Талановитий журналіст і люблячий батько: у Київському університеті згадували Володимира Мукана
З позивним «Блискавка» Володимир встигав захищати Україну і ділитись спостереженнями за бійцями та військовими діями, як журналіст.
У столиці пройшов пам’ятний захід, присвячений Володимирові Мукану — лейтенанту Збройних Сил України із позивним «Блискавка», журналістові, піарнику, випускникові КНУ імені Тараса Шевченка, який загинув під час виконання бойового завдання в Бахмуті 29 квітня 2023 року.
Він дуже любив досліджувати історію української літератури, був талановитим журналістом і піарником. Встиг захистити дисертацію і дуже любив свою сім’ю: дружину та двох синів.
У ці дні побратими полеглого захисника зі 118 бригади, створили петицію та просять підтримати її всіх небайдужих — щоб у рідному місті Володимира, Черкасах, де його і поховали після загибелі, з’явилась вулиця Володимира Мукана.
Багато теплих і щирих слів лунало у залі ННІ філології про Володимира.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров згадав талановитих філологів з університету, які склали голови за Україну.
«Святослав Горбенко, Денис Антіпов, Андрій Лісяк та Володимир Мукан. Чотири хлопці, у яких життя тільки починалося, які віддали найдорожче — своє життя за Україну. Дуже болить, бо число загиблих у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка вимірюється в десятках. Гинуть інтелектуали, які могли б залишатися в тилу, однак їхня мужність та відчуття обов’язку спонукали стати на захист Батьківщини», — згадав загиблих ректор.
Григорій Семенюк, директор НІІ філології сказав, що йому особливо боляче, адже Володимир був його студентом та захистив кандидатську дисертацію.
«Я пишався тим, коли Володимир неодноразово повторював, що університет Шевченка й Інститут філології дав йому найнеобхідніші й найкращі знання, а ще — дружину Аню. Не забуваємо про його сім’ю, згорьовану дружину, яка за 40 днів і ночей стала свого роду реальним образом молодої української вдови, яка втратила на війні найдорожче: свою любов, свою опору й надію, чоловіка й батька осиротілих дітей». — поділився Григорій Семенюк.
Він звернувся до колег, щоб ті завжди знаходили у себе час і можливості віддати частину свого серця, своєї душі, уваги сім’ї полеглого воїна-героя».
Його знали тисячі, бо був непересічною, цікавою особистістю, турботливим батьком та люблячим чоловіком.
«Володя ніколи не давав мені забути, що я бажана і потрібна йому. Часто дякував за буденні, побутові дрібниці — сніданки, попрасований одяг. Через роки нашого подружнього життя він умів дивитися на мене так, як на першому побаченні», — сказала дружина загиблого захисника Анна.
Рідні — дружина Анна, батьки Віра Павлівна та Сергій Іванович Мукани, сестра Наталія, друзі, колеги, знайомі згадували, вшановували та оживлювали Володю у словах, а представники кафедри фольклористики Наталія Хоменко, Володимир Щибря, Дарина Салій, Василина Ткачук та кобзар Святослав Силенко — піснями.
Читайте також:
«Під час виконання бойового завдання героїчно загинув київський журналіст і медійник Володимир Мукан».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»