«30 на 70», або яка користь від муніципальних грантів і чому це вигідно місту
У Києві розроблено комплексну програму з енергозбереження на п’ять років. Одним з її аспектів є допомога об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і житлово-комунальним кооперативам (ЖБК) у справі термомодернізації багатоповерхівок. Про деякі нюанси дії програми «Вечірка» дізнавалася у начальника управління розвитку житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Віри РАДЧЕНКО.
– Віро Михайлівно, у пресі нещодавно повідомлялося, що мешканцям столиці компенсують витрати на термомодернізацію…
– Зразу зауважу, що йдеться лише про частину витрат. І пересічний киянин цієї компенсації не отримає. Компенсація 30 відсотків від частини кредиту стосується лише ОСББ та ЖБК. Тобто, є відповідна державна програма, яка передбачає компенсацію частини тіла кредиту для пересічних громадян. Місцева ж влада хоче запровадити таку компенсацію саме для об’єднань співвласників. Звісно, робиться це для заохочення мешканців багатоквартирних будинків до активнішої самоорганізації.
– Який же механізм відшкодування кредитів для об’єднань співвласників будинків?
– Такий самий, як і за державною програмою енергоефективності. Тобто, ОСББ чи ЖБК звертаються до державного банку, виконують усі його вимоги для отримання кредиту. Щоправда, лише на ті заходи, які зазначено у програмі для відшкодування. Далі, отримавши кредит, здійснюють ті види робіт, які було заявлено. Після цього акт виконаних робіт вони надають банківській установі. Остання надає Держенергоефективності та КМДА реєстр на відшкодування. Саме банк називає суму, яку необхідно відшкодувати. Скажімо, ОСББ взяло кредит на сто тисяч гривень. Місто відшкодовує 30 відсотків – це 30 тисяч, а Держенергоефективності відшкодовує 40 відсотків лише від вартості матеріалів. В цих 100 тисячах десь половина – вартість матеріалів. Тобто, з 50 тисяч гривень 40 відсотків – це десь двадцять з чимось тисяч відшкодовує держава. Отож, 20 тисяч відшкодовує держава, місто відшкодовує 30 тисяч, і виходить, що, узявши кредит 100 тисяч гривень, треба повернути лише половину.
– Зрозуміло. А 4 млн гривень на рік, які виділяє місто для компенсації здешевлення цих кредитів, на вашу думку, це багато чи мало?
– Вважаю, що для цього року цілком достатньо. Тому, що запізно ми вступаємо в цю програму. Щодо наступного року, то будемо дивитися. Можливо, доведеться ще і додати…
– Чим ще, крім заохочення до самоорганізації окремих мешканців будинків, можна пояснити таку симпатію столичної влади до вже існуючих об’єднань співвласників багатоквартирних будинків?
– Справа не в симпатіях чи антипатіях. Тут треба уяснити одну важливу річ. Є державна програма і є місцева програма. Державна програма передбачає кілька напрямів. Тобто дається компенсація фізичній особі на встановлення котлів, вікон тощо. Після того, як вона це зробила, слід звернутися до банку, який направляє до Держенергоефективності реєстр, і людина отримує 30 відсотків компенсації, скажімо, від вартості вікон. Вартість роботи не компенсується. Щодо місцевої програми, то київська влада не вважає необхідним долучатися до програми для окремих мешканців. Нас цікавить будинок узагалі як цілісний майновий комплекс – щоб його мешканці отримали більше вигод. Бо якщо одна людина в будинку встановить вікна і місто дасть компенсацію, то не буде того ефекту, який був би, якби всі мешканці будинку, домовившись між собою, наприклад, узяли кредит на заміну всіх вікон. У тому числі й у місцях загального користування.
– Розкажіть коротко про муніципальні гранти, які на сьогодні вже діють у столиці.
– Муніципальні гранти – це програма теж для ОСББ і ЖБК. Вона ще умовно називається «30 на 70», де 70 відсотків – це грантові безповоротні кошти міста, а 30 – кошти ОСББ і ЖБК, тобто кошти мешканців, які вкладаються на проведення робіт капітального характеру в багатоквартирних будинках. Ця програма діє в цьому році вже вдруге. Якщо минулого року в ній брали участь 16 ОСББ і ЖБК (13 з них провадили відповідні заходи), то в цьому році вже 62 будинки задіяно у цій програмі. Торік було витрачено 5 млн грн з місцевого бюджету і до них долучено 3 млн грн коштів мешканців. Цього року вже 20 млн грн коштів міста і близько 10 млн грн коштів мешканців.
Петро ПАНТЕЛЕЄВ, заступник голови КМДА:
– Наразі столиця є найбільшим споживачем газу для теплової енергії. А відповідно найбільшим сегментом споживання теплової енергії є житловий фонд. Тому всіма заходами з термомодернізації та утеплення багатоквартирних будинків цілимося, як кажуть, у «десятку». Якщо порівнювати нинішні умови кредитування з європейськими країнами, то у нас вони навіть кращі. Бо нам треба успішно розпочати цей процес. Щоб люди довіряли тим програмам, які сьогодні запроваджує місто.
Бачимо, що об’єктивно є необхідність вкладати кошти в енергоефективність. І люди це починають розуміти. Звичайно, найпросунутішими в цих питаннях є будинки із самоорганізацією навколо цієї проблеми – ОСББ і ЖБК. Для столичної влади дуже важливо їх підтримати. Сподіваємося на розуміння, що і на рівні держави з’являться цільові програми, спрямовані на модернізацію теплового господарства. Зокрема, індивідуальних теплових пунктів. Наступний крок – саме теплові пункти, які дозволяють залежно від температури зовнішнього повітря зменшувати споживання тепла. Ми звернулися до Кабміну і будемо працювати над цією, вже третьою, програмою щодо термомодернізації.
Нагадаємо, киянам відшкодують 30% вартості кредиту на термомодернізацію будинків.