Стрес і виснаження на війні: інтерв’ю з начальником Центру морально-психологічної підтримки Десантно-штурмових військ ЗСУ

Повномасштабне вторгнення росії в Україну продемонструвало, що моральний дух надзвичайно важливий. А тим більше, якщо йдеться про військовослужбовців.

Туга за домом, втрата побратимів та інші чинники можуть помітно впливати на загальний стан воїнів та на їхню здатність виконувати завдання. Тоді в роботу включаються відповідні фахові спеціалісти.

Про специфіку роботи військових психологів, а також про те, як змінився моральний дух української армії за рік великої війни, розповів начальник Центру морально-психологічної підтримки Десантно-штурмових військ, підполковник Сергій Шевчук.

— Розкажіть, будь ласка, у чому полягає суть роботи військового психолога?

— Військовий психолог — це фахівець, який вміє розпізнавати негативні психічні стани військовослужбовців та може надати кваліфіковану допомогу щодо збереженням психічного здоров’я особового складу. Вміє розпізнати проблеми у військовому колективі та забезпечити шляхи їх вирішення.

Головне завдання військового психолога — допомогти таким чином, щоб той виконував своє завдання на високому рівні. Військовий психолог оцінює морально-психологічний стан колективу та забезпечує його якісне функціонування для виконання завдань за призначенням.

З важливого — військовий психолог розуміється у розпізнаванні бойових психічних травм, впливові на морально-психологічний стан колективу та шляхах відновлення боєздатності особового складу.

ПСИХОЛОГІЧНІ ТРУДНОЩІ БІЙЦІВ

— З якими проблеми звертаються військовослужбовці до вас і як часто?

— Потреба у військових психологах як у мирний, так і у воєнний час є завжди. Для будь-якого військовослужбовця морально-психологічна підтримка потрібна на всіх етапах його військової служби, адже зазвичай військова служба — це професія, яка несе в собі велике навантаження: як моральне, так і фізичне.

До наших фахівців центру може звертатися будь-який військовослужбовець в будь-який час та з будь-яким питанням. Допомога буде своєчасна та кваліфікована.

Наші групи внутрішньо-комунікаційної роботи постійно працюють у військових частинах Десантно-штурмових військ. Зараз йдуть активні бойові дії, тому для військовослужбовців є неостаннім щодо підтримки їхнього морально-психологічного стану та надання психологічної допомоги військовими психологами.

Наприклад, військовослужбовець, який виходить з бойового завдання, потребує, щоб його хтось вислухав. Командир, як правило, не завжди може вислухати, бо на нього покладено багато інших завдань.

Дуже важливо не нашкодити. На жаль, є «психологи», які вважають себе великими спеціалістами, але їм не вистачає життєвого та військового досвіду. Військовий може поговорити з таким «психологом» і зрозуміти, що більше немає шляху вирішення проблеми, і ніколи потім не звернеться по допомогу до спеціаліста, що призведе до погіршення психічного стану здоров’я.

Досвідчений, компетентний психолог може провести якісну психологічну діагностику на наявність психологічної травми та її наслідків. Після цього він проводить психологічну роботу відповідно до Протоколу надання психологічної допомоги військовослужбовцям Збройних сил України в бойових умовах. Якщо військовослужбовцю не достатньо допомоги психолога, то його направляють на лікування у медико-реабілітаційні заклади.

— З якими психологічними труднощами найчастіше зіштовхуються військові?

— Відрив від цивільного життя, сім’ї, близьких та дому на довгий час. Хочуть побачити родину і лягти у свою постіль, а не на каримат на якійсь позиції, наприклад. Туга за домом — це перший чинник.

Другий — це загибель побратимів. Процес горювання — дуже складний і важкий психічний процес, який потребує відредагування усіх негативних емоцій.

Третій — страх самому загинути. Робота психолога полягає у тому, щоб пояснити, як функціонує психіка в екстремальних умовах та розповісти про прийоми першої психологічної допомоги товаришу і самодопомогу.

Взагалі військовим, як і усім нам, у тривожні хвилини важливо, щоб хтось був поряд.

ПРО РОБОТУ ЦЕНТРУ

— Розкажіть про Ваш Центр. Чому його створили, і які завдання ставите перед собою?

— В Україні до повномасштабного вторгнення рф був тільки один центр морально-психологічного забезпечення. Але він не витягував усі потреби військових, тож у 2022 році було прийняте рішення створили понад 10 центрів за різними видами військ і оперативними командуваннями.

Один з таких центрів почав працювати й у нашому командуванні Десантно-штурмових військ. У нього входять відділення за напрямками робот. Основні питання, які покладені на них, це:

• планування та проведення заходів внутрішніх комунікацій та інформаційного супроводу, військово-патріотичного виховання особового складу військ;
• надання відповідної психологічної допомоги командуванню визначених військових частин, оперативне реагування на психологічні кризові стани (настрої) особового складу;
• забезпечення соціальної справедливості та соціальних гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей.

— Чи може військовослужбовець звернутися до вас самостійно, чи йому потрібно робити запит через керівництво?

— Звичайно, він може звернутися самостійно. Але у кожній військовій частині є групи контролю бойового стресу. У кожному підрозділі, батальйоні та загоні є свій психолог. Є заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення.

