«Стати на захист Батьківщини — просто правильно»: на фронті загинув Назар Матлак

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Назар без вагань у перший же день пішов добровольцем в ЗСУ.

«Чому було важливо стати на захист України? Звучатиме пафосно, але так і є: просто так правильно», — казав він.

Про загибель Назара Матлака на фронті написали його колеги з видавництва «Наш формат». Вони зізнались, що відчувають невимовний біль і це для них — величезна втрата.

Назар доєднався до команди «Нашого Формату» чотири роки тому. Спочатку він працював, як верстальник, а згодом став технічним редактором.

З-під його руки у світ вийшли десятки бестселерів та улюблених книжок наших читачів, зокрема проєкт, яким він дуже пишався — «Перспективи української революції» Степана Бандери.

Друзі згадують Назара, який мав позивний «Шахета», що він активно працював над очищенням України від комуністичної спадщини.

«Він підбадьорював нас з фронту, вірив у Перемогу та не дозволяв опускати руки. Бо він там, щоб кожен з нас міг й далі жити та працювати. Востаннє ми бачилися наприкінці січня, коли Назара нарешті відпустили на кілька днів додому», — згадують колегу видавці.

Вони пишуть, що під час короткої відпустки додому з війни, Назар «заглянув у книгарню та переконував нас, що все буде добре й ми обов’язково переможемо. Його запал і віра вселяли в нас надію. І від того ще важче повірити в те, що його більше немає з нами».

За військову звитягу Нараз Матлак отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня.

«За свої переконання Назар віддав життя. За те, у що завжди вірив: і коли ще у 2010 році почав займатися громадською діяльністю, і коли брав активну участь у Революції гідності, і коли у 2014 році долучився до лав волонтерів», — розповіли подробиці про героя друзі й однодумці.

Національний молодіжний конгрес написав про Назара, що він був особливий, захищав Батьківщину та кожного з нас.

«Він був справжнім. Справжнім у всьому. Він дуже любив Україну. Щиро, відкрито, по-синівськи. Він завжди вирізнявся серед своїх однолітків. Наш Назар. Людина прекрасної душі, відкритого і доброго серця», — написали з болем ті, з ким Назар розділяв свої погляди.

«На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини — велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе сім’ї Назара та разом з Вами схиляємо голову в глибокій скорботі», — звертаються до рідних та близьких Назара молоді люди з Конгресу.

Щирі співчуття батькам, брату Андрію, дружині.

Герої не вмирають…

Нехай його ім’я закарбується в книжках і серцях усіх, хто його знав.

Висловлюємо щирі співчуття дружині Назара і всім рідним. А також, за можливості, просимо підтримати родину за реквізитами:

5 168 745 123 637 719, Матлак Тарас Степанович (тато Назара).

Також у Києві попрощались з Іваном Шульгою. Він загинув на Донбасі 14 червня.

Друзі дитинства, які служать в інших підрозділах, отримали дозвіл приїхати, щоб провести в останню дорогу свого «Шульца» — такий позивний був у загиблого Героя.

Іван Шульга став 63-м медійником, який загинув в Україні внаслідок російської збройної агресії. Вічна йому пам’ять!

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»