У київському Охматдиті створять особливий центр реабілітації

Катя із Краматорська проходить реабілітацію. Фото: пресслужба Охматдит
Катя із Краматорська проходить реабілітацію. Фото: пресслужба Охматдит

Діти з усієї України зможуть отримувати допомогу у стінах лікарні.

КАТЯ З КРАМАТОРСЬКА

Минуло вже понад рік з того часу, як Катя втратила свою маму під час удару російської ракети по вокзалу у місті Краматорськ. 13-річна дівчинка тоді отримала важкі осколкові поранення обох ніг, перелом коліна, один із уламків потрапив у спину.

Довгий період дівчинка лікувалась у відділенні ортопедії та травматології. З нею також займались реабілітологи та психологи.

«Коли настав момент виписки з відділення ортопедії, то виникла проблема в тому, що виписувати їх нікуди, бо будинку в них немає та вертатись в Донецьку область небезпечно. Окрім того, дівчинці й досі потрібна довготривала реабілітація, але через те, що зараз стаціонару у відділенні гострої реабілітації в Охматдиті немає, то ми не могли їх поселити в лікарні», — пояснюють в Охматдиті.

Зараз їм тимчасово допомагають винаймати житло волонтери. Але через те, що квартира знаходиться на Лівому березі, на заняття з реабілітологом вона приїздить не так часто, як це необхідно.

На прикладі Каті у Охматдиті розповідають, наскільки важливо мати спеціальне стаціонарне відділення, щоб реабілітація від отриманих травм проходила більш ефективно.

ВІДДІЛЕННЯ ДЛЯ ВСІЄЇ КРАЇНИ

Охматдит — найбільша спеціалізована дитяча лікарня країни, куди приїжджають по допомогу з усієї країни. З початку повномасштабної війни у Охматдиті з’явилися пацієнти, яких раніше не було — діти із пораненнями, політравмами від вибухів, ампутаціями.

Із цими дітьми потрібна особлива робота. Мало просто врятувати життя чи кінцівку, дуже важливим є процес реабілітації. А для цього потрібне додаткове приміщення. І у лікарні воно є. Просто необхідно зробити ремонт та закупити обладнання. І над цією ідеєю почали працювати, залучаючи доброчинців.

Так НДСЛ Охматдит спільно з Львівським оборонним кластером розпочали збір коштів задля створення Центру реабілітації зі стаціонарним відділенням для дітей, постраждалих від війни.

У рамках проєкту передбачається здійснення ремонту приміщень, закупівля відповідного медичного та реабілітаційного обладнання.

«Реалізація проєкту дозволить пацієнтам проходити ефективну реабілітацію у комфортних умовах, використовуючи сучасні доказові методи, що дозволить маленьким пацієнтам швидше відновлюватись та повертатись до повноцінного життя, повноцінного дитинства», — пояснив медичний директор Охматдиту Сергій Чернищук.

Команда Охматдиту, Львівського оборонного кластера та Катя із Краматорська. Фото: Охматдит

РЕАБІЛІТАЦІЯ, ЯК ГРА

У новому відділенні, яке буде розміщено на 6-му поверсі старого корпусу лікарні, не просто зроблять ремонт. Там буде стаціонар на 16 ліжкомісць для дітей, а також приміщення для опротезування, кімната для заняття з ерготерапії, зали для занять фізичною терапією.

«У нас хороша медична база, але навіть не у нас є все. У новому відділенні плануємо встановити спеціалізоване обладнання для розробки м’язів рук. Маємо пацієнтів, яким навіть ложку важко тримати. От саме для таких пацієнтів необхідно апарат, який працює за принципом комп’ютерної гри — натискаєте на кнопку, щоб закинути м’яч у кільце. Для дитини процес реабілітації якої перетворено у гру триває значно ефективніше», — розповів завідувач Відділення гострої дитячої реабілітації Павло Андреєв.

В описі майбутнього проєкту вказано, що нове відділення зможе надати допомогу 290 дітям упродовж року в умовах повного стаціонару, а загалом понад 3000 пацієнтам за рік. Передбачено, що в середньому пацієнти перебуватимуть там 2,5 тижні.

Львівський оборонний кластер, який має гарну репутацію серед закордонних донорів, планує залучати кошти і за кордоном, але також планує запросити українських доброчинців.

Про історію Каті із Краматорська «Вечірній Київ» писав і раніше.

Щоб підтримати маленьких пацієнтів у Охматдиті працює особлива «служба» — лікарняні клоуни. Читайте також, як Ольга Булкіна та Марина Бердар зробили свою волонтерську роботу професію.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»