Її картина висить у кабінеті Буданова: історія київської художниці, яка працювала в Азові

Олена Ліберті подарувала Кирилу Буданову свою картину, де ГУР проводить операцію. Фото з інстаграму художниці
Олена Ліберті подарувала Кирилу Буданову свою картину, де ГУР проводить операцію. Фото з інстаграму художниці

«Я побачила кадр, як бійці ГУР та ЗСУ вирушають на гелікоптерах на оточений завод «Азовсталь» допомогти українським оборонцям. Зупинилась очима і подумала: «Це моя нова картина!»

ЇХАЛА ДО АЗОВУ В МАРІУПОЛЬ НА ДВА ТИЖНІ, А ЛИШИЛАСЬ НА ДВА РОКИ

Киянка Олена Ліберті малює все життя. У дитинстві вона закінчила дитячу художню школу, потім навчалась у Державній художній середній школі імені Тараса Шевченка. А вищу освіту здобула в Академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. Бойчука.

Власне, бувши вже студенткою пʼятого курсу до Олени звернувся її знайомий, який служив в легендарній бригаді «Азов». Він домовився з командуванням, щоби дівчина намалювала мурал на воєнну тематику на їхній базі в Маріуполі.

«Я погодилась. Поїхала буквально на кілька тижнів, а залишилась на два роки», — згадує журналістці «Вечірнього Києва» художниця.

Після створення кількох стінописів для бригади, дівчина поповнила лави «Азову» як вільнонаймана. У її розпорядженні було організовувати культурні події, а також створювала реквізити для символічних військових заходів. На кшталт, факелів чи щитів.

А за два роки Олена вирішила повернутись до цивільного життя. Згадує, що тоді сильно сумувала за Києвом та сімʼєю.

«Я була на рівні з усіма бійцями „Азову“ — жила на базі й додому їздила двічі на рік. У такому ритмі прожила два роки, а по закінченню контракта — звільнилась», — говорить Олена Ліберті.

Повернувшись додому, дівчина бралась за колись початі картини, вдосконалювала свій живопис та, як каже художниця, «розкачувалась» після тривалої перерви. Утім кілька разів на рік Олена поверталась в Маріуполь та допомагала азовцям у творчих підходах.

Після «Азову» на картинах дівчини побільшало мілітарної тематики. Мовляв, малювала те, що було їй близько. Швидко дівчині почали надходити замовлення намалювати того чи іншого військового на подарунок. Художниця й дотепер береться за такі роботи, тільки більшість картин вже, на жаль, не на подарунок, а на памʼять.

Портрет Валерії «Нави» Карпиленко та її загиблого на Азовсталі чоловіка Андрія «Бороди» Суботіна
Портрет Дениса «Редіса» Прокопенка
Портрет Олександра «Гряна» Гряника

Серед таких робіт є портрети Валерії «Нави» Карпиленко та її загиблого на Азовсталі чоловіка Андрія «Бороди» Суботіна; Дениса «Редіса» Прокопенка; полеглого в Маріуполі азовця Олександра «Гряна» Гряника та інших.

ЗМАЛЮВАЛА КАРТИНУ З ВІДЕО НА GO PRO ТА ПОДАРУВАЛА НАЧАЛЬНИКУ ГУР

На час загострення російсько-української війни, 24 лютого 2022 року, Олена була у Києві.

«Усі знали, що я з Азову. Для гарантованої безпеки, а сценарій міг бути будь-яким, я виїхала», — пояснює вона.

Опинившись у незнайомому місці, Олена кілька тижнів розгублено намагалась зрозуміти, чим вона може бути корисною. Тоді їй і прийшла ідея документувати на полотнах історичні кадри вже новітньої історії України.

«На той момент це єдине, що було в моїх силах», — продовжує художниця.

За іронією долі, майже всі картини були присвячені її рідній бригаді Азов. На початку великої війни за подіями в Маріуполі стежили чи не зі всього світу. Нашим бійцями надихались у різних країнах — хтось казав, що вони герої; хтось — що надлюди.

На сьогодні Олена Ліберті зобразила понад 40 картин з історичними кадрами українського спротиву. Одна з них знаходиться у кабінеті у начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова.

