Парад троянд: на що треба звернути увагу у київському розарії. ФОТО

У розарії ботсаду. Фото: Наталка Марків
У розарії ботсаду. Фото: Наталка Марків

Колекція троянд Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України найбільша в Україні.

Першого червня відкривають браму для відвідувачів у розарії Ботсаду Гришка. І коли б відвідувачі не прийшли, їх чекає неймовірне видовище, бо тільки-но відцвітають одні сорти, розкриваються інші і так триває практично до жовтня — одна хвиля змінює другу, дивуючи кольорами, формами, ароматами.

Неймовірну екскурсію для читачів «Вечірнього Києва» провела Олена Рубцова, доктор біологічних наук, куратор Саду троянд Ботсаду Гришка.

Олена Рубцова

Розарій НБС ім. М. М. Гришка найбільший в Україні. Його площа складає 3,5 га. Створювався в повоєнні роки за проєктом академіка архітектури, головного архітектора Києва Олександра Власова та архітектора Миколи Холостенка в майстернях інституту Київпроєкт. Його планували облаштувати за зразками класичних європейських садів.

ФРАНЦУЗЬКИЙ ШАРМ У ПОВОЄННОМУ МІСТІ

Олена Леонідівна показує ескіз розарію. І це справжнє диво, із фігурними доріжками, альтанками та фонтанами. За задумом архітекторів перед розарієм мав бути споруджений головний вхід і будівля адміністрації, з другого поверху якої можна було б милуватися розарієм, та сирингарієм, садом бузків, що розташований по прямій осі на нижній терасі.

Проєкт Розарію

«Власов, працюючи над проєктом, їздив у Європу, вивчав європейські сади, а у той час це мало хто міг зробити. Коли подивилися у архіви, то зрозуміли, що планування нагадує сад троянд у парку Багатель у Франції. Озеро у центрі, два фонтани вишуканої форми із рожевого граніту, мощені кольорові доріжки», — розповіла Олена Леонідівна.

Проте, як часто буває, на початковий задум грошей не вистачало. Cпрощував проєкт уже сам Холостенко. Він залишив зонування розарію. Верхня частина, там де парадний вхід, основна частина — другий рівень, і ділянка довкола озера. В основній частині — чітка геометрія клумб, а на ділянці паркових троянд — вільне ландшафтне планування. А також арки, трельяжі, що їх обплітають троянди, альтанки, лави для відпочинку. Багато є дерев і живоплоту, які є вертикальним тлом для квітів.

До речі, декілька років тому працівники почали формувати із тисів живі піраміди — формові зелені фігури характерні для французьких садів.

ВАГОНИ САДЖАНЦІВ ДЛЯ КИЄВА

Паралельно із проєктуванням тривало придбання посадкового матеріалу. Після Другої світової війни у німецьких розсадниках виявилося багато рослин, що їх ніхто не купував. У той час керівник ботсаду Микола Гришко домовився із головою Ради Народних Комісарів Української РСР Микитою Хрущовим і делегація з Києва, а у ній був і батько Олени Рубцової, Леонід Іванович Рубцов, поїхали з солідною сумою і привезли звідти декілька вагонів посадкового матеріалу: троянд, бузку, азалій, шпилькових рослин. Того, що згодом стало ядром і гордістю колекцій Ботсаду.

«Не всі з тих сортів збереглися, але наша колекція постійно збільшувалася і поповнювалася з однією із найкращих у Європі, зокрема маємо троянди і нашої селекції», — продовжує Олена Рубцова.

У ботсаду на Печерську зібрано понад 650 кращих сортів різних садових груп: чайно-гібридних, витких, ґрунтопокривних, флорибунда, мініатюрних, паркових.

