У Києві з’явилась вулиця Андрія Мельника: активізувались противники перейменування

Противники перейменування вулиці на честь Андрія Мельника зареєстрували на сайті Київради петицію за перегляд цієї назви.
Рішення про присвоєння імені Андрія Мельника вулиці у Солом’янському районі столиці в місцевості, яку кияни називають Караваєвими дачами, прийняла Київрада 2 березня 2023 року.
Як відомо, Андрій Мельник був полковником армії УНР, Головою Проводу Українських Націоналістів та другим головою ОУН.
ВУЛИЦЮ ТРИЧІ ПЕРЕКРОЮВАЛИ ТА П’ЯТЬ РАЗІВ ПЕРЕЙМЕНОВУВАЛИ
Сама вулиця нині між Гарматною та Миколи Галего. Шлях має довжину один кілометр та сто метрів. Неподалік розташована станція метро «Шулявська, а також залізнична платформа «Караваєві дачі». На вулиці знаходяться ЗОШ № 159, Київська дитяча школа мистецтв та гімназія «Ерудит».
Сама магістраль, де нині проходить вулиця Андрія Мельника, виникла у першій чверті 20 століття. За час існування топонім кілька разів змінював назву. На карті столиці на цьому місці була і Шоста Дачна, й Ізмаїльська, а також Ленінградська. А 60 років тому, у 1963, на табличках на будинках з’явилось ім’я генерала Василя Тупікова.
До слова, у ті часи вулиця була значно довшою. Але йшла активна забудова, відбувалось перепланування, тож все це призвело до скорочення шляху.
ЧОМУ МЕЛЬНИК, А НЕ ТУПІКОВ
Про нову назву, а саме ім’я Андрія Мельника, заговорили рік тому. У липні демонтували пам’ятну дошку, яка повідомляла містянам, хто ж такий генерал Василь Тупіков. Виявилось, що це радянський військовий, який народився у Курську, а загинув на третій місяць війни, яку розв’язала фашистська Німеччина, у вересні 1941 року. Місце смерті військового та члена вкп (б) — Авдіївка на Полтавщині.
Вже після війни, останки начальника штабу Південно-Західного фронту Василя Тупікова, перепоховали у Києві. Спочатку — на розі вулиць Чапаєва та Михайла Коцюбинського. А згодом, у 1957 році, його прах перенесли до пантеону біля Могили Невідомого Солдата.
У липні 2022 року демонтували пам’ятну дошку на будинку, який стояв на початку вулиці, що мала ім’я генерала.

За результатами голосування в додатку «Київ Цифровий» та згідно з рішенням експертної групи, вулиця Генерала Тупікова мала змінити назву на Андрія Мельника.
БОРЕЦЬ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ
Нагадаємо, що Андрій Мельник був найближчим соратником засновника ОУН Євгена Коновальця, співорганізатором Січових Стрільців, Стрілецької Ради та Української Військової Організації.


Після вбивства радянським капітаном держбезпеки Павлом Судоплатовим Євгена Коновальця, за заповітом очільника ОУН та за благословенням митрополита Андрія Шептицького, Андрій Мельник став на чолі ПУН й ОУН. З 1938 по 1964 рік. Саме Мельник — один з ініціаторів проголошення відновлення незалежності Української Держави у Києві.
Під час Другої Світової війни, він був багатолітнім в’язнем польських тюрем та німецького концтабору Заксенгаузен. Він — послідовний прихильник відновлення незалежності Української держави на всіх її етнічних землях.
Андрій Мельник народився на території сучасної Львівської області біля Дрогобича у 1890 році, а помер у 1964 у Кельні, в Німеччині.
Його доля була долею воїна, який боровся за Україну. До слова, Андрій Мельник брав участь у боях за гору Маківка, битві під Мотовилівкою, а також у боях за Арсенал.
Все це означає, що його життя було покладене на вівтар Незалежності України.
ПЕТИЦІЯ НА САЙТІ КМДА: В ОУН ГОВОРЯТЬ ПРО «П’ЯТУ КОЛОНУ»
Аж раптом, 7 березня, за 5 днів після рішення Київради, на сайті КМДА з’являється петиція з вимогою відібрати у вулиці нове ім’я.
«П’ята колона» у Києві на сайті КМДА, чоловік, на ім’я Євген Роменович Сова, зареєстрував петицію з вимогою перейменувати вулицю Андрія Мельника й повернути їй назву московського генерала», — написав Богдан Червак, голова ОУН.

