Розвіднику з Києва просять надати звання Героя України

Київському розвіднику, ветерану війни Павлу Романенку, який загинув 24 травня на Харківщині, просять надати звання Героя України. З такою петицією до президента звернулася дружина військовослужбовця, Юлія Романенко. Нині триває збір підписів.

Павло Сергійович Романенко народився 26 серпня 1992 року. Все своє життя він прожив у Києві, мешкав у Святошинському районі.

Був молодшим сержантом та обіймав посаду старшого навідника 1 розвідувального взводу, розвідувальної роти 95 ОДШБр ДШВ ЗСУ.

Павло брав активну участь у Революції Гідності, а згодом став захищати рідну країну спершу в АТО, а згодом — в ООС. У 2014 році пішов добровольцем у складі 11-го батальйону територіальної оборони«Київська Русь», а у 2015 році демобілізувався.

У 2017-2018 роках проходив службу у полку поліції особливого призначення «Миротворець» Національної поліції України у Київській області. У 2018-2019 роках — інструктором з особистої безпеки тренінгового центру Нацполіції.

Влітку 2019 року Павло Романенко почав служити у 131-му окремому розвідувальному батальйоні ЗСУ. Але завжди мріяв бути десантником, розповіла його дружина. Тож у жовтні 2020 року він підписав контракт з 95-ю окремо десантно-штурмовою бригадою, ДШВ ЗСУ. Воював під позивним «Кандагар».

За вісім років війни Павло Романенко пройшов найгарячіші точки Донецької та Луганських областей. Воював у Дебальцево, Словʼянськ, Авдіївка, Краматорськ, Зайцеве, Щастя, Майорськ, Сєвєродонецьк, Широкине, Красногорівка, Троїцьке, Павлопіль, Мар’янка, Торецьк, Чернухине, Фащівка, Кам’янка, Долина та Довгеньке.

Наприкінці жовтня 2021 року Павло разом з бригадою знову відправився у зону ООС. А з 24 лютого 2022 року він перебував на першій лінії зіткнення і стримував наступ ворога у Донецькій області.

На початку березня його бригаду перекинули на Харківський напрямок, де Павло з побратимами с тримали оборону в населених пунктах Долина, Кам’янка та Довгеньке.

Одного разу рота потрапила у засідку з противником, а, відходячи, опинилася на мінному полі. Тоді Павло взяв на себе командування і вивів побратимів у відносно безпечну зону. Окрім іншого, він був спеціалістом з розмінування. Тож усі повернулися живими та неушкодженими.

Павло Романенко героїчно загинув 24 травня 2022 року під час оборонного бою поблизу населеного пункту Довгеньке на Харківщині у результаті російського артобстрілу. Поховали Героя на Лісовому цвинтарі у Києві.

Вдома на нього чекала дружина Юлія та маленька донечка Ксенія.

«У звичайному житті Павло завжди був світлим, доброзичливим, сміливим, справедливим. Але на війні був безжальним до ворогів. Друзі та побратими називали його „Розвідник від Бога“, „Справжній Вікінг“, „вроджений диверсант“, „професіонал своєї справи“. Він був товариським, побратими його дуже любили та тягнулись за ним, брали приклад з нього», — розповіла «Вечірньому Києву» дружина Павла Юлія Романенко.

За зразкову службу у Збройних силах та Нацполіції Павло був нагороджений численними грамотами та медалями.

4 липня 2022 року Указом Президента України киянина вже посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«За вірність військовій присязі, патріотизм, за героїзм проявлений у боротьбі з окупантами, Прошу Вас Пане Президенте України розглянути петицію про присвоєння моєму чоловіку почесного звання Герой України», — закликала дружина.

Збір підписів триватиме ще протягом 92 днів. У перший день після оприлюднення петиція набрала понад дві сотні голосів з 25 тисяч необхідних.

Підтримати петицію про надання киянину Павлу Романенку звання Героя України можна за посиланням.

Звання Героя України посмертно присвоїли Андрію Верхогляду, командиру одного з батальйонів 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Про історію його життя та маловідомі факти з біографії читайте у матеріалі.

Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»