У Музеї Шістдесятництва презентують виставку нащадка Петра Могили

У Музеї Шістдесятництва презентують виставку нащадка Петра Могили

Виставка, яка сьогодні відкриється в Музеї Шістдесятництва познайомить глядачів із творчістю видатного українського художника, нащадка великого просвітителя Петра Могили – Геннадія Петровича Польового. 

– Мистецький доробок майстра значний і багатогранний, осяяний величчю духа і любов’ю до України. Художник був невинно засуджений і  засланий до ГУЛАГу. Під час хрущовської відлиги реабілітований, повернувся додому після карцерів,  тяжких каторжних робіт паралізований, але не зломлений і з величезним імпульсом до життя і творчості, – розповідає мистецтвознавець Надія Ніколаєва

Геннадій Польовий не тільки талановитий художник, а й обдарований поет, публіцист, також зазначає пані Надія. Сьогодні неабиякий інтерес викликають його спогади про художників-шістдесятників: А. Горську, Г. Гавриленко, В. Куткіна, з якими художника пов’язує спочатку навчання в одному класі у Київській художній школі імені Т. Шевченка, а потім навчання у Київському художньому інституті. 

Геннадій Польовий народився 3 червня 1927 року в Одесі. Батько художника – Петро Іванович Могила був артистом Державного Українського народного хору ім. Г. Верьовки, мав дві вищі освіти, вільно володів багатьма європейськими мовами, мав дуже передові погляди, дружив з сім’єю Коцюбинських. Одного із братів батька розстріляли, другий емігрував у Чехословаччину. Прізвище Могила у 1930-х роках звучало як вирок, тому батько художника змінив прізвище собі і синам, і з того часу вони стають Польовими. Мати художника – Марія Могила, артистка, режисер.

У Геннадія Польового був брат-близнюк – Валерій Петрович Польовий (1927–1986) –  визначний український композитор. Разом з братом Геннадія Петровича за волелюбство і мрію про кращу долю українців, було кинуто у саме табірне пекло ГУЛАГу. Водночас арештували і Володимира Куткіна, який був близьким другом і побратимом Геннадія Польового. Вони товаришували ще з довоєнного дитинства, разом пройшли концтабори, разом були реабілітовані, пізніше рядом знаходилися їх майстерні. 

Після повернення з таборів у 1955 році Геннадій Польовий перейшов з декоративно-прикладного факультету, на якому він вчився з 1949 року, до графічного факультету Київського художнього інституту і закінчив його у 1960-році. Його педагогами з фаху були В. І. Касіян, І. М. Плещинський, О. С. Пащенко, Л. І. Чичкан. Під час навчання   Геннадій Петрович зустрів свою  дружину – Галину Гаркавенко (1933–2008) – майбутню визначну українську художницю.

Визначний майстер пейзажу Геннадій Польовий створив цілі поетично-філософські серії: “Верби України”, “Вечірні вогні Києва”, “Крим. Кара-даг”, “Самоцвітні Карпати”, “Соняшники України”, “Проти безумства воєн” і багато інших. 

Все його життя і вся творчість  пов'язані і присвячені Україні. У своєму каталозі 2008 року художник пророчо написав: “Молюсь своїй Україні. Будь славна і прекрасна. Звертаюсь від зболеної душі, з відстані серця. Нехай не впадуть на тебе громи воєнних чвар і блискавки нових чорнобилів, голодоморів і репресій, знесилюючих протистоянь. Нехай вистачить сил і розуму, і здорового глузду не розсваритися твоїм синам, не звиродніти, не здеградувати. Не порозбігатись по закордонах, не втратити свій інтелект, таланти, генофонд нації, свою красу і духовність… Думаю, вірю, надіюсь, –  прийде час, буде сказано Слово, прозвучить крик тривоги: Люди, що ми робимо! Схаменімося! Єднаймося в добрі і людяності! Вбережемо Україну! Хай вона весніє у віках, благословенна земля наша!”.

Виставка відкриється в Музеї Шістдесятництва (вул. О. Гончара, 33) 16 вересня о 18. 00 і триватиме до 16 жовтня.