У Музеї Івана Гончара вперше демонструють живопис Віктора Лободи

У Музеї Івана Гончара вперше демонструють живопис Віктора Лободи

В Національному центрі народної культур «Музей Івана Гончара» сьогодні відкрилась виставка живопису Віктора Лободи «Не забувай свою рідну Україну!», присвячену 105-річчю від дня народження митця. На виставці представлено 30 картин художника та листівки із серії «Мальовнича Україна», якими автор надихався при створенні власний робіт.

Творчість Віктора Лободи Вихід поза контекстом «наївного малярства», це радше інтелектуально осмислена творчість містянина, котрий «синтезує» свій культурний досвід, своє ставлення до фольклору, традицій, тисячолітньої історії своєї землі. Живописне письмо Віктора Лободи дуже делікатне, лаконічне, точне. Ця дивовижна творчість ще потребує осмислення, інтерпретації в контексті українського і світового мистецтва, вважають куратори виставки – старший науковий співробітник НЦНК «Музей Івана Гончара» Володимир Рак та художник-дизайнер Андрій Кісь.

«Хай буде завжди над нашою Батьківщиною таке блакитне небо, як на моїх картинах!» – зробив такий актуальний сьогодні напис Віктор Лобода на звороті одного із своїх творів. 

Віктор Лобода народився 20 вересня 1911 року в Катерінославі (ніні - Дніпро). Його рід походить зі стародавньої козацької верстви. Батько В. Лободи був підприємцем, будував парові млини.

У 1933-1936 рр. Віктор Лобода служив на радянсько-фінському кордоні. Цей період життя митець відтворить на схилку літ у своїх картинах, які на противагу сонячній Україні, дихають північним холодом, проте випромінюють таку ж любов і гармонію. 1943 року Віктор Лобода був мобілізований і зв’язківцем дійшов до Відня. Родина Лободи по війні, до 1956 року, жила у пивниці власного будинку, оскільки їхню квартиру зайняли «нові господарі життя» – НКВДисти.

Впродовж довгих років Віктор Лобода працював електриком на пошті, не полишаючи мрії зайнятися своєю улюбленою справою – малюванням (у доробку художника на той час вже були малюнки). По-справжньому зайнятися творчістю Віктору Лободі судилося тоді, коли він вийшов на пенсію. «Не забувай свою рідну Україну!» – дав він настанову своїм дітям у загрозливо-німі шістдесяті роки та подарував їм щемливу  картину-заповіт з хатиною, річкою, млином, тополями, мальвами, чумаками. 

Серед невеликої кількості творів (178 графічних аркушів і 109 живописних робіт) є й Кримський цикл, який він створив, перебуваючи з сином Володимиром у будинку творчості в Гурзуфі. Наприкінці 1980-х років в парку ім. Тараса Шевченка в Дніпрі відбулася перша і єдина прижиттєва (одноденна) виставка художника. 2009 року побачив світ альбом «Віктор Миколайович Лобода», Львів, вид-во «Манускрипт-Львів» (Упорядники: В. Лобода, О. Молодий). Помер митець 23 березня 1991 року, похований на Краснопільському цвинтарі в Дніпрі.