він дуже швидко змінював фотокамеру на автомат, коли виникала потреба».

У день загибелі Антона Кіреєва — 5 жовтня 2014-го року під час атаки під селом Спартак (Ясинуватський район) поряд з Донецьким аеропортом, Павло також був поряд.

«Ми були на одній стороні бронетехніки. По нашій колоні відкрили шквальний вогонь із кулеметів та РПГ (ручний протитанковий гранатомет). Було влучання в бронетехніку в ящик з боєприпасами. Він детонував. Хлопців викинуло. Я зістрибнув на простріляних ногах до них, намагався розшукати, але коли йде шквальний вогонь, — це просто неможливо зробити. Виходив звідти я вже сам, бо техніка пішла вперед. Після бою майже місяць розшукували наших бійців, адже це була буферна зона між нашими та росіянами. На жаль, на початку війни було дуже мало технічних можливостей для пошуку військових».

Побратим і товариш Павло Долинський переконаний, що світлини захисника Донецького аеропорту Антона Кіреєва дають можливість киянам і гостям міста побачити зримі образи тих, хто у надважкий час випробувань, добровільно взяв до рук зброю, аби стати на захист рідної землі.

Читайте також у «Вечірньому Києві» — у центрі столиці відкрили фотовиставку загиблих військових — «Воїни світла». В експозиції представлені 156 інформаційних планшетів, на яких зображені світлини та життєписи Героїв, які віддали своє життя в боях за Маріуполь, Бахмут, Мар’їнку та Іловайськ. Виставка діятиме протягом місяця.

А також — Департамент культури КМДА 30 серпня відкриє виставку визначного українського книгознавця Якима Запаска.

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»