На сайті КМДА з’явилася петиція про облаштування укриття в будівлях Київського водогону

Будівлі Першого Київського водогону. Фото: Дмитро Перов
Будівлі Першого Київського водогону. Фото: Дмитро Перов

На думку автора ця ініціатива допоможе зберегти унікальну історичну пам’ятку у центрі столиці, інтегрувавши її у міське середовище.

Громадський активіст та пам’яткоохоронець Дмитро Перов ініціював збереження комплексу будівель першого Київського водогону на Володимирському узвозі.

Днями він звернувся до столичної влади з петицією №12 259 про надання охоронного статусу будівлям Першого Київського водогону (1872-1874 рр.) та облаштування там пункту укриття.

Дмитро Перов зазначив, що місто вже має деякі вдалі приклади реновації колишніх водопровідних споруд — у 2003 р. у будівлі водогінної вежі (1876 р.) та резервуару чистої води (1909 р.), розташованих у Хрещатому парку — там відкрили водно-інформаційний центр (Музей води).

Комплекс з двох будівель на Володимирському узвозі. Фото: Дмитро Перов

Автор петиції наголошує, що дві будівлі на Володимирському узвозі, 4-6 — є останніми вцілілими елементами нижнього водогону — мережі водопостачання, що забезпечувала питною та технічною водою все Верхнє місто.

«Цілком унікальним є двоповерховий дерев’яний житловий будинок — це одна із небагатьох вцілілих дерев’яних будівель Центрального історичного ареалу міста Києва. Поєднання дерев’яного різьблення та цегляної кладки є нетиповим для об’єктів промислової архітектури Києва кінця ХІХ століття», — розповідає Дмитро Перов.

Пам’яткоохоронець також розповів, що комплекс водогону зберіг величезний підземний резервуар для зберігання води, який можна облаштувати під об’єкт укриття для відвідувачів парку.

«На сьогодні, коли столиця потерпає від ворожих обстрілів проблема облаштування укриття залишається надзвичайно актуальною. Хрещатий парк є одним з найулюбленіших місць для прогулянок серед киян, однак найближчі укриття знаходяться біля станцій метро «Майдан Незалежності», «Хрещатик» та Поштова площа», які знаходяться досить далеко від парку…», — зауважує Дмитро Перов.

До середини ХХ століття будівлі входили до системи міського водогону. Фото: Дмитро Перов

Кияни старшого покоління у коментарі під дописом згадують, що за радянських часів ці приміщення вже слугували бомбосховищем, але наприкінці 80-х потреба в них відпала.

Тривалий час споруди стояли пусткою, однак на початку квітня дах однієї зі старовинних будівель почали демонтувати, однак завдяки гучному резонансу цей процес вдалося призупинити.

Згодом з’ясувалося, що компанія — забудовник, яку пов’язують з російським підприємцем, виграла судовий позов щодо права забудування ділянки з історичними будівлями багатоповерховим торгово-офісно-розважальним центром.

Старовинні будівлі мають унікальну історичну цінність. Фото: Дмитро Перов
Фото: Дмитро Перов

Нагадаємо, що 21 квітня 2023 року за ініціативою депутата міськради Дмитра Білоцерковця (фракція «УДАР») договір оренди із недобросовісним забудовником було розірвано, захистивши, таким чином, Володимирський узвіз від забудови російським бізнесом.

Згодом, для збереження комплексу споруд, громадські активісти ініціювали наданням їм охоронного статусу. А також вони виступили з пропозицією ревіталізації старовинних будівель Київського водогону з подальшою інтеграцією їх у міський простір.

Підтримати петицію можна за посиланням.

До теми: Віталій Кличко підтримав петицію про розірвання оренди землі з УПЦ МП.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»