У КМВА підписали Декларацію про підтримку Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні на період до 2030 року

Текст Декларації проголосив перший заступник начальника КМВА генерал-майор Володимир Кидонь на конференції «Безбар’єрна Україна», що відбулася 27 квітня 2023 року.
У 2021 році уряд схвалив план створення у нашій країні простору, де всі люди можуть жити та мати доступ до різних сфер без перешкод — Національну стратегію із створення безбарʼєрного простору в Україні. Під час повномасштабної війни та ранньої відбудови вона стала ще важливішою, бо усі громадяни повинні бути захищені та мати доступ до інформації та можливостей продовжувати повноцінне життя.
«Підтримуючи Стратегію, ми прагнемо зробити видимими проблеми мільйонів громадян, які стикаються з ними щодня, та залучити місцеві ресурси до їх вирішення. Ми маємо обов’язок перед усіма хто залишився, боронить нашу державу, чи повернеться до неї — забезпечити гідні умови для участі кожного та кожної у перемозі, відбудові та розвитку України без бар’єрів», — наголосив начальник КМВА, Сергій Попко.
Текст Декларації проголосив перший заступник начальника КМВА генерал-майор Володимир Кидонь на конференції «Безбар’єрна Україна», що відбулася 27 квітня 2023 року.

Тим часом вже розроблено «План заходів на 2023 і 2024 роки з реалізації Національної стратегії» в м.Києві, який сприятиме реалізації державної політики на місцях для досягнення всіх видів безбарʼєрності — суспільної, освітньої, економічної, фізичної, цифрової, інформаційної.
Визначені флагманські проєкти:
- «Київ мілітарі Хаб»;
- «Підтримка киян-Захисників та Захисниць України»;
- Електронний кабінет Захисника;
- «Інтегровані комплексні послуги для осіб з інвалідністю»;
- «Київський центр стресостійкості».
У місті Києві вже утворено 14 інклюзивно-ресурсних центрів. Вони облаштовані кабінетами логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, практичних психологів, залою для занять з лікувальної фізкультури, сенсорними кімнатами тощо. Одним із завдань таких центрів є:
- проведення комплексної оцінки та здійснення кваліфікованого супроводу осіб з особливими освітніми потребами, які змінили місце проживання та зараховані в інклюзивні класи (групи);
- психологічна підтримка дітей, які переживають психологічну травму;
- надання додаткових корекційно-розвиткових послуг всім дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі й дистанційно.
Під час дистанційної форми роботи інклюзивно-ресурсних центрів фахівцями розроблені заняття з дітьми з особливими освітніми потребами, напрацьовані матеріали для проведення консультацій з батьками та педагогами, зокрема теми, що стосуються психологічної підтримки дітей під час воєнних дій.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»