Чарівна Летиція Каста
Смугасті троянди-імпресіоністи

КАЛЕЙДОСКОП ВИДІВ І КОЛЬОРІВ

У світі є десь 30 тисяч троянд, і селекція не припиняється…

Вважають, що все почалося із захоплення імператриці Жозефіни, дружини Наполеона. Вона вирішила зібрати відомі на той час сорти у замку в Мальмезоні, що неподалік Парижа. Імператор дослухався до коханої дружини і наказав привозити троянди з різних країн. До пошуків залучили сили французької імперії. Це дало поштовх для невпинної селекції.

Так з Китаю у Європу привезли виткі троянди, які ще й мали здатність повторно квітувати. А з Персії — жовтого кольору, теж небачене диво.

Саме європейська селекція дала й поділ на садові групи, що ним користуються садівники і зараз. Найбільша група — чайно-гібридні (чайні, тут не від напою, а від транскрипції назви країни), вони одинарні, з великими суцвіттями, що ідеально йдуть «на зріз» для букетів. Далі вирізняють флорибунди — з меншими квітками, але які формують суцвіття, шраби і виткі, що використовуються у садових композиціях.

Також вирізняють канадські троянди, їхня особливість у тому, що витримують морози до -35 градусів. Та англійські «остінки», від імені Девіда Остіна, вони одні із «наймолодших» у селекції, що поєднали красу старовинних кущистих троянд-шипшин з усіма сучасними вимогами, зокрема стійкістю до хвороб і декоративний вигляд квіток.

ЛІТЕРАТУРНІ ТА ІСТОРИЧНІ СТЕЖКИ

У колекції ботсаду Гришка є старовинні сорти троянд. Зокрема «Еглантерія». З вигляду — це звичайний кущ шипшини, що має скромних рожевих 5 пелюсток, але коли розтерти листки, то відчуєте аромат зелених яблук. У Британії, де висока вологість повітря, їх висаджують у садах, саме через цей запах.

А ще тому, що саме цей сорт згадав Шекспір у комедії «Сон літньої ночі». Практично у кожному садовому центрі Британії можна придбати набір рослин «Сад Шекспіра», і серед них цю троянду. До слова, шекспірознавці порахували, що драматург і поет у своїх творах згадав десь із 300 рослин.

Серед старовинних «історичних» британських сортів є троянда «Версіколор». За легендою її створили у 16-му столітті після завершення війни червоної та білої троянд. Пелюстки цієї квітки смугасті — біло-червоні. Троянди такого «мішаного» кольору ще називають «імпресіоністами».

Селекціонери, створюючи нові сорти, обирають для них назви знаменитих жінок. Так у ботсаду є чудова флорибунда Астрід Лі́ндґрен, вишукана чайна троянда Летиція Каста, а також Анна Київська. Останню створили у Франції, і назвали на честь князівни Анни Ярославівни, дружини французького короля Генріха І.

До речі, у Києві ці квіти також ростуть біля посольства Франції та у сквері на Львівській площі біля пам’ятника дівчинці-князівні. Вони мають білі суцвіття і чудовий запах, на основі якого знаменитий український парфумер Богдан Зубченко створив свій аромат «Anne de Kyiv». Між іншим, він радить побувати у київському ботсаду для того аби переконатися, яким різним може бути запах троянд.

ЦІКАВІ НЕ ТІЛЬКИ КВІТАМИ

Розарій — це не просто місце для естетичної насолоди відвідувачів. Це також наукова установа. Тому експонати підібрані таким чином, щоб показати різноманіття видів.

Фахівців цікавлять не тільки квіти, а й плоди. Якими славляться саме шипшини. До слова, саме зараз час дивуватися ними. Зокрема китайською шипшиною, плоди якої нагадують зелені каштанчики. Олена Рубцова розповіла про експеримент. Опублікувала на своїй сторінці у фейсбуці фото і попросила визначити, що це за рослина. Ніхто не впізнав. У Китаї дуже цінують ці каштанчики за цілющі властивості та широко використовують у народній медицині.

Також дуже цікаві японські шипшини. Їхнє насіння по узбережжі Японії розносять водні течії. А плоди із задоволенням їдять нерпи. Це в принципі не дуже дивно, бо коли квітки відцвітають, то їхні плоди стають схожими на зелені помідори і аромат мають приблизно такий же.

