Ювілей небайдужості: Український Дім у Києві нагадав про знакові проєкти за 30 років

До ювілею відвідувачам підготували особливу виставку. Фото авторки
До ювілею відвідувачам підготували особливу виставку. Фото авторки

Виставковий проєкт пропонує екскурс культурним життям років незалежності через події, що відбувалися в Українському Домі, і представляє знакові імена та твори мистецтва.

Модерністська споруда, зведена у 1982 році як музей Леніна, довгий час символізувала складне і суперечливе минуле, отримане Україною у спадок від комуністичного режиму. Вже три десятиліття у цій будівлі, за адресою Хрещатик, розташовується Український Дім.

Тут відбувалися міжнародні та державницькі заходи за участі президентів та високих іноземних делегацій, масштабні і престижні культурно-мистецькі акції, ця будівля вітала знаменитих діячів, політиків, митців, ставала оселею для протестувальників і потерпала від безчинства «Беркуту» у часи суспільних зрушень. Однак весь час Український Дім повертався до культурної місії, проводячи виставки, міжнародні артфестивалі, художні салони, презентації. Нині Український Дім реалізує мультидисциплінарну програму, яка охоплює різні сфери — візуальне мистецтво, кіно, музику, публічний діалог, культурницькі, освітні, молодіжні проєкти тощо.

Переживаючи трансформації разом з українським суспільством, Український Дім залишив у минулому спадок радянського союзу та шукає українську ідентичність. Виставка дає змогу подивитися на ті важливі події, які відбувалися в будівлі і навколо, і крізь призму мистецтва згадати історію України.

Ольга Вієру. Фото: Український Дім

«У 1992 році Микола Жулинський, який є директором Інституту літератури, (тоді він був віце-прем’єр-міністром в уряді, — ред.) запропонував зробити в цій будівлі, де був музей Леніна, інституцію Український Дім, — розповіла директорка Національного центру «Український Дім» Ольга Вієру. — З цим він прийшов до тодішнього керівника уряду Леоніда Кучми, який з острахом поставився до цієї ідеї. Тоді Жулинський пішов до президента Леоніда Кравчука. Той теж був збентежений, але зрештою все ж зробили установу Український Дім, яка мала представляти Україну в Україні — українську культуру та все найкраще.

Микола Жулинський був ініціатором створення Українського Дому. Фрагмент з відео

З того часу Український Дім переживав всі події, які ставалися в країні. В обидва Майдани він був не просто штабом революції, його називали народним домом, який прихистив мітингуючих. Тут було багато політичних і бізнесових подій. Всі думали, як наповнити зміст і сенс сутністю, як зробити, щоб він був домом для кожного українця. Нам здається. що єдине, що робить його доступним і привабливим для кожного — це мистецтво, культура. Тому до ювілею зробили екскурс проєктами — що найбільше запам’яталося, що було цінного і що відкривало двері для кожної людини».

Куратори проєкту: Валерій Сахарук, Олександр Соловйов та Аліса Гришанова. Фото: Український Дім

Кураторами проєкту стали Аліса Гришанова, Валерій Сахарук, Олександр Соловйов, кожен з яких дотичний до історії та сучасності Українського Дому.

«Це не тільки ювілей Українського Дому, а й мій як фахівця. 30 років тому, в 1993-му, я потрапив сюди на роботу, коли перша керівниця Світлана Іваненкова шукала мистецтвознавця. Мені вдалося переконати, що варто інвестувати в цей культурно-мистецький напрямок, — поділився Валерій Сахарук, який заснував в Українському Домі державну галерею „Аліпій“, що першою системно займалася українським мистецтвом. — Ми почали працювати над першою великою виставкою, яка називалася „Мистецькі імпресії“. Вдалося купити фахове професійне освітлення, якого ще не було в Україні. Перед цим Український Дім обходили, вважалося, що це приміщення не зможе гідно представити мистецькі проєкти. Після цієї виставки вишукувалися черги художників, які хотіли тут виставлятися. Далі були ярмарки і важливі проєкти. Були й періоди тиші або іншої активності. Але найголовнішим напрямком залишався мистецький».

Плакат Віталія Шості. Фото авторки

У холі відвідувачів зустрічає символічний плакат Віталія Шості, фрагмент якого винесений на стіну.

