«Київ вчора та сьогодні: подорож у часі»: як готувалася виставка, що триває у парку Шевченка

Виставка розповідає киянам історію міста та його відомих пам’яток. Фото: Олексій Самсонов
Виставка розповідає киянам історію міста та його відомих пам’яток. Фото: Олексій Самсонов

Проєкт складається з 32 виставкових стендів, кожен з яких присвячений окремій пам’ятці чи локації Києва, що дозволяє простежити, як змінювалося наше місто з кінця ХІХ століття і до нашого часу.

У парку Тараса Шевченка триває виставка «Київ учора та сьогодні: подорож у часі». Це спільний фотопроєкт Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву та КП Київської міської ради «Київінформ».

Експозиція є спробою дослідити трансформацію нашого міста в процесі урбанізації. У верхній частині кожного стенду можна побачити архівні світлини нашого міста, що датуються кінцем ХІХ — початком XX століття. Фотодокументи взяті із фондів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву.

Виставка представляє архівні світлини та сучасність. Фото: «Вечіріній Київ»

На нижній частині стендів представлені вже фотографії сучасного Києва, над якими працювали фотокореспонденти «Вечірнього Києва» (КП «Київінформ»). Майстерність фотографів та дизайнерів дозволила із точність практично 1:1 повторити ракурси архівних світлин.

«Вечірній Київ» розповідає про історію створення цієї унікальної фотовиставки, яка вже за два тижні викликала неабияке зацікавлення та інтерес з боку киян та гостей міста.

За словами, в. о. директора КП «Київінформ» Євгена Лопушинського, співпраця видання архівом розпочалася у 2022 році, коли «Вечірній Київ» передав на зберігання до фондів світлини фотокореспондентів Бориса Корпусенка та Олексія Самсонова, які засвідчують злочини рашистів на Київщині, щоб зберегти цінні документальні свідчення для прийдешніх поколінь.

Згодом, з’явилася ідея зробити спільну виставку світлин, присвячену відомим архітектурним пам’яткам столиці, присвятивши цей проєкт до Дня Києва.

в. о. директора КП «Київінформ» Євген Лопушинський. Фото: Олексій Самсонов

«Коли переглянули фото Києва 100-річної давнини, домовилися відтворити ці локації в сучасному вигляді, поєднавши минуле із теперішнім. Вийшло, досить цікаво — і в цьому може переконатися кожен, хто завітає до парку Шевченка», — сказав Євген Лопушинський.

За його словами, місце для проведення виставки було обрано не випадково, бо щодня парк Тараса Шевченка відвідують багато киян. Тож приємно, що відколи виставку відкрили, біля стендів завжди є відвідувачі, які затримуються, щоб побачити маловідомі ретросвітлини та порівняти їх з сучасністю.

Колектив «Київінформ» на відкритті експозиції. Фото: Олексій Самсонов

«На початку березня, ми з колегами приїхали до архіву, де передивилися усі старовинні світлини Києва. Це зайняло досить багато часу, бо архів світлин Києва до 1917 року налічує декілька тисяч різних фотографій…Лише такі відомі пам’ятки, як Софія Київська чи Києво-Печерська Лавра були представлені у різних ракурсах на 8- 10 світлинах, тож зупинитися на конкретній одній було досить важко. Тож ми надавали перевагу тим фото, які більш наближені до наших реалій…- розповідає дизайнерка проєкту Наталія Слінкіна.

За її словами, працюючи зі світлинами в архіві, вона та журналісти «Вечірнього Києва» прагнули представили в експозиції найбільш знайомі та відомі киянам місця. Також, відібрали декілька світлин із легендарними втраченими пам’ятками, наприклад Миколаївський ланцюговий міст або старовинний Хрещатик, щоб сучасні мешканці столиці змогли побачити знакові будівлі минулого та уявити, як виглядала сьогоднішня локація ще 150 років тому.

