«Києво-Печерську лавру» почали сканувати у 3D-форматі

Експерти досліджують та сканують Троїцьку надбрамну церкву. Фото: НЗ «Києво-Печерська лавра»
Експерти досліджують та сканують Троїцьку надбрамну церкву. Фото: НЗ «Києво-Печерська лавра»

Сьогодні розпочався процес 3D-сканування Троїцької надбрамної церкви за спільною ініціативою Міністерство культури та інформаційної політики України, Офісу ЮНЕСКО в Києві та Заповідника.

Про це повідомляється на офіційній сторінці Національного заповідника у Facebook.

Музейні експерти наголошують, що на сьогодні внаслідок російської агресії були вже зруйновані та пошкоджені сотні об’єктів культурної спадщини. Водночас загарбники продовжують вчиняти терор, екоцид та гуманітарну катастрофу, що забирає життя та ресурси українців.

До процесу залучені європейські та українські фахівці. Фото: НЗ «Києво-Печерська лавра»
Фото: НЗ «Києво-Печерська лавра»

«В екстремальних умовах постійної загрози українські музейники та науковці опановують сучасні технології оцифрування культурних пам’яток та музейних експонатів із метою захисту культурної спадщини», — йдеться у повідомленні.

Тож зараз у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» одночасно стартують кілька потужних Digital-проєктів у сфері тривимірного сканування та оцифрування пам’яток.

Музейні працівники опановують сучасні технології щодо збереження пам’яток. Фото: НЗ «Києво-Печерська лавра»

Сьогодні вже розпочався процес 3D-сканування Троїцької надбрамної церкви — унікальної пам’ятки архітектури, збудованої ще на початку XII ст., є єдиною повністю збереженою давньоруською пам’яткою Києво-Печерської лаври.

Попри риштування та незавершені реставраційні роботи на об’єкті, Еммануель Дюран, швейцарський експерт із 3D-сканування та Сергій Ревенко, київський архітектор, засновник проєкту «Scan UA» провели сканування цього об’єкта.

Троїцька надбрамна церква вважається перлиною верхньої Лаври. Фото: пам’ятки України першої третини ХХ століття
Фото: пам’ятки України першої третини ХХ століття
Фото: пам’ятки України першої третини ХХ століття

Отримані дані допоможуть проводити геомоніторинг, для контролю та фіксації деформаційних процесів (зсуви, просідання тощо), а також відстежувати негативний вплив на пам’ятку від вибухових хвиль.

«Сканувальні роботи — це можливість віртуально зберегти інформацію про мистецькі та архітектурні нюанси, популяризувати культурну спадщину України як частину європейського надбання на міжнародному рівні», — розповіли експерти.

Також у Національному заповіднику нагадали, що руйнування культурного спадку є не лише наслідком війни, а й методом росіян позбавити українців ідентичності й історичної пам’яті.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»