Іван Франко: філософські ідеї та доленосність Києва

Іван Франко: філософські ідеї та доленосність Києва

2016 рік оголошений в Україні роком Франка, а 27 серпня ми відзначали 160-річчя з його дня народження. Ювілей - це ще один привід  звернутися до спадщини Франка, а познайомитися з його життям і творчістю допоможуть тематичні виставки, що відкрилися у столичних музеях.  

В музеї Лесі Українки відкрилася постійна експозиція "Іван Франко і Київ", присвячена національному генію.

- На момент створення музею у фондовій колекції ми не мали жодного експоната. але з 2008 року назбирали чимало цікавих речей сучасників Франка, автографів Сергія Єфремова, Михайла Драгоманова, - відзначила директор музею Лариса Каневська. - Роботу із вшанування Франка потрібно проводити потрібно не лише в ювілеї. Наприклад, ми, щоб привабити молодь, ведемо проект In Memorial, де щотижня публікуємо цитати з маловідомих творів Івана Яковича. А також організовуємо літературно-мистецькі вечори, окремі виставки. 

Київ мав для Франка значення без перебільшення доленосне. Тут він мав не тільки товариські взаємини із цілою низкою українських письменників, як Михайло Старицький, Іван Нечуй-Левицький, Леся Українка, Олена Пчілка. В Києві йому судилося зустріти і майбутню дружину Ольгу Хоружинську, вихованку Харківського інституту шляхетних дівчат, яка відвідувала вищі наукові курси. З нею він тут і побрався - у Павлівській церкві колегії Павла Галагана. 

- Франко був в Києві тричі. Перший приїзд був зумовлений його громадською діяльністю. Майже 30-річний Франко, який вже був в однією з провідних сил Галичини, намагався зав'язати контакти зі східноукраїнськими діячами старої громади, щоб публікувати спільні із наддніпрянцями видання в Галичині. Якраз в цей час на Наддніпрянщині були репресивні заходи щодо українського письменства. І результатом стали численні видавничі проекти  - журнал "Зоря", альманах "Веселка", "Перший вінок" тощо, - розповідає Лариса Каневська. - Другий приїзд був мотивований весіллям. На місті Павлівської церкви сьогодні знаходиться музей літератури і відновлено іконостас, де вони вінчалися.  Третій приїзд був забарвлений в трагічні тони - це був 1909 рік, коли письменник фактично не міг писати і пересуватися самостійно. До Києва його покликало сподівання видати нарис "Історія українсько-руської літератури до 1890 року". Тоді він зупинявся у мецената Євгена Чикаленка, але той й сам був у скруті.

В Національному музеї літератури, в приміщенні бібліотеки колишньої Колегії Павла Галагана, де Іван Франко працював над раритетними виданнями та рукописними зібраннями, презентували виставку «Іван Франко: ідея державності». Українська національна ідея відображена у багатьох відомих творах - «Мойсей», «Національний гімн» (Не пора…), «Моя любов». А державницькі ідеї самостійності і соборності української нації знайшли своє бачення в таких працях, як  «Що таке поступ», «Гадки на межі», «Великі роковини» тощо. Особливим експонатом виставки є сорочка Івана Франка, передана Львівським літературно-меморіальним музеєм Івана Франка.  А також представили добірку ілюстрацій до творів Франка, в тому числі і художників провідних дитячих видавництв.  Виставка діятиме до кінця вересня.

Сьогодні в приміщенні «Нового Акрополя» відбудеться лекція «Поет-філософ Іван Франко». Вона проходить в рамках виставки-проекту «Наша спадщина: українські філософи»

На глибоке переконання Франка, Україна має вести діалог зі світом: «Мета мого життя й деяких моїх товаришів полягає в тому, щоб підтримувати життєві духовні зв’язки української інтелігенції з високорозвинутими націями Європи, а, з іншого боку, ближче познайомити ці нації з духовним життям українського народу». 

«Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіціальних кордонів... Треба витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя».

