Тисячі мешканців Бахмута знайшли притулок у Києві: як працює влада для підтримки людей

Столичний Vcentri Hub: Оболонь гостинний до бахмутян. Фото: Борис Корпусенко
Столичний Vcentri Hub: Оболонь гостинний до бахмутян. Фото: Борис Корпусенко

Розповідаємо про співпрацю з Києвом, допомогу та роботу цивільних з героїчного міста.

У столичному Vcentri Hub: Оболонь Департамент суспільних комунікацій КМДА, КНП «Центр комунікації» та Бахмутська міська рада підписали меморандум про співпрацю. Зі сторони бахмутян підпис на документі поставила секретар Бахмутської міської ради Ганна Петриєнко-Полухіна.

Ганна Куницька, Роман Лелюк, Ганна Петриєнко-Полухіна після підписання меморандуму

— Ми підписали меморандум про співпрацю, адже в Києві нині перебуває понад 7 тисяч мешканців Бахмутської громади і нам важливо їх підтримувати. Завдяки нашій співпраці з владою Києва внутрішньо переміщені особи мають можливість спілкуватися, відвідувати різноманітні заходи. Їм надається психологічна підтримка, яка дуже важлива для переселенців. Меморандум дасть нам потужну підтримку для втілення нових проєктів для бахмутян, які ми готуємося реалізовувати, — сказала Ганна Петриєнко-Полухіна.

— Я радий тому, що наш проєкт Vcentri Hub став у нагоді міській владі та громадянам незламного Бахмута, які вимушені були покинути домівки й переїхали у столицю. Разом з Бахмутською міською радою й її підрозділами з березня місяця ми провели вже 35 спільних заходів. Й надалі готові надавати наші майданчики для їх проведення, готові долучатися організаційно, давати інформаційну підтримку для внутрішньо переміщених осіб з Бахмуту, ділитися своїм досвідом. Будемо також самі ініціювати різні спільні формати участі вимушених переселенців, зважаючи на ті потреби, які у них є, — підкреслив директор Департаменту суспільних комунікацій Роман Лелюк.

«Вечірній Київ» розпитав Ганну Петриєнко-Полухіну про роботу влади міста Бахмута, який вся Україна знає як «місто-фортецю». Це проста та зворушлива розповідь про людей та їхню щоденну працю заради містян в епіцентрі бойових дій.

Нагадаємо: бої за місто Бахмут розпочалися з серпня 2022 року. Бої є частиною битви за Донбас, це найбільша битва після 1945 року на теренах Європи. І найкровопролитніша битва з початку російського вторгнення в Україну з лютого 2022 року, а також найкривавіша битва піхоти з часів Другої світової війни, яка триває донині.

Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну на території Бахмутської міської територіальної громади станом на 23.06.2023 року пошкоджень зазнали 6144 житлових будинків: 605 багатоквартирних (або 89,8%), 5539 приватних (або 35,2%). Дані щодо пошкоджень є приблизними, адже встановити точну кількість руйнувань по Бахмутській громаді наразі неможливо.

Бахмут навесні. Фото з відкритих джерел

У БАХМУТІ ПЕРЕБУВАЛИ ДО ОСТАННЬОЇ МОЖЛИВОСТІ, ПОТІМ ЩОДНЯ ЇЗДИЛИ ДО МІСТА З КОСТЯНТИНІВКИ

— Міська влада Бахмута до початку грудня 2022 року знаходилися у місті. Керівник міської військової адміністрації Олексій Рева із заступниками працювали на місцях. Коли почалися масовані обстріли й у місті не було безпечно, ми виїхали до Костянтинівки, що неподалік Бахмута. І до початку березня працювали на виїзді: ночували в Костянтинівці, з ранку їхали до Бахмута», — розповідає Ганна Володимирівна.

Вона наголошує, що на початок зими, на яку вся Україна чекала з тривогою, газ у місті був відключений, не було світла й до міста завозили вугілля, дрова. Їх треба було організовано роздавати. Тому всі комунальні служби працювали до останньої можливості.