На ній — повітряна операція українських розвідників на Азовсталь. Для доставки всіх необхідних вантажів, екіпажам доводилось летіти приблизно на 100 кілометрів вглиб захопленої території яка охоронялась ворожими силами ППО. Більшість пілотів назад не повернулись.

«Масштаб героїзму ГУР та ЗСУ прирівнюється до стародавніх міфів. Утім це реальність, і це наші захисники. Ця робота — це своєрідна подяка тим, хто брав участь в операції та доставили бійцям на Азовсталь старлінки для звʼязку з командуванням, ліки для поранених, зброю, харчі та особовий склад», — пояснює Олена.

Картину киянка змальовувала з камери GoPro, що була в одного з військових. Побачивши перший раз це відео, у дівчини «йокнуло»: «Це моя картина!». Вона додала насичених кольорів та кінцевий результат показала друзям та знайомим.

Коли роботу побачила Катерина Прокопенко, дружина командира бригади Азов Дениса «Редіса» Прокопенка, вона запропонувала Олені подарувати картину Кирилу Буданову.

«В неї якраз по датах припадала зустріч з Кирилом Олексійовичем щодо полонених азовців. Як зараз памʼятаю, вона сказала мені: „Якщо тобі не шкода, подаруймо цю картину йому“. Звичайно, що мені не було шкода, навпаки — ця картина знайшла свого власника», — згадує співрозмовниця.

Відтак, на зустрічі Олена Ліберті особисто в руки Кирилу Буданову передала свою картину з повітряної операції на Азовсталь. І судячи з того, що вона висить у його кабінеті, полотно сподобалось.

«На всіх інтервʼю позаду Кирила Олексійовича моя картина. Для мене це своєрідне визнання», — зазначає дівчина.

ВИСТАВКИ ТА СЕРІЯ ПАМʼЯТНИХ ЛИСТІВОК

У липні минулого року Олену запросили на благодійний захід у Литву, де збирали гроші на допомогу Україні. Пропозиція надійшла від дружини мера Клайпеда (місто у Литві, — ред.). Українка погодилась та привезла на захід експозицію зі своїми останніми роботами на військову тему.

«Литовці дуже розділяють нашу боротьбу. Вони із цікавістю розглядали картини та співчували тому горю, яке ми зараз переживаємо», — згадує художниця.

Також Олена у Литві продала кілька своїх робіт задля донатів для Патронатної служби Азову, які опікуються бійцями та родинами легендарної бригади.

А місяцями раніше виставку художниці презентували у Національному оперному театрі у Києві. Експозиція складалась з 19 робіт та була доступна виключно гостям опери, які мали на руках квиток. Нині роботи готуються до показу за кордоном. Власне, у Лондона вона тривала 2 та 3 липня за адресою Princes Gate, 23-24.

Попри картини, в Олени є серія листівок. Це зменшена версія її історичних малюнків. Купити їх за доступною ціною — 50 гривень — можна у мережі столичної кавʼярні Veterano caffee та Veterano pizza та у кавʼярні її подруги Monstera kava.

Продавати листівки для киянки — це ще один спосіб фінансово підтримати Патронатну службу Азову.

«Листівку з картину, що висить у Кирила Буданова в кабінеті, купують доволі часто. І знаю, що роблять це всі, хто брав участь в операції та хлопці із ЗСУ: в когось знайомий був в гелікоптері. Тобто, це не просто листівка, це — памʼять на все життя», — закінчує Олена Ліберті.

***

Патронатній службі «Янголи Азову» можна фінансово допомогти на ліки пораненим, на підтримку родинам загиблих Героїв та їхнє гідне поховання. Також кожен донат — це подяка азовцям за їхню боротьбу, тривалістю у девʼять років. Зробити це можна на банку Патронатної служби «Янголи Азову» за посиланням.

Якщо ви бажаєте фінансово підтримати полк, який бере участь у війні — переказуйте гроші за цим посиланням.

Також нещодавно журналістка видання «Вечірній Київ» розповідала про 20-річну мешканку Маріуполя, яка працює в Патронатній службі Азову «Янголи Азову». Дівчина опікується понад сотнею поранених бійців та робить все можливе, щоби бійці легендарної бригади якомога швидше одужували після важких боїв на фронті.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»