Як під час війни не втратити сенс життя: п’ять порад від митрополита Епіфанія

Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Фото: ПЦУ
Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Фото: ПЦУ

Блаженніший митрополит Епіфаній радить збирати по краплинці всі можливості для душевної радості, навіть у час війни.

Вже понад рік триває кровопролитна війна. Українців оточують смерть, страх і біль. Але ворог не має забрати те, що робить кожного духовно сильним та непереможним. Саме тому, за словами Блаженнішого Епіфанія, українці мають будь-що зберегти життя в собі, всередині, в душі.

Він навів аналогію з діями під час аварійної ситуації в літаку, коли кисневу маску треба надіти спочатку на себе, і тільки потім на дитину.

«Нам життєво необхідно вміти відновлювати свій внутрішній ресурс, те, що дає нам духовні сили жити та боротися зі злом. А це, найперше, здатність радіти, любити, благодіяти. І це допомагатиме нам бути джерелом розради та підтримки для інших», — звертається до співгромадян митрополит Київський і Всієї Руси.

Ось кілька порад щодо цього, які стануть вам в пригоді.

ПОЧИНАЙТЕ КОЖЕН ДЕНЬ З ПОДЯКИ

Люди часто не замислюються про те, як багато мають у цьому житті?

«Спробуйте думати не про те, чого вам не вистачає, а про те — що маєте і не помічаєте. Прокидаючись вранці, дякуйте Богові за новий день, за те, що можете дихати, бачити, відчувати, що маєте змогу підвестися і ходити, за те, що вам є де спати, що одягнути й чим поснідати», — нагадує просте правило вдячності священник.

Він радить також дякувати за всіх людей, які були і є поруч, і в молитві згадати тих, кого вже поруч немає.

«Дякуйте за кожний промінчик сонця і кожну рослину, які „просто так“ дарують вам можливість дихати, а відтак — жити… Вдячність приносить радість і заспокоєння», — закликає Блаженніший.

ДАРУЙТЕ ІНШИМ ТЕ, ЧОГО САМІ ПОТРЕБУЄТЕ

Друге правило — парадоксальне для прагматичного світу.

«Даруйте іншим те, чого самі потребуєте», — радить предстоятель ПЦУ.

Будьте другом, коли вам потрібні друзі. Даруйте надію, коли самі її потребуєте. Будьте людяними, коли хочете, щоб і вам допомогли.

«Принесіть радість іншим, якщо хочете почуватися щасливим. Бо в житті діє золоте правило, яке Спаситель для людства сформулював так: „Як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм“ (Від Луки 6: 31)», — підкріплює митрополит Епіфаній свої слова Євангелієм.

НАВЧИТИСЬ БАЧИТИ ДОВКОЛА ЖИВЕ І РАДІТИ ЙОМУ

Природа, створена Господом, це неймовірний дар людству, невичерпне джерело для споглядання, радості, натхнення й умиротворення.

«Скільки сили в паростку, який пробивається крізь промерзлу землю або навіть крізь асфальт! Як у краплині роси милується ранкове сонце, скільки життєдайної надії в першоцвітах, в бруньках, у весняному співі птахів…» — звертає увагу всіх, хто втрачає відчуття радості життя, священник.

Він переконаний, що природа — це невичерпне джерело для душевної рівноваги та радості.

БУТИ КОРИСНИМ ДЛЯ КОГОСЬ

Але варто йому слідувати, а не просто знати. А для цього треба робити щодня хоча б одну добру справу для інших людей — якщо не ділом, то хоча б добрим словом, усмішкою, обіймами, підтримкою.

«І так, „по зернині“, чиніть добро щодня. З цих „зернинок“ ви зберете щедрий і благодатний для вашої душі врожай радості, добра і вдячності», — радить Блаженніший.

ДОЗВОЛИТИ ТРОХИ РАДОСТІ ДЛЯ СЕБЕ

Подібно до того, як ми запалюємо одну свічку від іншої, так і ділитися щастям чи радістю найкраще та найлегше тоді, коли ти сам відчуваєш ці емоції. Митрополит Київський і Всієї Руси закликає українців турбуватися і про себе, не позбавляйте себе тих речей, які приносять задоволення. А вони можуть бути простими. Чи то смачна кава зранку, приємна музика, цікава книжка або заняття спортом, чи то спілкування з дорогими серцю людьми, самореалізація, волонтерство тощо. Природно, що людина, яка переживає радість, духовно окриляється і прагне поділитися радістю з іншими.

Предстоятель ПЦУ нагадує, що радість є одним із плодів Святого Духа, святий апостол Павло називає її другою одразу після любові: «Плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (Гал. 5: 22 — 23). Тому Священне Писання і закликає нас: «Завжди радійте. Безперестанно моліться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі» (1 Сол. 5: 16 — 18).

Також читайте у виданні «Вечірній Київ» «Моральне виснаження й занепад духовних сил дуже небезпечні: митрополит Епіфаній про те, як не опускати руки».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»