У ботсаду шипшини Шекспіра, а також японські та китайські ростуть на одній ділянці.

Шипшини «помідорки»
Шипшига-каштан
Троянди з колекції Кордеса

ЯК ФОРМУЮТЬ КОЛЕКЦІЇ

У колекції ботсаду є не тільки старовинні сорти XVIII–XIX століть, а й сучасні. До окупації Криму багато посадкового матеріалу отримували з Нікітського ботанічного саду. Співпрацюють із польськими партнерами, дендропарком «Софіївка».

А також квіти дарують спонсори. Зокрема чудову локацію допомогли облаштувати представники турецької фірми.

Майже 20 сортів подарувала німецька фірма «W. Kordes' Söhne» у 2017 році. Ця сімейна компанія ось уже понад 100 років, як має славу одного із найкращих селекційних центрів троянд. Києву вони презентували сорти, що отримали чимало нагород на міжнародних спеціалізованих виставках. Зокрема Gebruder Grimm, Florentina, а також Rosarium Ueterseen.

До слова, до повномасштабної війни німецька делегація приїжджала у Київ, цікавилися, як почуваються їхні рослини, перевіркою залишилися задоволені.

Проте нові троянди в ботсаду не тільки купують, а й створюють. Олена Рубцова і її колеги мають патенти на нові сорти троянд. Загалом було створено 11 нових сортів. Зокрема гордість — «Хортиця» (О. Л. Рубцова, В. І. Чижанькова). Це витка троянда. Більшість із них білого або рожевого кольору, а «Хортиця» — жовто-кремова, дуже ніжна, і при цьому невибаглива до умов, морозо та хворобостійка — рослина із козацьким характером.

Продовжується робота із селекції троянд і тепер. Зараз це добре видно, тому що у ботсаду на запилені квіти надягнули спеціальні паперові ковпачки, щоб захистити від додаткового запилення комахами.

Олена Рубцова пояснила, що для того, аби вивести новий сорт необхідно років 10, але іноді селекціонерам щастить і кущ може дати гілку із квіткою іншого кольору і форми, якщо її розмножити, то отримують новий, окремий сорт — це називається «удача селекціонера».

Цікаво, що якщо колись марили створенням блакитної троянди, то зараз мода на «екологічність». Квітки мають бути витривалі і немахрові, для того, аби бджолам було простіше збирати нектар.

Якщо ж «запитати» бджіл, то найбільше вони цінують так звані мускусні троянди. Своєю назвою вони завдячують солодкому, пряному аромату, що має деяку подібність із запахом справжнього мускусу. І навіть, коли з якоїсь причини у вас пропав нюх ці сорти можна легко впізнати, над ними в’ється просто хмара бджіл, джмелів та інших комах.

Олена Рубцова і троянда Фіона
Хортиця
Так працюють над селекцією

БЛИЖЧЕ ДО РОСЛИН

У ботсаду Гришка можна не тільки помилуватися різними рослинами, а й навчитися догляду за рослинами. Зокрема діє «Школа садівника». Заняття проводять переважно восени або навесні. Можна опанувати «курс», або обрати заняття по догляду за тими чи іншими рослинами: трояндами, півоніями, плодовими деревами.

А є ще один спосіб. Можна стати волонтером у ботсаду. Ось уже декілька років, як кияни допомагають доглядати за колекціями, зокрема і Садом троянд. Для робочих рук завжди є робота. Навесні — знімати захисне укриття з троянд, підрізати, полоти, зрізати суцвіття, що відцвіли, а потім укривати на зиму. Співробітники ботсаду дуже вдячні своїм помічникам, бо таким чином вдається утримувати «національне надбання».

Дізнатися більше про троянди і не тільки можна замовивши екскурсію ботсадом. Вартість для групи до 20 осіб — 600 гривень (квитки для входу необхідно купувати окремо). Телефон для довідок — 050 655 70 90.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»