— Знову ж таки, ми займалися вивезенням загиблих від обстрілів рашистів цивільних людей. Міське похоронне бюро вивозило тіла за допомогою ДСНС та військових. Людям, які відмовлялися від евакуації, було організовано видачу буржуйок, паливних матеріалів. Така робота була щодня і її потрібно було організовувати. Якби ми там не знаходилися, то зиму не пережив би ніхто. У місті працювали гуманітарні центри, які видавали допомогу містянам, три «Пункти незламності» та пункти обігріву, де люди могли зігрітися, зарядити пристрої, зателефонувати рідним.

У пунктах обігріву за допомогою волонтерів жителям готували та роздавали гарячу їжу, розподіляли гуманітарну допомогу. Крім того у місті працювали 5 пунктів видачі гуманітарної допомоги. А коли стало очевидно, що по них прицільно стріляють гарматами рашисти, перевели їх у приміщення магазинів, укриттів, підвали.

Роботи було дуже багато, і ні в кого не виникало думки, щоб виїжджати. У нас в місті до останнього працювала амбулаторія, магазини, аптеки. Остання аптека закрилася в січні 2023 року тому, що будівлю частково зруйнував артснаряд. Тоді вже аптека змушена була зачинитися.

ЕВАКУАЦІЯ ПІД ПРИЦІЛОМ СНАЙПЕРІВ: ТРИ ТИЖНІ ТОМУ ГРУПА БАХМУТЯН ВИРВАЛАСЯ З МІСТА

Про евакуацію бахмутян Ганна Петриєнко-Полухіна розповіла, що її постійно й організовано проводили: вивозили людей з інвалідністю, дітей-сиріт, багатодітні сім’ї — їх вчасно евакуювали. Всього близько 80 тисяч жителів Бахмутської громади змушені були виїхати у більш безпечні регіони країни та за кордон.

— З Покровська курсують евакуаційні потяги, і у нас крайня евакуація була в середині травня — це практично останні цивільні, які змогли покинути Бахмут. Покровська міська військова адміністрація допомогла нам і прийняла наших жителів у себе.

Це була страшна епопея бігу навипередки зі смертю. Наші містяни йшли пішки з Бахмута до селища Іванівське 5 годин, хоча там відстань не велика.

Під керівництвом військових, які попереджали про ворожих снайперів на дистанції, люди пересиджували небезпеку. От наші хлопці кажуть: зачекайте, а за 10 хвилин дають команду чимдуж бігти через руїни, і так 5 годин! Потім почався обстріл Іванівського, й люди чекали та знову йшли.

Далі їх вже підхопила поліція, вивезла до Костянтинівки, потім до Покровська. Кілька днів втікачі перебували там — «видихали» жахіття, відпочивали, мали змогу помитися та поїсти… Люди були настільки зголоднілі, що постійно просили поїсти…Таких історій багато, і згадуючи про них, мимоволі на очах з’являються сльози. Коли я зустрілася з людьми, спитала: чому так довго залишалися у місті? Відповіли, що вірять, що перебуваючи в Бахмуті, вони зможуть вберегти нажите роками — квартири, будинки… Це основний аргумент, що тримав їх на місці.

РОБОТА НА ДВА ФРОНТИ: ДЛЯ ТИХ, ХТО У МІСТІ Й ТИХ, ХТО ВИЇХАВ

Початок великого виїзду мешканців Бахмута був восени 2022 року. З того часу, розуміючи, що 80 тисяч бахмутян на вільній території потрібно підтримувати, влада Бахмута проводила велику організаційну роботу.

— Ми всі знаходилися в Донецькій області, в Бахмуті, підтримуючи і допомагаючи жителям, які перебували у місті. Частина працівників виїхала у більш безпечні регіони країни, тут працювала. Ми розуміли, що люди як у місті, так і ті, що виїхали потребують допомоги. Тому були відкриті перші центри підтримки бахмутян у Дніпрі та у Києві.

На сьогодні вже маємо 8 відкритих центрів і осередків підтримки, ще два готуємо відкрити найближчим часом. Спільно з Покровською військовою адміністрацією ми підписали меморандум і працюємо у Кропивницькому, щодо видачі на базі їхніх центрів підтримки гуманітарної допомоги для наших жителів. Бахмутська міська рада також підписала меморандум з громадською організацією «Січ», яка здійснює свою діяльність у Черкасах й на їхній базі планує підтримувати людей.

