Мечеть замість старовинної броварні: активісти закликають не руйнувати історичну пам’ятку

Представники відомих громадських організацій Києва закликають провести обговорення щодо визначення місця майбутнього ісламського культурного центру, врахувавши думки громадськості, експертів та представників релігійних громад.

Свого часу ця ділянка була подарована кримськотатарській громаді відомим бізнесменом Рінатом Ахметовим для будівництва освітньо-культурного центру.

Відповідно до опису проєкту на сайті «Фонду Національного Добробуту Криму», що є власником земельної ділянки та комплексу споруд на території колишньої броварні на місці історичної будівлі планують збудувати школу на 200 учнів, музей, бібліотеку, конференц-залу, приміщення для різних гуртків, кафе та крамниці в національному стилі. Також на території збудують підземний паркінг.

Як повідомив пам’яткоохоронець та юрист Центру розвитку міст Дмитро Перов, грандіозне будівництво фінансується Туреччиною.

Тож, громадські активісти вже підготували лист-звернення до Президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який підписали зокрема, памʼяткозахисний хаб «Цегла», громадські організації «Мапа реновації», «Центр розвитку міст», «Київські котики», «Садиба Барабана», «Почайна» й «Екопарк Осокорки».

«Сама ідея будівництва кримськотатарського центру є дуже слушною і це теж є частиною нашої української культури, однак ми не можемо створювати нову історію дружби, знищуючи надзвичайно цінну сторінку історії нашого міста», — зауважує Дмитро Перов.

У своєму зверненні до турецької влади активісти наголосили, що громада міста Києва виступає за збереження історичного та культурного надбання багатьох поколінь киян.

Історія пам’ятки розпочалася у 1881 році, коли німецький підприємець Йоганн Шульц заснував на Деміївці приватну броварню. Згодом його справу продовжив його син Карл Генріх. Він розширив виробництво, оснастив броварні передовими на той час технологіями та збільшив штат працівників. У 1913 році на Пивзаводі Шульца виробляли 600 тисяч відер пива на рік.

Проте успішний родинний бізнес тривав недовго: у роки Першої світової родину вислали до Сибіру, а майно націоналізували.

З приходом радянської влади завод Шульца на Деміївці отримав «номерну» назву «Київський пивзавод № 1». Його продукція належала до найвищої якості, а сам завод не припиняв свою роботу навіть у роки Другої світової.

На жаль, у 2009 році підприємство визнали банкрутом, а приміщення колишнього заводу тривалий час стояли пусткою та руйнувалися.

У квітні 2021 року активісти помітили демонтажні роботи у частині комплексу будівель «Броварня Шульца», розташованого за адресою: Голосіївський проспект, 8. Цінну пам’ятку промислової архітектури було збудовано у 1880-х роках.

Це викликало значний резонанс в українському суспільстві. Активісти ГО «Мапа Реновації» збирали підписи під публічним зверненням до Офісу генерального прокурора з вимогою зупинити незаконне руйнування історичної будівлі.

Влітку того ж року рішенням Київради у столиці ввели мораторій на реконструкцію або капітальний ремонт зі зміною об’ємно-просторових параметрів історичних споруд, щоби унеможливити їх подальше знищення.

За словами мера столиці Віталія Кличка, у такий спосіб місто прагне захистити історичні будівлі ХІХ-XX століть.

До переліку споруд, яким може загрожувати пошкодження або знищення потрапила також і «Пивоварня Шульца».

На сьогодні комплекс споруд пивного заводу все ще перебуває на розгляді щодо занесення до переліку пам’яток.

Комплекс споруд розташований у межах центрального історичного ареалу міста Києва й охоронній зоні пам’ятки історії «Завод «Червоний Гумовик». Тож відповідно до вимог чинного законодавства, на проведення будь — яких будівельних робіт потрібне погодження Міністерства культури та інформаційної політики України.

На жаль, на початку 2023 року демонтажні роботи знову відновилися. Проте, громадські активісти не втрачають надію врятувати комплекс промислових споруд та закликають до публічного обговорення щодо місця розташування кримськотатарського культурного центру.

До теми: Біля Деміївської площі замість старовинної броварні можуть побудувати кримськотатарський центр.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»