Що подорожчає через скасування державних цін
З 1 жовтня уряд призупинив на три місяці дію постанови двадцятирічної давності, що визначає перелік продуктів харчування, ціни на які підлягають держрегулюванню - «з метою практичного дослідження дієвості цінового регулювання».
До кінця року торгові мережі та виробники мають право на свій розсуд встановлювати цінники зокрема на дитяче харчування, хліб, борошно, крупи, яйця, соняшникову олію, м'ясо–молочні продукти тощо. На думку прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, цей «антикорупційний крок ліквідує ще один інструмент тиску на бізнес» і не вплине на вартість найнеобхідніших харчів. А що прогнозують експерти?
«Бики» хочуть розтягнути «процес смакування»
- Торговельні мережі радісно зустріли скасування державного ціноутворення і мають намір переглядати ціни в бік підвищення, бо досі торгували з малою рентабельністю, – заявив Олексій Дорошенко, директор Асоціації постачальників торговельних мереж. - Тепер на так звані соціальні продукти націнка зросте з 10–15 відсотків, встановлених владою, до «вільних» 25–40.
Треба зазначити, що подорожчання продуктів напередодні зими – сезонний чинник. Проте постанова Кабміну таки додасть своїх «п’ять копійок» (точніше, п’ятдесят відсотків) до сезонного росту.
- Усе залежить від того, як поведуться найбільші постачальники, так звані «бики»: якщо зразу ціну не піднімуть, аби не привернути уваги й обурення, то розтягнуть процес на весь період, – зауважує експерт.
Єдине, можливо, ціна гречки впаде до 16–20 грн. Влітку, коли вона коштувала 40 грн. за кілограм, її рентабельність сягала трьохсот відсотків. Нині середня ціна гречки, за даними Держстату, – 28 грн. за кілограм. ще не вечір, бо гречані жнива тривають, а валовий ужинок очікується на 30–40 відсотків щедріший, ніж торік.
Хліб і до хліба
Для подорожчання молочних продуктів, крім постанови Кабміну, експерти бачать ще три причини: восени підвищуються закупівельні ціни на молоко, піднявся тариф на електрику і падає курс гривні (а більшість заквасок та інших інгредієнтів при молокопереробці – імпортовані).
- Підвищення вартості молока не дуже позначиться на ціні сиру і масла, - вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. - Бо ці вітчизняні продукти тепер тільки ми їмо, експорт твердого сиру, приміром, впав з 2014 року вчетверо. Головними покупцями нашого сиру і масла й надалі залишаються країни СНД (80 відсотків), але основний ринок – російський – закрито. Зайвий сир на наших полицях знижує не тільки його ціну, але, на жаль, і його виробництво. Подорожчає м'ясо. Хоча до новорічних свят ще далеко, але нині це світова тенденція.
Посперечалися експерти тільки про ціну на хліб. Олексій Дорошенко каже, що цей продукт найменше зросте в ціні – держава не допустить, попри скасування держрегулювання. Та й урожай цьогоріч дорідний.
Натомість Олександр Охрименко заявив, що хліб, макарони і борошно подорожчають на 40 відсотків, бо настільки ж зросли закупівельні ціни на зерно. Ця ж причина – ще одна для збільшення вартості м’яса, молока і яєць: дорожчають корми і для худоби, і для птиці.
Пекарі, на його думку, скористаються регуляторною «відлигою», адже випікають хліб зі збитком у 10–20 відсотків, перекриваючи його ціною на печиво зі стовідсотковою націнкою. То, може, саме воно подешевшає?
З настанням холодів почнуть дорожчати овочі, які влітку через гарний врожай подешевшали більше, ніж торік. Коли в Києві вартість капусти, приміром, опускалася до двох гривень за кіло уроздріб, то на Херсонщині її оптом продавали по 30 коп., багато фермерів просто переорювали незібрані поля. Картопля вже за вересень подорожчала на 50 копійок-гривню. Цього року, як кажуть аграрії, є проблема з якістю картоплі через сухе літо. Надалі до ціни овочів і фруктів додаватимуться витрати на зберігання.
Володимир Тарчинський, провідний аналітик «Публічного аудиту»:
- Відпускаючи всі ціни у вільне плавання, треба знати: на будь-якому ринку має бути регулятор. Скажімо, дієвішим мусить стати Антимонопольний комітет. А він на ринку продуктів майже не працює. За останні півтора роки відкрив тільки три справи на споживчому ринку. Штрафи просто смішні – 20–40 тисяч. Треба переглядати систему покарання.
Нагадаємо, "Вечірній Київ" запитав у киян, що перешкоджає їм отримати субсидії.