З наступного року Преображення Господнє вшановуватиметься вже 6 серпня, — ПЦУ

Преображення Господнє вшановуватиметься з 2024 року вже 6 серпня. Адже ПЦУ здійснила календарну реформу.

Відтак, завтра, 19 серпня, у церкві відзначать свято, яке часто називають «другим Богоявленням» востаннє.

Преображення грецькою мовою — μεταμόρφωσις — означає «перетворення, зміна форми, метаморфоза».

Преображення Ісуса Христа, коли Він явив у нетварному (тобто, нематеріальному) світлі Свою Божественну славу своїм учням-апостолам, є явленням Сина при свідченні Отця в Дусі Святому — тобто є одкровенням усіх Іпостасей Святої Трійці.

Воно встановлене на спомин про подію явлення Божественної слави Ісуса Христа своїм учням — апостолам Петру, Якову та Іоану на горі Фавор, щоби укріпити їхню віру. Саме тому деякі святі отці називають його «другим Богоявленням».

40 днів відділяє це свято від іншого дванадесятого свята — Воздвиження Хреста Господнього, яке нагадує про Голгофську жертву Спасителя.

На іконах, присвячених цій євангельській події, бачимо, як згадані три апостоли, ставши свідками чудесного Преображення Господнього на горі Фавор, «впали ниць і дуже полякались. Але Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: встаньте і не бійтеся» (Мф. 17: 6 — 7).

На іконах, поруч зі Спасителем бачимо найбільших старозавітних пророків Мойсея та Іллю.

«Вони теж явилися тоді апостолам, щоби засвідчити, що Господь Ісус Христос є здавна провіщений пророками Месія і Спаситель світу, а також утвердити учнів Христових, а разом з ними і всіх вірних, що за їхню віру, любов до Бога і людей, за подвиги на землі їх очікує осяяння Божою славою, як учнів і друзів Христових», — нагадує ПЦУ.

У церкві коментують народний звичай цього свята, а саме — називати це свято «другим» або «яблучним» Спасом.

«Це не зовсім правильно з точки зору того, що ми як християни вшановуємо. Спас (Спаситель наш Господь Ісус Христос) — Він Один, і не може бути „першим, другим чи третім“. Так само, Він не може бути „медовим, яблучним, горіховим, хлібним“ чи ще якимсь», — зауважують богослови.

Подібні означення виникли з традиції приносити на освячення до храму перші плоди, що достигали на цей час, задля благословення врожаю та подяки Богу за його земні блага.

Усіх охочих запрошують до храмів зранку на святкову літургію, після якої можна освятити плоди і фрукти — на славу Божу і вам на благословення.

Читайте також за темою:

«ПЦУ ухвалила перехід на новоюліанський церковний календар з першого вересня 2023 року». Рішенням Архієрейського Собору помісної Української Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 24 травня 2023 року затверджено Постанову про календарне питання, в якій визначено перехід на новоюліанський календар з 1 вересня цього року, зберігаючи за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий календар.

Він визнав: це рішення, на яке чекала більшість вірних нашої Церкви, і більшість українського суспільства. Це рішення не просте, до нього йшли тривалий час, поступово, крок за кроком, і роблять його зважено.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»