Пан Червак розповів історію про те, як проти Андрія Мельника розв’язували інформаційну війну, спрямовану на його компрометацію і дискредитацію українського національно-визвольного руху в цілому, це траплялось кілька разів і за життя, і після смерті.
Але історію не перепишеш. Сьогодні Україна у смертельній битві за своє існування з агресором — нащадком срср, росією. Українці проти намірів реконструкції радянського союзу та відстоюють незалежність. Це саме те, за що боровся Андрій Мельник та його соратники.
Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ), опублікувала документи щодо Андрія Мельника. Їх поширило Радіо Свобода.
Серед розсекречених паперів стосовно Голови Проводу Українських Націоналістів Андрія Мельника, які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, знайдено досі невідомі матеріали про підготовку наприкінці 1944 року операції з його ліквідації 4-м (розвідувально-диверсійним) управлінням НКДБ урср.
А також і про його діяльність. З публікації стало відомо, що 30 червня 1941 року Мельник звернувся до українців із закликом «об’єднатись під одним прапором, під одним проводом заради виборення Самостійної Соборної Української Держави».
«28 липня 1941 року він протестував у листі до Генріха Гіммлера проти включення східної Галичини до Генерал-губернаторства. 15 січня 1942 року надіслав меморандум до Адольфа Гітлера з вимогами припинити нищівну німецьку політику в Україні. Цей документ, окрім нього, підписали голова Всеукраїнської Національної Ради професор Микола Величківський, митрополит Андрей Шептицький, заступник Головного Отамана УНР в екзилі Андрій Лівицький, генерал Омелянович-Павленко, окремо через політичні чинники підписав гетьман Павло Скоропадський», — йдеться у документах, які вели радянські спецслужби щодо Андрія Мельника.
Сталін дуже прагнув розколу у стані ОУН. Саме тому радянські спецслужби намагались «навісити» на Мельника співпрацю з нацистами. Але незаперечним є факт, що 27 липня 1944 року А. Мельник був доставлений разом з дружиною за наказом гестапо до Берліна й одразу відправлений до концтабору Заксенгаузен, в якому на той час перебували Степан Бандера, Ярослав Стецько, Євген Онацький, Дмитро Андрієвський, Денис Квітковський, Олег Штуль та багато інших українських політичних в’язнів.
Агент з позивним «Лебідь», який познайомив Павла Судоплатова з Євгеном Коновальцем, виявився колишнім співслужбовцем у Січових Стрільцях. Тож він стежив і за Мельником.
Серед архівних матеріалів є документи, які безпосередньо свідчать про розробку НКДБ планів із фізичного знищення А. Мельника. В одній із довідок йдеться:
«Одночасно, з метою розкладання українського націоналістичного підпілля мельниківського спрямування й організації спеціальних заходів із ліквідації Мельника Андрія, 4 управлінням НКДБ УРСР готується і найближчим часом буде виведена за кордон у м. Берлін спеціальна група «Вулкан» (ГДА СЗР України. — Ф. 1. — Спр. № 11 332. — ТТ. 2. — Арк. 8).
Втім, ані тоді групі «Вулкан», ані пізніше, Андрія Мельника кдб вбити не вдалось. Він доклав максимум зусиль, щоб створити Світовий Конгрес Вільних Українців. Це була понадпартійна інституція, яка представляла інтереси українства у світі.
Вона почала діяти буквально за кілька років після смерті очільника ОУН у 1967 році.

А радянська влада дізналась про смерть видатного борця за незалежність України з випуску новин на Радіо Свобода.
Читайте також: Меморіальні дошки на честь діячів радянської пори демонтували у Києві. Серед них пам’ятна дошка генералу Василю Тупікову. Василь Тупіков — російський воєначальник, член ВКП (б), з 1922 року в червоній армії, військовий аташе СРСР в Естонії (1935-37 рр.) та Німеччині (1940-41 рр.).
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»