Столиця на фінальній стадії декомунізації та дерусифікації: інтерв’ю з Вікторією Мухою

«Вечірній Київ» звернувся до голови профільної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій, депутатки від «УДАРУ» Вікторії Мухи, аби дізнатися як наразі відбувається очищення публічного простору столиці від російських контекстів.

— Пані Вікторіє, Київ став лідером серед українських міст за кількістю перейменованих вулиць і площ упродовж 2022 року. З усього видно, що Київрада у тандемі з громадянами продовжує активну діяльність у цьому напрямку. Над чим працюєте наразі?

— 13 липня Київрада ухвалила рішення про оптимізацію та впорядкування процесів, пов’язаних з перейменуванням міських об’єктів. Перейменували ще 14 вулиць та скверів, назви яких пов’язані з росією.

Проте загалом у Києві процес декомунізації та позбавлення радянської спадщини у топоніміці міста розпочався ще у 2014 році та ґрунтувався на нормах та критеріях, визначених так званим декомунізаційним пакетом законів.

Після лютого 2022 року активно проходив процес дерусифікації та деколонізації міських об’єктів відповідно до ухваленої Київською міською радою спеціальної процедури. Тобто Київ розпочав цей процес, не чекаючи на прийняття Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топоніміки», який набуде чинності лише 27 липня цього року.

— На якій стадії процес перейменування топонімів у столиці? Скільки часу ще потрібно до логічного завершення?

— Київ на фінальній стадії дерусифікації. Більшість об’єктів топоніміки, пов’язаних із державою-агресором, назви яких несуть імперські та радянські наративи, у Києві вже перейменована. Усього у столиці 2 845 вулиць, провулків, проспектів, бульварів, площ тощо. З них з 2014 року перейменували практично кожен п’ятий об’єкт. Лише за останні півтора року дерусифікували 327 назв.

За ці півтора року перейменувань більше, ніж було протягом 2014-2021 років. Станом на сьогодні залишилося перейменувати менше ніж 60 об’єктів і Київська міська рада планує завершити процедуру зі зміни назв.

— Що насамперед передбачає рішення Київради за 13 липня?

— Виконання рішень про перейменування тягне за собою проведення низки заходів та вирішення організаційно-правових питань.

Враховуючи кількість об’єктів міського підпорядкування, які були перейменовані впродовж останніх дев’яти років, структурним підрозділам КМДА та районним адміністраціям на це потрібен деякий час.

Зокрема, йдеться про внесення змін до реєстрів та баз даних, картографічних матеріалів, перейменування зупинок транспорту. Також передбачається інвентаризація та, за потреби, заміна будинкових, вуличних, зупинкових покажчиків тощо.

Тому на цей час нові ініціативи щодо перейменувань, міська влада розглядатиме в окремо визначених випадках.

— Наразі кияни зазвичай користуються назвами, до яких звикли. Чи планується продовження інформаційної кампанії для мешканців столиці?

— Окрім безпосереднього виконання передбачених заходів, у рішенні йдеться й про інформаційно-комунікаційну кампанію. Процес повернення історичної пам’яті через деколонізацію топонімів є важливим. І не менш важливим у поверненні нашої ідентичності, відокремленні топонімічного простору від нав’язаного імперсько-радянського спадку є просвітницька кампанія.

Потрібен час і для того, щоб усі звикли до нових назв, осмислили та вивчили їх. У певних випадках ми всі будемо відкривати для себе нові сторінки історії нашої держави та її видатних постатей, руйнувати історичні міфи російської пропаганди.

— Нещодавно бачила новину, що у Житомирі на виготовлення табличок з новими назвами виділили 100 тисяч гривень з бюджету. Як у Києві вирішують фінансове питання?

— Балансоутримувачі здійснюють це за рахунок поточних витрат. Додатково з бюджету кошти не виділяли раніше. Так було до повномасштабного вторгнення, і так є наразі. Прийняте рішення передбачає доручення Департаменту міського благоустрою разом з районними адміністраціями провести інвентаризацію. За результатами цієї додаткової інвентаризації, за потреби та можливості, будуть прийматись додаткові рішення.

— Як мають виглядати нові таблички, чи існують певні стандарти?

— Питання вигляду табличок регулюється розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09 листопада 2011 року № 2064 «Про затвердження єдиних зразків будинкових покажчиків з назвою вулиці (проспекту тощо) та номером будинку у м. Києві». У документі детально описано як мають виглядати будинкові покажчики з відповідною візуалізацією (див. на схеми нижче).

— Пані Вікторіє, під час останніх перейменувань активно використовують думку киян через «Київ цифровий». Як оцінюєте такий досвід?

— Для вивчення громадської думки та громадського обговорення, зокрема, і щодо ініціатив з перейменування міських об’єктів, застосунок «Київ Цифровий» став дуже важливим і потужним інструментом. Завдяки вільному доступу до голосування в мобільному додатку ми маємо тисячі й десятки тисяч голосів від активних користувачів.

Проведення громадського обговорення передбачене також законодавством, але раніше голосування відбувалося на сайті й активність киян була низькою. Це потребувало більше часу знайти відповідний розділ, пройти ідентифікацію та врешті висловити свою позицію.

Зараз, завдяки застосунку, процедура голосування значно простіша, а кількість тих, хто долучається до опитувань, зросла у десятки, подекуди в сотні разів.

***

Ознайомитися із новими назвами вулиць і скверів, які підтримала Київрада під час засідання 13 липня, можна за посиланням.

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»