У бібліотеці імені Ярослава Мудрого відбулася лекція-зустріч з Олександром Никоряком

Відкрита лекція-зустріч відбулася вчора у читальній залі Національної книгозбірні та зібрала чимало прихильників, серед яких були як постійні читачі книгозбірні, так і дослідники історико-культурної спадщини нашого міста.

Темою лекції Олександр Никоряк обрав ««Монументальне мистецтво Києва в контексті синтезу мистецтв і архітектури».

Він відзначив, що особливістю монументального мистецтва є те, що воно розраховане на масове сприйняття. До нього відносяться скульптурні пам’ятники та пам’ятники історичним подіям та особам, меморіальні ансамблі, присвячені епохальним явищам у житті народу, паркова скульптура, фонтани, скульптури та живопис, вітражі, мозаїки включені в інтер’єр чи екстер’єр архітектурної споруди.

Монументальне мистецтво існує у синтезі з архітектурою, у взаємодії з якою набувають остаточної ідейної завершеності.

Лектор розповів про відомі київські пам’ятки монументально мистецтва, серед яких низка об’єктів належить до пам’яток національного значення. Це пам’ятники — князю Володимиру на Володимирській гірці, Богдану Хмельницькому на Софіївській площі, Тарасу Шевченку в однойменному парку, Лесі Українці на площі імені поетеси та інші.

У своєму виступі детальну увагу він сконцентрував на невідкладних заходах із захисту культурної спадщини нашого міста з початку бойових дій на прикладі захисту пам’ятників — Володимиру Великому на Володимирській гірці, Богдану Хмельницькому на Софіївській площі, Тарасові Шевченку в однойменному парку, Михайлові Грушевському біля Будинку вчителя, а також монументу княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітникам Кирилу і Мефодію на Михайлівській площі.

«Спочатку розробили пріоритетний список з перших десяти об’єктів, з них і почали, а потім захистили всі інші…На цю ініціативу не було витрачено жодної копійки з міського бюджету — допомагав бізнес, волонтери та небайдужі кияни», — розповів очільник Департаменту.

Також, Олександр Никоряк зазначив, що в залежності від опорних конструкцій кожного монумента, вони підбирали відповідні захисні конструкції та матеріали.

«Пам’ятник княгині Ользі на Михайлівській площі наразі захищає 170 тонн піску і близько 3,5 тисяч мішків, а от пам’ятник Князю Володимиру такого навантаження не витримав би. Тому ми використали іншу технологію — закрили його панелями, які тримають бетон, і захистили конструкціями стилобат, на якому розташована фігура. Вона стоїть високо і фахівці прорахували, що уламки у будь-якому випадку не досягнули б самого Володимира», — розповів очільник Департаменту.

Також на деяких монументах вказані їхні зображення з короткою історичною довідкою.

«Це допомагає, коли іноземні гості та журналісти бачать, що стоїть якийсь будівельний елемент і не можуть зрозуміти, що це», — зазначив спікер.

До обговорення теми охорони пам’яток культурної спадщини м. Києва приєдналась Анастасія Горькова, кандидатка історичних наук, Учений секретар Центру пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Вона ознайомила відвідувачів заходу із монументальною скульптурою в міському просторі Києва на прикладі Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ».

Захід продовжився виступом відомої пам’яткознавиці, києвознавиці, головного спеціаліста Київського наукового центру з охорони, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Олени Мокроусової. Вона розповіла про цінні вітражі, мозаїчні панно та твори живопису, що прикрашають інтер’єри або фасад споруди.

На завершення лекції учасники мали змогу покуштувати знамените «Київське сухе варення» та Вина світу від компаній — партнерів проєкту.

Захід проходив в межах проєкту «Бібліотека Ярослава Мудрого та її околиці», створеного за ініціативи колективу книгозбірні та видавництва «Саміт-Книга». Партнерами проєкту також стали «Київінформ» та Громадська Рада при КМДА.

Світлини для публікації надані організаторами проєкту.

До теми: Відомий краєзнавець Олександр Михайлик розповів киянам цікаві факти про Хрещатий парк

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»