«Піднятися до себе»: у столичному музеї показують рефлексії Шевченка та сучасних митців

Експозиція веде від відчаю до надії. Фото авторки
Експозиція веде від відчаю до надії. Фото авторки

Проєкт запрошує поміркувати про пропрацювання досвіду, психологічних і соціальних проблем воєнного часу за допомогою мистецтва — малюнків Тараса Шевченка та робіт сучасних художників Антона Логова і Андрія Дудченка.

В основі експозиції, що триває на першому поверсі Національного музею Шевченка, — шість малюнків із серії «Телемак — Діоген», виконані на засланні. В цей час, будучи ув’язненим на чужині, Тарас Григорович відчував самотність та фізичні страждання. У своїх роботах він пройшов шлях від від темного до світлого, від розпачу до віри в свої сили і переконання, пережив катарсис і душевну реабілітацію.

Війна у рідній країні так само є випробуванням для всіх українців, в тому числі митців. У своїх роботах вони відгукуються на трагічні події, висловлюють надію та віру у Перемогу. Андрій Дудченко, звертаючись до античних мотивів, іде шляхом формальної деконструкції образів із метою конструювання нового сенсу. Антон Логов — в абстрактному живописі осмислює добро і зло через колір, а у малюнках фіксує свої переживання.

Тетяна Чуйко.

«На одній з виставок я побачила роботи Антона та Андрія, і мені відразу згадався цей цикл „Телемак-Діоген“, написаний в той час, коли Тарас Шевченко теж проходить непростий шлях, — розповіла заступниця генерального директора Національного музею Тараса Шевченка з наукової роботи Тетяна Чуйко. — Зараз ми теж маємо цілу низку проблем соціальної адаптації, коли людина відчуває себе самотньою в цьому світі: переселенці, полон, бомбардування. Шевченко, який вимушений перебувати на чужині, у „незамкненій тюрмі“, де незвичні кліматичні умови та брак спілкування, роздумує над тим, як він буде повертатись, чи зможе після 10-річної перерви залишитися живописцем. І звертаючись до античних сюжетів, ніби виповідає свою оцю гіркоту та переживання, проходить душевний катарсис. І мистецтво рятує його. Сучасний художник Андрій Дудченко також звертається до нтичності, але він робить по-своєму відчуття цього часу, цих же проблем. Він деконструює форму, щоб оновлюватись, народжувати нові смисли. Антон Логов дуже цікаво працює з кольором і передає емоції через нього».

Експозиція умовно поділена на шість блоків, тон яким задає певна робота Тараса Шевченка з циклу «Телемак — Діоген». Це «Далеко від дому» (малюнок «Робінзон Крузо»), «Полон» (сюжет про поневоленого сина Одіссея «Телемак на острові Каліпсо»), «Битва» («Мілан Кротонський», образ героя, що став втіленням сили), «Піднятись над собою» («Святий Себастіан», образ мученика як символ перемоги духу над тілом), «Соціальна адаптація» («Діоген», давньогрецький філософ-аскет), «Перемога» («Благословіння дітей Христом», поетичний образ материнства).

Антон Логов.

Увагу привертають інсталяції Антона Логова. Як художник Національного музею історії України у Другій світовій війні, Логов уже другий рік працює з артефактами, зібраними в місцях бойових дій, здійснюючи просторове рішення експозицій.

У першому залі, у блоці «Далеко від дому», розміщена інсталяція з прасувальною дошкою.

«Цей предмет зазвичай асоціються з домашньою обстановкою. Але що ми бачимо? Вікно і стоп-раша. Те, що нас супроводжує останні дні — нальоти, — пояснює Антон Логов. - У мене багато картин з хрестами, і для виставки відібрав невелику частину, зробив стіну хрестів. Це виразно. Один з них, „Війна в Україні“, вже мій особистий оберіг. Він був на багатьох виставках, але завжди виглядає по-іншому. Трансформує простір довкола себе».

Посередині залу — масштабна інсталяція «Битва», більшість елементів якої привезені з постраждалих від війни територій.

«Цей об’єкт зібраний з артефактів Національного музея історії України в Другій світовій війні. Вони зібрані експедицією колектива музею, яка почалася в квітні 2022 року. Зокрема, хрест зі зруйнованої церкви в селі Перемога на Київщині, — зазначив Андрій Логов. — Тут є і звичайні віконні рами і балконні двері, не розбиті. А ось розбите вікно — з Харківській області, зі школи в Ізюмі. Це уламки російських снарядів, їх ноші, елементи уніформи, які показані в боксах, нібито за склом. Їх можна роздитися, якщо зазирнути. Так само в будь-який момент росіяни можуть становити загрозу. Форма об’єкту нагадує корабель, або сходи — з землі, уламків, через розбите вікно — до хреста, певного духовного образу».

Фінальний блок експозиції «Перемога» підкреслює прагнення українців. Тут можна побачити «Ангела над Україною», «Небо України», і власне благословіння — як символ віри, що зараз так важлива. І водночас образи дитини і родини, які говорять про цінності та продовження життя.

10 червня о 16:00 відбудеться кураторська екскурсія виставкою з Тетяною Чйуко та Антоном Логовим, де є можливість дізнатися подробиці проєкту. Реєстрація.

«Піднятися до себе»

Коли: до 18 червня, ср-нд 10:00 — 18:00
Де: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12
Вартість квитка: 100 грн, для учнів, студентів, пенсіонерів 50 грн.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»