Робота зі старими світлинами в архіві виявилася досить кропіткою. Фото: Борис Корпусенко

«На жаль, не усі відібрані нашими колегами фотографії увійшли до фінальної частини експозиції. З різних причин, наприклад, кардинальні зміни у забудові місцевості, закритий рекламним банером фасад чи наявність дерев… Свої корективи, звісно, внесла війна, бо повторити деякі аеросвітлини в нинішніх умовах виявилося неможливим, зокрема через заборону знімання дроном. Також, довелося відмовитися від дивовижної панорами на площу Франка, Київський Париж та Хрещатик, через те, що вона була зроблена з урядового кварталу…» — говорить пані Наталія.

Борис Корпусенко створив для проєкту сучасні світлини Києва. Фото з особистого архіву фотографа.

Фотокореспондент Борис Корпусенко доповнює колегу, що спочатку сама ідея повторити світлини кінця ХІХ — початку XX сторіччя здалася йому не надто складною.

«Здавалося б, для досвідченого фотографа, взагалі немає нічого важкого зробити фото Володимирського собору чи Софійської площі, однак усе виявилося зовсім непросто…» — зауважує фотокореспондент та автор сучасних світлин з проєкту.

Над створенням сучасних світлин Києва він працював разом з молодим колегою Ярославом Храмовим.

«На початку ми розділили пам’ятки на декілька груп за локаціями, і потім вже безпосередньо їздили в той чи інший район Києва для фотографування. Для більш правдивого відтворення ракурсів, ми з Ярославом „озброїлися“ зображеннями зі старих світлин, надрукованими на принтері з помітками, що і де зображено, і з якої сторони…» — розповідає пан Борис.

Борис Корпусенко робить світлини з колоною Магдебурзького права. Фото з особистого архіву фотографа.

За його словами, у процесі виявилися несподівані складнощі, бо деякі пам’ятки в реаліях виглядали зовсім інакше, ніж на старовинних фото. Та й деякі місцевості за сторіччя змінилися майже до непізнаваності, тому було складно іноді зрозуміти, де саме знаходилися втрачені пам’ятки: Миколаївський ланцюговий міст, Готель «Національ» чи Міська Дума.

Тож, у процесі підготовки виставки, колегам та журналістам видання довелося також попрацювати багато зі старими світлинами та документами, щоб відтворити в уяві, що саме, де знаходилося.

«Найскладніше, мабуть, було з будівлею Міської Думи, на місці якої зараз знаходиться вихід з метро на „Майдані Незалежності“. Наші колеги журналісти, мабуть, дослідили усю старовинну забудову площі та вулиці, щоб зрозуміти, з якого ракурсу був зроблений саме цей кадр…» — розповів Борис Корпусенко.

Також він розповів, що у процесі роботи у них часто виникали деякі курйозні історії. Наприклад, під час фотографування пам’яток на мосту Патона, його мало не прийняли за диверсанта. На щастя, усе закінчилося добре…

У процесі створення світлин не обійшловся без курйозів. Фото: Олексій Самсонов

«Досить кумедною вийшла історія з Ботанічним садом, де ми мали зробити фото Видубицького монастиря. Здавалося б, що вже може бути простішим, цей вид є на кожній листівці та у родинних архівах усіх киян, які йдуть туди весною, щоб милувалися квітучим бузком? Однак, в реаліях, повторити ідентичний вигляд монастиря зі старовинної світлини виявилося досить складно, бо сто років тому у цій місцевості не було такої кількості дерев. Тож, ми облазили майже весь ботсад у пошуках відповідного ракурсу…» — ділиться спогадами Борис Корпусенко.

Нагадаємо, що за словами директорки Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву Олена Косенко у них зберігається понад 430 тисяч фотодокументів.

Виставка триватиме до 25 червня. Фото: Олексій Самсонов

Про цей проєкт вона зазначила:

«Представлені сьогодні світлини з архіву давно зайняли своє місце в культурній спадщині людства, але в умовах повномасштабної війни, вони стали ще ціннішими».

Виставка «Київ учора та сьогодні: подорож у часі» триватиме до 25 червня

До теми: Було — стало: у центрі Києва відкрили унікальну фотовиставку про місто. ФОТО.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»