У столичному музеї вшанували пам’ять захисника Богдана Карватка та розповіли його історію

Пам’ятний захід на честь Героя України Богдана Карватка. Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні
Пам’ятний захід на честь Героя України Богдана Карватка. Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні

Рідні полеглого героя згадували, як чоловік пишався подвигами свого прадіда — учасника німецько-радянської війни, який захищав Україну від нацистських загарбників.

У Національному музеї України у II світовій війні відбувся пам’ятний захід, присвячений Богданові Карватку, що загинув на фронті рік тому.

Сьогодні у супроводі почесної варти Національної гвардії України, його колеги та побратими віддали шану полеглому Герою України, старшому помічнику начальника відділення бойової та спеціальної підготовки Першої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка.

Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні

«Богдан Карватко мав традицію — на свій день народження (6 січня) пробігати стільки кілометрів, скільки йому виповнилося років. Зумів пробігти лише 28… Але прожив яскраве й гідне життя — зробив успішну військову кар’єру, створив родину, промчав не один марафон на честь загиблих захисників», — розповідають про Богдана його знайомі та близькі.

Мама Богдана, Ольга Карватко розповіла, що син змалку мріяв бути офіцером та служити своїй країні. У 2010 році він вступив до Національної академії внутрішніх справ у місті Києві.

Богдан Карватко з дитинства мріяв стати військовим. Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні

«Ставши студентом, він був дуже щасливий, старанно навчався й закінчив академію з відзнакою. Від 2014 року проходив військову службу в Першій Президентській бригаді оперативного призначення Національної гвардії України, де поступово підіймався кар’єрними сходинками», — зі сльозами на очах згадує пані Ольга.

Його командир поділився спогадами про те, як Богдан зростав на його очах: «Він був прикладом для військовослужбовців — постійно розвивався, був справжнім другом та підтримкою. Виконував багато завдань одночасно й завжди знаходив час на сім’ю та спорт.

У 2014–2021 рр. принциповий і вимогливий офіцер приділяв особливу увагу навчанню особового складу, особисто проводив заняття й польові виходи, зокрема щоб відпрацювати навички застосування протитанкових ракетних комплексів.

Вшанувати пам’ять Богдана прийшли його близькі. Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні

24 лютого 2022 р. Богдан Карватко виконував завдання на території, прилеглій до Київського водосховища й гідроелектростанції. У березні 2022 р. очолив зведений підрозділ, що охороняв аеродром спортивного комплексу «Чайка».

На початку червня відбув на Луганщину, де тривав потужний наступ російських військ. Богдан завжди був скромною людиною, ніколи не хизувався відвагою в боях, але дуже пишався одним своїм учинком.

Знайомі Богдана згадувють його, як надзвиайно добру та скромну людину.Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні

19 червня 2022 р. окупаційні війська вкотре обстріляли м. Сєверодонецьк із реактивних систем залпового вогню «Град», у кількох житлових будинках почалася пожежа. Розуміючи, що там могли залишитися люди, офіцер організував пошук і евакуацію потерпілих. В одній із квартир знайшов жінку з дитиною і вивів їх у безпечне місце. Загалом того дня гвардійці на чолі з майором Карватком евакуювали вісімнадцятьох місцевих жителів, зокрема трьох дітей, переправивши їх через р. Сіверський Донець…

20 червня 2022 р. його підрозділу доручили зайняти рубіж на північних околицях м. Лисичанськ. Попри масований обстріл їхніх позицій із РСЗВ, гвардійці впродовж 3 год тримали оборону. Коли захисні споруди були фактично зруйновані, рашисти пішли в наступ і виникла загроза опинитися в оточенні.

Теплими спогадами про Богдана поділилися його побратими. Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні

Майор Карватко наказав підлеглим відходити на запасні позиції, а сам залишився прикривати їх вогнем із кулемета. Хоробрий офіцер знищив близько десятка загарбників, але загинув на полі бою. Це сталося 20 червня 2022 р.

Молодому, амбітному, життєрадісному чоловікові було що боронити й заради чого жити. Він дуже любив свою дружину й дітей — Валентину та Ярослава.

Дружина Катерина поділилася теплими спогадами про коханого чоловіка: «Немає жодних слів, щоб описати цю чудову людину. Він опікувався мною та дітьми. Був готовий перевернути весь світ заради нас. Був найкращим, справжнім батьком для наших дітей. Про нього можна говорити лише хороше».

Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні

Не менш теплі спогади у брата Валерія: «Він був моєю опорою. Коли стає сумно, я відкриваю фото й відео з братом. А ще більше згадок залишилося назавжди в пам’яті».

Дружина також розповіла, що від 2018 року чоловік захоплювався бігом, постійно тренувавсь, подолав не один марафон на честь загиблих захисників України.

Пам’ять полеглого вшанували хвилиною мовчання. Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні

Зокрема, 10 жовтня 2021 р. був учасником першого «Military Run. 2021» на дистанції 5 км, де тримав восьме місце. Нагороду із цього змагання дружина передала до Музею.

Командир розповів, що Богдан самотужки організував участь більш ніж для 150 бійців бригади в одному з марафонів на честь загиблих захисників. І нині командир хоче пробігти марафон на честь Богдана: «Обіцяю пробігти так багато, як вистачить сил».

Особисті речі та нагороди Богдана, як і його прадіда передали у колекцію музею. Фото: Національній музей історії України у ІІ Світовій війні

Пані Катерина, передаючи особисті речі полеглого, розповіла його сімейну історію. Прадід Богдана Карватка Іван Богачук — учасник Другої світової війни. Від початку 1944 р. брав участь у вигнанні гітлерівців з України та в боях на території Європи, не раз був нагороджений. Богдан зберігав родинний фотоальбом і лист бабусі про подвиги діда.

Нині історію про прадіда та його онука Героя України Богдана Карватка зберігатиме Національний Музей історії України у II Світовій війні.

Генеральний директор Меморіалу Юрій Савчук зауважив під час заходу:

«Цю пам’ять про Богдана Карватка необхідно зберігати для багатьох. І для рідних, які втратили найдорожчу людину. І для відвідувачів. І для наших дітей та онуків, наших наступних поколінь, щоб вони також змогли віддати шану захисникам — справжнім Героям України».

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»