П’ятирічка ОСНів: що зроблено і що планується

– Ми запросили вас поговорити про наше з вами життя-буття, про поточну діяльність ОСНів міста Києва, які ви очолюєте. Про те, що було протягом минулих п’ять років і що буде у наступні три роки, на які розрахована нова Програма. Звертатимемося до депутатів профільної комісії Київради, голова якої тут, з нами, щоб вони нас підтримали, - сказала на початку свого виступу Марина Петрівна.

Мова про діяльності ОСНів у непростий час 2012-2016 роки. Ті керівники, які працювали з самого початку добре знають якою була ситуація в царині формування інститутів громадянського суспільства, як і з чого все починалося. На сьогоднішній день ситуація кардинально  змінилася. Якщо говорити конкретно про мережу органів самоорганізації населення у місті Києві, то  легалізовано  вже 141 ОСН (62% за період виконання Програми). Серед них – 64 будинкових комітетів,  9 квартальних, 6 вуличних і 62 комітети мікрорайонів. Дуже непогані показники. Особливо, якщо брати, що до 2010 року Київрадою взагалі не розглядалися проекти рішень щодо надання дозволів на створення ОСНів. 

Зараз спостерігається стійка і серйозна тенденція щодо створення саме будинкових і вуличних комітетів. Розглядаючи ситуацію створення ОСНів по районах Києва, треба сказати, що найбільш активними і стабільними в останні два роки є громади Шевченківського, Подільський та Святошинський районів. Стрімко нарощувалася кількість об’єднань самоорганізації населення у Голосіївському, Солом’янському та Деснянському районах. Та якщо розглядати загальну тенденцію з точки зору пропорційності населення у тих чи інших районах (понад 300 тисяч осіб в кожному), то можна зробити висновок, що ще є значний потенціал для подальшого нарощування показників кількості ОСНів.

– Наявні вже ОСНи – солідна база для самоорганізації киян. Але ми маємо говорити про подальше збільшення їх кількості. Тож не будемо зупинятися…, – констатувала  Марина Хонда.

Не останнім у будь якому проекті є питання фінансової підтримки. І сфера діяльності ОСНів не є винятком. Як відзначила директор Департаменту, на початку фінансувалися лише 69 органів самоорганізації населення. Забезпечувалася невеличка зарплата, оренда за потреби та якісь елементарні засоби комунікації. Те, що давало можливість ОСНам хоч якось працювати. Фактично у 2012 році було використано коштів з місцевого бюджету на реалізацію проектів та програм переможців міського конкурсу лише біля 500 тисяч гривень. За вісім місяців  поточного  року ця сума вже становить майже 1 млн. 400 тис. гривень.

Треба брати до уваги, що всередині процесу фінансової підтримки ОСНів відбувалися певні трансформації, пов’язані з відмовою деяких з них від державного фінансування, прихід нових об’єднань, або ж виникали якісь інші обставини, наприклад, не відбулися звітно-виборчі конференції. У будь якому разі тенденція  зростання фінансової підтримки важливої справи формування інститутів громадянського суспільства у столиці  очевидна. На разі, із 141 ОСНів Києва 81 фінансується з міського бюджету. І саме на підставі зверненням самого органу самоорганізації населення.

У своєму виступі керівник Департаменту не обійшла увагою і таке важливе питання як нарахування заробітної платні керівникам ОСН, її співвідношення до загальної суми фінансової підтримки органу самоорганізації. Відзначила, що відсоток достатньо суттєвий. На сьогодні керівник і секретар, без відрахувань, отримує біля 2 200 грн., з відрахуваннями податків – всього 1 459 гривень. На пропозиції, що не обов’язково сплачувати керівникам ОСН заробітну платню, представниця міської влади дала зрозуміти, що категорично не поділяє такої позиції. Люди працюють на постійній основі, роблять важливу суспільно-корисну роботу і повинні отримувати за неї кошти. Звісно, тут не йдеться про величезні зарплати, а лише про ту мінімальну матеріальну винагороду, яку місто може надати. «Тому у проекті бюджету до наступної Програми ми будемо просити депутатів не відмовлятися від фінансування заробітної плати для керівників ОСНів, секретарів та бухгалтерів. І це не маловажно».   

Йшлося також про те, що у 2014 році, через важку соціально-політичну ситуацію в Києві, конкурс проектів ОСНів не проводився. Однак у 2015-му та у поточному роках конкурси відбулися доволі активно і реально. На сьогодні було подано 44 проекти і підтверджено 1 млн.400 тисяч грн. на фінансування проектів-переможців. Зараз вони успішно реалізовуються. На переконання Марини Хонди подібні конкурси проектів будуть продовжуватися й надалі. І Департамент проситиме про збільшення фінансування дійсно цікавих і важливих для киян  справ, які ініціюють місцеві громади.

Під час наради говорилося і про брак інформаційно-просвітницьких заходів щодо створення та діяльності ОСНів. Люди не знають: хто такі ОСНи, чим вони займаються, для чого вони потрібні? Відзначалося, що на початку цього громадського руху, у 2012 році, така робота в цьому напрямі  була більш масованою та цілеспрямованою. Створювалися  відповідні рекламні ролики, спеціальні передачі, численні зустрічі в районах тощо. Сьогодні важливо таку діяльність активізувати. 

Питання самоорганізації на певній території має підніматися  не лише на вербальному рівні, а, передусім, через демонстрацію конкретних  суспільно-корисних  справи та вчинків. Бо скільки б ми не говорилося, як це здорово і класно, люди більше вірять побаченим результатам. Тому у програмі на наступний рік Департамент суспільних комунікацій КМДА планує більш активно долучитися до справи реального об’єднання столичної громади. В цьому контексті дуже слушною видається ідея, яка вже давно назріла. Мова про запровадження в РДА відповідних координаторів, створення не просто єдиної бази ОСНів, а змістовної і докладної єдиної карти-навігатора. На ній будуть нанесені адреси наявних  місцеві органи самоорганізації населення, чітко визначена територія їхньої поточної діяльності та висвітлена основна поточна діяльність. Це важливо навіть для координації роботи з відповідними депутатами Київради, місцевими органами влади. Цікавою і корисною така карта, розміщена на сайті Департаменту чи районної держадміністрації буде  для будь-якого киянина.

– На наступні три роки ми ставимо собі достатньо серйозну і високу планку у питаннях  сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства. Для того, щоб максимально наростити інформаційну складову про вашу діяльність, нам потрібно, щоб ви показували нам, що ви робите. На прикладах ваших добрих справ ми будемо проводити своєрідну рекламну компанію. Бо кращий приклад для того, щоб інші люди почали само організовуватися, побачити, як зробив сусід, – резонно зазначила Марина Хонда.

В ході наради було багато запитань до представників столичної влади. У тому числі і критичних. Також прозвучало чимало цікавих пропозицій. Вочевидь, вони будуть враховані і реалізовані вже у наступній Програмі щодо сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства у місті Києві. Новація в тому, що вона буде розрахована не на п’ять років, як нинішня, а на три. А отже, охопить період 2017-2019 років.

Фото Павла Пащенка