На околиці Києва коні лікують хворих
Унікальний «медичний центр» виявила нещодавно «Вечірка» на околиці столиці в селі Биківня, яке входить до її території. Прямо на лісовій галявині майже посеред поселення вигулювалися в загонах… граційні жеребці. Як розповів мені їхній господар Георгій Чурон, тут утримується аж 16 коней. В основному - це породисті тварини, на яких навчаються верховій їзді молоді биківняни, а от декількох із них навіть використовують для реабілітації хворих на ДЦП дітей. На це його підштовхнула власна онучка, яка також страждає цим недугом, тому він і вирішив надавати допомогу якомога більшій кількості таких діток. Зараз за допомогою кінної терапії (по-науковому, іпотерапії) тут лікується п’ятеро хворих і з часом їх кількість зростатиме.
Господар і за сумісництвом лікар Георгій Чурон розказав, що діти, хворі на дитячий церебральний параліч, уже після п’ятого-шостого заняття на коні починають краще почуватися, впевненіше сидіти та тримати своє тіло, поліпшується їх координація. При гіперкінетичній формі ДЦП зменшується кількість мимовільних рухів, при атонічній формі - навпаки йде підкачування м'язів, стає кращим їх тонус. Сеанс іпотерапії полягає в тому, що дитину садять на коня, і половину заняття вона виконує фізичні вправи, іншу половину - грає в розвиваючі ігри. Як відомо, за допомогою кінної терапії можна лікувати дитячі неврози, ранній дитячий аутизм, затримку психічного, мовленнєвого й психосоматичного розвитку. Починати лікування можна навіть із 9-місячного віку. Звичайно, ж кінна терапія - це переважно допоміжний метод лікування нервових хвороб. При ДЦП його можна брати як основу, але обов'язково мають бути й інші методи, наприклад, лікування медичними препаратами, пояснив чоловік, котрий на власній онучці побачив позитивні результати такого лікування. Мінімальний курс - 10 занять. Для них використовують спокійних широкоспинних, адекватних і правильно виїжджених тварин зростом не більше, ніж 150 см, щоб можна було страхувати дитину. Це обов'язково повинен бути мерин, бо некастрований кінь може скинути хворого, і його важко проконтролювати, бо в нього гормони грають.
А ще в цю кінну оздоровчо-спортивну школу охоче ходять юні биківняни на навчання верховій їзді та навичкам догляду за тваринами. Тренером тут був навіть майстер спорту міжнародного класу Олександр Долгополов, є також кілька відомих спортсменів-кіннотників, які розпочинали кар`єру на цьому «іподромі». А от сестри Наталя та Валерія Колісничеко, з якими ми тут познайомилися, не лише навчаються верховій їзді, а й доглядають за кіньми – під час нашої розмови перша об’їжджала жеребця «Кастета», а друга мила чистокровного англійця «Блейда». Наташа зізналася: вона настільки полюбила коней, що хоче вступити до Аграрної академії навчатися на ветеринара. А ще дівчата люблять доглядати місцеву «знаменитість» - ослика Юру. До речі, ім’я йому дали за іменем місцевого рятівника Юрія Юхименка, який знайшов його виснаженим у лісі – напевне втік від злих господарів. Чоловік став виходжувати тварину, за яку тутешні шашличники кавказької національності навіть пропонували йому 100 доларів, а потім передав у цю конюшню. Тепер ослик став тут повноправним господарем поряд з козлом Харлеєм, козою Машею та свинею Монею.
– Бачите скільки користі приносять наші коні, - повернувся до теми нашої основної розмови Георгій Володимирович. – Кому лікують тіло, кому душу. Сюди ж приходять навіть підлітки, які раніше вживали наркотики чи хуліганили на вулиці від безділля, а зараз мають заняття для душі. Тож я планую облаштувати тут сучасні конюшні з роздягальнями та благоустрою територію, щоб якомога більше дітей мали змогу лікуватися і займатися спортом чи просто приходити сюди як у зоопарк.
Нагадаємо, щохворих діток «лікували» тваринами з Київського зоопарку.