Маріуполь.Фільтрація: у столиці розповідають, через що довелося пройти мешканцям міста

Проєкт розповідає про всі етапи фільтрації. Фото авторки
Проєкт розповідає про всі етапи фільтрації. Фото авторки

Документальна виставка у Музеї історії Києва знайомить з принизливим та важким процесом, який довелося відчути на собі маріупольцям.

Допити, побиття, роздягання, знущання, збір особистих даних, зникнення людей. Усе це — фільтрація. Окупанти називають фільтрацією примусові перевірки громадян України на вулицях, у житлових приміщеннях і на блокпостах. Маріупольці в обов’язковому порядку з весни 2022 року проходять реєстрацію у спеціальних фільтраційних пунктах.

Виставка «Маріуполь. Фільтрація» розповідає історії тисяч маріупольців і маріупольчанок, які пережили пекло блокади та знищення міста, а потім були вимушені проходити допити та випробування, відчули себе мешканцями сучасного гетто. На рівні міжнародних організацій офіційно визнано, що росіяни шукають не лише людей, пов’язаних з військовою сферою, а все, що має стосунок до України. 10 тисяч цивільних маріупольців не пройшли фільтрацію, а їхні родичі та друзі не мають інформацію про їх місце перебування.

Перший заступник міського голови Маріуполя Сергій Когут (ліворуч)

«Майже півтора року, як наше місто знаходиться під окупацією. На третій день війни почалися цілодобові артилерійські обстріли, потім авіаційні нальоти з бомбардуваннями. Маріупольці до середини березня жили в цих умовах, — пригадує перший заступник міського голови Маріуполя Сергій Когут. — Ми не знали, що попереду чекає не менш страшна історія — так звана фільтрація, яку придумали окупанти. Загарбавши землі, фільтрацією вони намагалися ідентифікувати все, що є українське та знищити. Цією виставкою ми хочемо привернути увагу до того, що відбувається і зараз в нашому місті. Фільтраційні заходи не припиняються».

Діана Попова (ліворуч) та Діана Трима

За словами директорки Музею історії Києва Діани Попової, виставка важлива не тільки для маріупольців, а й для киян, які мають змогу відчути, збагнути і усвідомити, через що доводиться проходити людям, щоб залишитися українцями на своїй землі.

Голова постійної комісії з питань культури туризму та суспільних комунікацій Київради Вікторія Муха.

«Біль маріупольців відгукуються в серцях киян і мешканців інших міст. Дає хоч трохи уявлення про те, що відчували люди, які проходили через ці процеси, той жах, приниження, страх, який пережили вони, — підкреслила депутатка Київради (фракція „УДАР“), голова постійної комісії з питань культури туризму та суспільних комунікацій Київради Вікторія Муха. — Хотілося б, щоб ми не забували, що йде війна. Пам’ятали, що відбувалося і продовжує відбуватися на інших окупованих територіях, щоб ми розуміли один одного і були єдиними. Захоплюємося сміливістю та відважністю тим, хто пройшов все це та залишився українцем».

Організаторами виставки є Маріупольський краєзнавчий музей та Департамент культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради. Співорганізаторами виступають m.EHUB та Музей історії Києва.

Директорка Департаменту культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради Діана Трима.

«Виставка побудована таким чином, щоб поетапно пройти через те, через що проходять люди для отримання довідки „дактилоскопован“, тобто через фільтрацію, — розповіла „Вечірньому Києву“ директорка Департаменту культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради Діана Трима. — Спочатку людина вирішує, що готова для евакуації, шукає фільтраційні пункти, де проходить чергу очікування. Далі йде збір особистих даних, перевіряють тебе як особистість, знімають відбитки пальців, йде перевірка телефонів і тіла. Якщо знаходять якісь зв’язки з Україною, відбуваються допити. Потім або полон, або табори. І останній стенд розповідає про людей, які пропали безвісти, зокрема діти».

На виставці є й художні роботи, що розповідають про жах, який пережили маріупольці.
В основі інформаційної виставки — факти та свідчення людей.
В основі інформаційної виставки — факти та свідчення людей.
Відвідувачі мають змогу пройтися етапами фільтрації.

За її словами, весь цей процес необхідний для отримання довідки, що дає змогу для вільного пересування чи можливості потрапити на територію Україну. Однак на цих довідках є лише штамп, навіть без імені людини, що її видає. Тобто «документ» не має жодного юридичного значення.

Фільтраційні довідки.
Щоб отримати можливість пересування, потрібна довідка.

Окрім інформаційних стендів на виставці демонструється стрічка, в якій про свій досвід розповідають люди, що пройшли фільтрацію. Також є художні твори, зокрема роботи Данила Немировського, створені після перебування у фільтраційних таборах.

«Маріуполь. Фільтрація #НаЖиво»

Коли: до 6 серпня, середа-неділя 12:00 — 19:00
Де: МВЦ Музей історії міста Києва, вул. Б. Хмельницького, 7, перший поверх
Вартість квитка: 80 грн, пільговий 40 грн.

У столиці відкрили виставку «Бахмут — обличчя геноциду 1942/2022». У січні 1942 року у місті було замордовано 3000 цивільних в січні, більшість з них були євреї. У наш час росіяни продовжують знищувати Бахмут.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»