Коли: 23 вересня о 19.00
Де: «Новий Акрополь» (вул. Щербаківського, 9а)
Вхід: 30 грн

Записатися на лекцію можна за посиланням або за телефонами – (067) 656-33-62, (066) 753-43-78

ДУМКИ ПРО ФРАНКА

Петро Перебийніс, поет і драматург
Зізнаюся, що прочитав всі 50 томів Франка. Ще в дитинстві в хрестоматії знайшов "Борислав сміється" - і хоч тоді мало щось зрозумів, мене тягнула до його творів якась магія. Дуже люблю його філософсько-психологічну повість "Великий шум" - там акцент не стільки на подіях, як на характерах, буйстві почуттів. Звісно, виділив би й "Мойсея". Мене вражає у Франкові те, що у він у будь-якій, навіть маленькій замітці починав з історії, глибин. А що казати вже про великі наукові праці. 

Сергій Гальченко, літературознавець
Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка - це основа нашої літератури і культури. 30 років тому на святкуванні дня народження у Львові представники ЮНЕСКО були шоковані, коли побачили 50 томів Івана Франка. Років 50-т тому науковці намагалися творити образ Франка як революціонера і Каменяра. Однак він є непересічною і надзвичайно багатогранною особистістю: поетом, драматургом, філософом, мислителем, економістом. . 
На жаль, досі не маємо академічного видання творів Франка. Мій улюблений твір - "Не пора..", сьогодні він є найактуальнішим. А також подобається "Ой, дівчина з горіха зерня", "Сойчине крило". Все залежить від настрою.  Особисто я радив би молоді почати знайомитися з творчістю Франка з його лірики.   

Роланд Франко, онук Івана Франка
Ми хочемо зробити музей на вулиці Володимирській біля опери, куди наша родина приїхала зі Львова. Тоді  ніхто з нас не хотів переїжджати, але інакше не можна було, нас могли посадити. Квартира виявилася величезна, аж сім кімнат. Сьогодні з усієї родини залишився я один. 

Іван Драч, поет і громадський діяч
Скульптор Володимир Чепелик два варіанти гіпсового погруддя Ольги Хоружинської та Івана Франка, які ми б хотіли поставити на розі Хмельницької і Терещенківської, де вони вінчалися. Шукаємо меценатів, на цю справу потрібно мільйон гривень.  На жаль, ми зазвичай живемо від ювілею до ювілею. Тому якщо не зробимо щось цього року, нічого мати не будемо.

Чи знаєте ви, що...

  • Іван Франко захистив докторську дисертацію з філософії у Віденському університеті, який в той час за вважався на рівні Оксфорда і Кембріджа. 
  • У Франка було багато псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, (загалом близько 100).
  • Іван Франко володів 14 іноземними мовами, писав твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами
  • Іван Якович на сьогоднішній день є єдиним українським поетом, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.
  • Видатний вчений у галузях літератури, етнографії, історії, філософії, політології, соціології, журналістики, економіки за своє недовге життя учений написав близько шести тисяч художніх та публіцистичних творів й наукових досліджень.
  • Твори Івана Франка  перекладено шістдесятьма мовами народів світу.
  • В Інституті літератури знаходиться архів-бібліотека Франка з понад 10 тисяч томів на багатьох мовах, яку він збирав все життя, ще з гімназії. В основному це література слов'янських народів, також Франко мав колекцію давніх рукописів, які вишукував по монастирям. 
  • У 1976-86 році у видавництві "Наукова думка" вийшло зібрання художньої і наукової спадщини Івана Франка у 50-ти томах. Більшу кількість томів видати було неможливо, інакше б його спадщина перевершила  б кількість томів Маркса і Леніна. Впродовж 2008-2011 років надруковано ще 5 томів франкіани.
  • Якби науковці Інституту літератури, а це 90 чоловік, щодня по вісім годин просто переписували спадщину Івана Франка, то їм знадобилося 10 років.