Кураторка Аліса Гришанова. Фото авторки

«Ця робота відкриває перший розділ проєкту „Незалежність“. Український Дім фактично ровесник незалежності України, — розповіла „Вечірньому Києву“ кураторка Аліса Гришанова. — Він і досі актуальний, є чорні хмари, що тоді розвіювалися, і зараз знову з’явилися. Для жовто-синього зображення автор використав небо і не традиційний лан пшениці, а сонце, як світ і надію. Робив на ейфорії для здобуття незалежності, коли всі відчували, що Україна нарешті стає вільною».

З іншого боку стіни — важливі події, пов’язані з трансформацією Українського дому. Музей Леніна припинив своє існування 18 листопада 1990 року: в порожніх залах віяло пусткою, а дезорієнтовані працівники гадали, чим ці зали тепер наповнювати.

Першою мистецькою акцією став перформанс Федора Тетянича. Фото авторки

Тоді ситуацією скористався знаний київський художник, майстер перформансу Федір Тетянич і запропонував провести тут свою виставку. Влітку 1991 року поважний член Спілки художників України з’явився у своєму артистичному амплуа Фрипульї, і перетворив третій поверх майбутнього Українського Дому на тотальну інсталяцію. Дійство Тетянича стало символічним очищенням будівлі від комуністичного спадку.

Знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках. Фото авторки
Знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках. Фото авторки
Знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках. Фото авторки
Знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках. Фото авторки

Бокові зали першого поверху розповідають про знакові проєкти, що проходили в цих стінах в 1990-2000-х роках — виставки в галереї Аліпій, Київський художній ярмарок, Міжнародний АРТ фестиваль, мистецькі салони, фестиваль «Арт-Київ». Можна побачити роботи як класиків радянського часу (Тетяна Яблонська, Микола Глущенко, Сергій Шишко), так і багатьох наших сучасників (Віктор Сидоренко, Олег Тістол, Павло Маков, Тіберій Сільваші та багато інших).

Скриня з Ленінами з фонду Українського Дому. Фото авторки
Архівні фотографії. Фото авторки
Архівні фотографії. Фото авторки

Поміж ними — невеличкий розділ «Спадок», який у фотографіях розповідає, як будувався та відкривався тоді ще музей Лєніна.

У залах другого поверху знайшли відображення суспільні зрушення, які відбувалися у Києві та торкнулися Українського Дому. У ньому та довкола нього свого часу вирували українські революції — Помаранчева та Революція Гідності, а тепер про них нагадують світлини й речі з колекції Музею Майдану.

Український Дім в центрі суспільних зрушень. Фото авторки
Український Дім в центрі суспільних зрушень. Фото авторки
Український Дім в центрі суспільних зрушень. Фото авторки
Український Дім в центрі суспільних зрушень. Фото авторки

А в холі другого поверху розгорнулися стенди, які знайомлять зі знаковими проєктами, що тут відбувалися. Зокрема, у 1995 році в Українському домі пройшла одна з трьох ключових виставок неформального об’єднання київських художників «Живописний заповідник». На певний час 5 знакових митців — Тиберія Сільваші (фундатора та автора концепції), Олександра Бабака, Марка Гейка, Олександра Животкова, Миколи Кривенка, Анатолія Криволапа — об’єднав безпредметний живопис, відданість кольоропису та любов до рідної землі. На виставці є змога знову, через багато років, побачити їх роботи разом.

Живописний заповідник. Фото авторки
Проєкт Разом.UA. Фото авторки

Можна згадати і проєкти, які були представлені в Українському Домі останніми роками — «Передчуття» Олександра Дубовика, «Спалах. Українська фотографія сьогодні», мультимедійна вистава «Шлях до…».

Інсталяція «Коринфська колона, що впала». Фото авторки

Привертає увагу інсталяція «Коринфська колона, що впала» (2015) Олексія Сая, зроблена з оцинкованих будівельних профілів. Розбита на фрагменти колона, ніби перенесена автором з минулого, яке намагається мімікрувати під сучасне та актуальне, в реальних умовах отримує нове прочитання.

Графічна робота «Війна» планувалася на фасаді Українського Дому. Фото авторки

Уперше тут представили масштабну графічну роботу Світлани Кошкіної «Війна». Вона створила її у 2022 році для фасаду Українського дому, але втілити цю ідею тоді не вдалося.

Ніколи знову: у столичній галереї демонструють актуальну виставку сучасного мистецтва. Мистецький проєкт представили до Дня пам’яті та примирення, коли українці вшановують тих, хто у роки Другої світової війни боровся з нацизмом та його переміг, а також усіх жертв тієї війни.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»