Військовослужбовець може звернутися і напряму до нас. У нас є сторінки у фейсбуці та інстаграмі, через які можна з нами зв’язатися.

Також, коли ми приїжджаємо у військову частину чи до певного підрозділу, то залишаємо бійцям свої номери телефонів.

— З якими проблемами доводиться зіштовхуватися фахівцям вашого Центру під час роботи?

— Я б не сказав, що є якісь труднощі. Хоч ми сформувалися не так давно, але у нас працюють досвідчені психологи, офіцери внутрішньої комунікаційної роботи та соціального супроводу. Хтось з бойовим досвідом, хтось з великим досвідом військової служби.

Випадкових у нас немає, бо ми намагалися підбирати таких людей, у яких є фах журналіста, психолога, а також — досвід.

Найголовніше — це не боятися працювати з людьми та тривалий час перебувати в некомфортних умовах.

ПІДГОТОВКА ВІЙСЬКОВИХ ПСИХОЛОГІВ

— Чи є серед ваших фахівців раніше цивільні психологи?

— Скажу так: у групу оперативно-психологічного супроводження усі прийшли вже військовими психологами.

— Де проходять підготовку фахівці вашого центру?

— У них за спиною, як правило, Вищі навчальні заклади за фахом, де є спеціалізація «Психологія», а також — курси підвищення кваліфікації.

У нас, наприклад, один психолог брав участь у визволенні Чернігова. Він був танкістом, командиром танка. Але у нього була освіта, яка дозволяла стати офіцером та закінчити курси. Після завершення він прийшов працювати до нас. У нього великий досвід ведення бойових дій і він знає нюанси служби — від низів до верхів, скажімо так.

Інший психолог — це жінка-військовослужбовець, яка була цивільним психологом і довгий час служила у підрозділі, а згодом стала військовою. Наразі вона старший офіцер.

Начальник відділення теж був заступником командира батальйону з морально-психологічного забезпечення — декількох підрозділах. Це людина, яка орієнтується в процесах життя військовослужбовців. Йому навіть курси нічого нового не дадуть, бо він знає це все з життя. У цивільному житті у нього є освіта психолога, але, крім цього, він дуже освічена людина з величезним досвідом.

Ще один наш психолог — сержант третьої категорії, має три вищі освіти та аспірантуру. З початку повномасштабного вторгнення він служив на фронті у бойових підрозділах. Потім, після поранення, завершив курси, отримав військове звання і прийшов працювати до нас. Він повністю розуміється на проблемах військовослужбовців.

Спеціалісти самі повинні готуватися впродовж життя.

СТРЕС ТА ВИСНАЖЕННЯ НА ВІЙНІ

— За якими критеріями ви оцінюєте готовність військових до виконання бойових завдань?

— Є наказ начальника Генштабу щодо оцінки морально-психологічного стану військовослужбовців. Для цього використовують різні анкети, опитування. Також є візуальне спостереження. Психологи розуміються на цьому, випробовують різні методики.

Найголовніше — спілкування з військовослужбовцями. Як з групою, так й індивідуально. Коли спілкуєшся з групою, то одразу розумієш, які проблеми є в підрозділі, що кому не подобається чи навпаки подобається. Так би мовити, «знімаєш верхи».

Потім йде більш поглиблене спілкування окремо з військовослужбовцем, після чого робиться загальний висновок.

— Через які психологічні фактори військові можуть бути не готовими до виконання завдань?

— Загибель товаришів та страх самому загинути. Не те, що військові не готові виконувати завдання з цих причин. Це швидше супутні фактори, але які найбільше впливають на морально-психологічний стан.

— З вашого досвіду, скільки в середньому треба часу, щоб військовий відновився після втрати побратимів чи поборов потужний страх смерті?

— У кожного по-різному. Хтось на другий день встав, вдягнувся і погнав далі «лупити». Комусь треба два дні, комусь — тиждень.

Також є моральна виснаженість. Все це впливає.

МОРАЛЬНИЙ ДУХ АРМІЇ

— Як, на вашу думку, змінився моральний дух українського війська за рік повномасштабної війни?

— Він був і лишається достатньо високим. Всі розуміють, для чого вони стали військовими, чому такі події відбуваються зараз, чому борються на фронті. Бо ж буває, що приїжджаєш на Схід, а місцеві мешканці кажуть: «А хто ви такі, а чого ви сюди приїхали?».

Тепер же військові стали більш впевнені, досвідчені та мотивовані. Вже чітко зрозуміло, де ворог, і що треба з цим ворогом робити.

— Чи відомо вам, який моральний стан у ворога, і як він змінився за цей час?

— Думаю, що він низький. Їм же навіяли, що буде легка прогулянка по Україні, що українці ні на що не здатні. Тепер ми бачимо, які наративи звідти йдуть: що в Україні воюють і поляки, і американці, і німці, що українців немає. Якщо вони так змінили риторику, то це свідчить про їхній низький моральний стан.

Росіяни вважали, що вони великі та сильні і всіх переможуть, але прийшли в Україну, зіштовхнулися з українським духом, який ніхто і нізащо не може переламати!

Слава Україні!

Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»