Погрожувала вивезти українських школярів до рф: колаборантці з Харківщини повідомили про підозру

ДБР заочно розслідує справу. Фото ілюстративне з відкритих джерел
ДБР заочно розслідує справу. Фото ілюстративне з відкритих джерел

Жінка втекла разом з окупантами.

Працівники Державного бюро розслідувань заочно повідомили про підозру колишній працівниці правоохоронного органу з селища Великий Бурлук Куп’янського району на Харківщині.

Під час окупації вона добровільно погодилася служити загарбникам у так званій «народній міліції». Як розповіли у ДБР, під час роботи на агресорів жінка влаштовувала репресії проти місцевих мешканців, які не пускали своїх дітей до школи.

«Батьки категорично не погоджувались на навчання за російськими стандартами освіти. Відомо про декілька таких фактів», — зазначили у ДБР.

Зокрема, підозрювана разом з озброєними загарбниками увірвалися в будинок, де виховувалося троє неповнолітніх дітей. Вимога була одна: або діти ходять до школи й навчаються за російською програмою, або їх заберуть у батьків та примусово вивезуть до російського Бєлгорода.

Також жінка змушувала місцевих комерсантів ставати на облік в окупаційній податковій інспекції та сплачувати податки до казни загарбників. Тим, хто не погоджувався, вона погрожувала відібрати бізнес. Під час звільнення селища Великий Бурлук жінка втекла слідом за військовими рф.

Колишня правоохоронниця заочно підозрюється у колабораційній діяльності, а саме у добровільному зайнятті посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території (ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу). Санкція статті передбачає від 12 до 15 років ув’язнення.

Раніше суд дав 13 років тюрми колаборанту, який добровільно погодився стати «патрульним» в окупованому росіянами Куп’янську. Чоловік «наводив» загарбників на місця перебування учасників руху опору і брав участь у їх викраденні та розграбуванні майна. Співробітники СБУ затримали колаборанта восени 2022 року у ході стабілізаційних заходів на звільнених територіях Харківської області.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»