— Робота продовжується. Ми зараз сконцентрували свої сили у Дніпрі. Щотижня кожен заступник за своїм напрямом відпрацьовує по два дні в Донецькій області, щоб не втрачати зв’язок з людьми, які залишаються в області. Їх не так багато, але вони є. Тому, що багато бахмутян евакуювалися у Часів Яр, Костянтинівку і т.д.

У Костянтинівці щодня працюють наші фахівці на базі нашого осередку підтримки, де видається гуманітарна допомога, соціальна підтримка, якщо люди хочуть виїхати, роз’яснюємо напрямки переміщення. Також у Покровську відкриваємо консультаційний пункт, де будуть знаходитися спеціалісти Бахмутської міської ради та надавати необхідні консультації жителям громади.

Щодо комунікації між владою та громадою міста Бахмут, то Ганна Володимирівна розповіла, що все відбувається за допомогою телеграм-каналів, через які об’єднують своїх мешканців, комунікують.

— Люди реєструються і ми бачимо, де відкривати осередки. Таким чином ще у 2022 році створили два центри підтримки бахмутян у Дніпрі та у Києві. Вони були першими. Коли безпекова ситуація загострювалася, то відтік людей з Бахмутської громади був значним.

Люди знаходили у цих містах тимчасовий прихисток. Потім були Полтава, Харків, Одеса, Кривий Ріг, Жовті води, Костянтинівка… Ми зробили запити у Мінреінтеграції щоб бачити, де і скільки наших людей перебуває. Коли, наприклад, ми побачили, що у Полтаві бахмутян вже було близько 1000, то відкрили осередок підтримки і у цьому місті.

У Києві знайшли привітне місце на Оболоні, дякуючи голові району пану Кирилу Фесику. Нас гостинно зустріли у Vcentri Hub, де ми маємо змогу регулярно проводити заходи для дітей та дорослих. Наприклад днями навчали акторській майстерності бахмутян віком 35 — 65 років, провели для діточок розважальний День черепахи, та багато іншого.

«ЗОЛОТЕ СЕРЦЕ» ДЛЯ МОЛОДІ: «ПАМ’ЯТАЙ СВОЄ МІСТО»

— У нас майже щодня відбуваються події для бахмутян. Координують заходи. Центри підтримки. Там працюють педагоги, лікарі, спеціалісти управління соцзахисту. Ми співпрацюємо з центрами зайнятості, всі наші спеціалісти за напрямками мають щоденну роботу з людьми, мають плани, адже проводяться багато майстер-класів, наразі за формою літнього табору.

Бал бахмутських випускників шкіл відбувся в різних містах України, але всіх їх з’єднали «Золоті серця» Бахмута

Вчора пройшов захід, який для нас, бахмутян, був нашою місцевою традицією вже понад 10 років. Це бал випускників. Його завжди проводили на головній площі міста, запрошували зірок, були концерти, а медалістам вручали «Золоті серця».

Минулого року його не вдалося організувати… А от вчора у 8 містах України він відбувся! Між Дніпром та Києвом організували навіть телеміст і керівник Бахмутської міської військової адміністрації Олексі Рева привітав бахмутську молодь із завершенням школи. Таке велике свято вийшло! Завдяки спонсорам, що підтримують цю традицію останнє десятиліття, медалісти, а їх цього року 23, отримали свої «Золоті серця» на згадку про рідне місто Бахмут.

— Ця молодь — наше майбутнє і вона розвиватиме країну. А щоб пам’ятали про малу батьківщину та поверталися додому, ми за доброю традицією від Благодійного фонду «ДАР» вручаємо цю відзнаку. Ще 55 дітей, які завершили навчання з відзнакою, отримали символічну нагороду — футболки з написом «З Бахмутом у серці».

Як би не було важко, але ми працюємо. Дуже багато працюємо тому, що кожен з нас має абсолютну віру в те, що ми повернемося, і після перемоги у нас буде ще більше роботи, ми робитимемо її ще краще, щоб відбудувати наш Бахмут», — резюмувала секретар Бахмутської міської ради Ганна Петриєнко-Полухіна.

«Вечірній Київ» повідомляв, що за два роки у Vcentri Hub: Оболонь пройшло понад 2,5 тисячі заходів. Майже 80% із них — від початку повномасштабного вторгнення.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»